Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Аналіз результатів діагностики за показником невміння управляти емоціями показав, що серед досліджуваних контрольної групи 30% мають високий показник вміння управляти емоціями, 40% – середній показник, 30% – низький. Досліджувані експериментальної групи мають таку позитивну динаміку: 60% – високий рівень , 40% – середній показник, 0% – низький.

Рис. 2.3.4 Результати дослідження за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.5 Результати дослідження за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів за В.В. Бойко на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника вміння управляти власними емоціями наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.6).

Рис. 2.3.6 Порівняльна гістограма підвищення рівня показника вміння управляти власними емоціями у КГ та ЕГ до та після проведення формувального експерименту, лише у ЕГ

Таблиця 2.6

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за критеріями методики «Емпатичні здібності» за В.В. Бойко етапі контрольного експерименту

Аналіз результатів діагностики за показником відсутності емпатії на підставі методики «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) показав, що серед досліджуваних контрольної групи 10% мають високий показник наявності емпатичних здібностей, 50% – середній показник, 40% – низький. Досліджувані експериментальної групи мають таку позитивну динаміку: 40% – високий рівень емпатичних здібностей, 50% – середній показник, 10% – низький.

Рис. 2.3.7 Результати дослідження за методикою «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.8 Результати дослідження за методикою «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника емпатичних здібностей наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.9).

Рис. 2.3.9 Порівняльна гістограма підвищення рівня емпатичних здібностей у КГ та ЕГ до та після проведення формувального експерименту, лише у ЕГ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень вміння слухати, вміння контролювати свій емоційний стан та рівень емпатичних здібностей викладачів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно відрізняється.

Актуально про педагогіку:

Таксономія навчальних цілей в різних доменах
Когнітивний домен або пізнавальна сфера (Bloom – 1956) Особистісна або емоційна (ефективна) сфера (Krathwoll – 1964) Психомоторний (сфера) (Simpson – 1966, Kibler – 1970, Harrow – 1972) Когнітивний домен або пізнавальна сфера Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здіб ...

Відбір дидактичного матеріалу для навчання усного переказу учнів
Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, який пронизує і об'єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. З перших уроків української мови діти в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення: мовлення є важливим засобом спілкування, обміну ду ...

Особливості викладання математики в корекційній школі. Завдання навчання математики
Основні задачі спеціальної школи – максимальне подолання недоліків пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери розумово відсталих школярів, підготовка їх до участі у корисній праці, соціальна адаптація в умовах сучасного суспільства. При визначенні завдань навчання математики учнів допоміжної ...