Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Метою формувального експерименту була практична перевірка висунутої гіпотези щодо зниження комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами шляхом цілеспрямованого використання комплексу прийомів та засобів, спрямованих на попередження й подолання цих бар’єрів.

Завдання:

1) Розробити комплекс прийомів та засобів щодо попередження й подолання комунікативних бар’єрів ;

2) Апробувати розроблений нами комплекс прийомів та засобів на викладачах експериментальної групи.

Цільова аудиторія: викладачі.

В процесі формувального експерименту були реалізовані наступні умови:

– включення педагогів в спеціальні заняття з оволодіння знаннями про комунікативні бар'єри в професійній діяльності;

– використання тренінгових занять з подолання комунікативних бар'єрів;

– широке застосування методів емоційного впливу.

Під час розробки програми формувального експерименту використовувались вправи і завдання, ділові ігри запропоновані Я.Л. Коломинским, Р.С. Пионовою, Н.Ю. Хрящевою,О.Л. Черновою та ін.

Критерії оцінки ефективності: до та після впровадження корекційно-розвивальної програми занять проводилися наступні діагностичні методики:

1) Тест-опитувальник «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І.Рогов);

2) Методика діагностування «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко);

3) Методика « Емпатичні здібності» (В.В.Бойко).

Мета програми: сприяти осмисленню викладачами сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі у взаємодії, а також забезпечити набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар’єрів.

Основні завдання програми:

1. Аналіз змісту комунікативних бар’єрів та чинників, які впливають на їх виникнення.

2. Набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар’єрів за будь-яких ситуацій спілкування.

3. Набуття умінь та навичок попередження і подолання комунікативних бар'єрів в контексті міжособистісної взаємодії зі студентами:

а) проявів емпатії, вміння слухати, розуміння невербальних засобів спілкування;

б) підвищення рівня толерантності, зниження агресії та управління емоціями;

в) подолання стереотипного ставлення у процесі спілкування.

Головним принципом організації тренінгу з подолання комунікативних бар'єрів є принцип діалогізації взаємодії, тобто повноцінного міжособистісного спілкування. Воно базується на повазі до чужої думки, довірі, позбавлення учасників від взаємних підозр, нещирості, страху.

На початку занять ми ознайомили учасників з міні-лекцією на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»; ознайомили всіх з головними нормами і принципами тренінгового спілкування:

1. Спілкування за принципом «тут і зараз».

2. Принцип персоніфікації висловлювань.

3. Принцип акцентування мовою почуттів.

4. Принцип активності.

5. Принцип довіри.

6. Принцип конфіденційності.

Потрібна атмосфера для занять у групі створювалася шляхом усвідомлення учасниками позитивних аспектів своєї особистості. Цьому приділялася особлива увага.

Спілкування людей один з одним – надзвичайно складний і тонкий процес. Бар’єри у спілкуванні можуть бути пов'язані з повною або частковою відсутністю того чи іншого комунікативного вміння, наприклад, уміння орієнтуватися і вести себе в конкретній ситуації. Може бути викликане недостатнім самоконтролем, наприклад, за невміння впоратися з збудженням, імпульсивністю, агресією тощо. Кожен з нас навчається цьому в ході всього свого життя, здобуваючи досвід, який часто будується на помилках і розчаруваннях. Чи можна навчитися спілкуванню, не використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це за допомогою гри. Гра – це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, в процесі якої людина набуває певний досвід. Крім того, роблячи помилки в штучної ситуації спілкування, людина не відчуває тієї відповідальності, яка в реальному житті неминуча. Це дає можливість більше пробувати, проявляти творчість, шукати більш ефективні форми взаємодії один з одним і не боятися «поразки».

Актуально про педагогіку:

Передумови виховання обдарованої дитини
Становлення молодої української держави потребує зміцнення інтелектуального потенціалу нації, посилення рівня загальноосвітньої та фахової підготовки. Особливої уваги у цьому вимагає поєднання нової української еліти, яка б вирізнялася високим інтелектом, здатністю творчо та компетентно приймати ск ...

Професійна придатність
Придатність до професійної діяльності – це властивість особистості, які визначають вимогами конкретної трудової діяльності і які можна визначити за двома критеріями: успішному оволодінню професією та ступенем задоволення, яке суб’єкт отримує від праці. Придатність до професійної діяльності формуєть ...

Сучасні особливості професійно-технічної освіти
У сучасних соціально-економічних умовах держава потребує цілісної системи неперервної професійної освіти, що відповідає національним інтересам і світовим тенденціям розвитку економіки, забезпечує підготовку кваліфікованих робітничих кадрів і молодших спеціалістів, спроможних навчатися впродовж житт ...