Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 2

Відповідно до розробленої нами програми дослідження, на першому етапі ми проводили констатувальний експеримент для визначення наявності критеріїв та показників комунікативних бар'єрів. Проаналізувавши спектр діагностичних методик, були відібрані ті, які визначають рівень вміння слухати співрозмовника, виявляють «перешкоди» у встановлені емоційних контактів та визначають рівень емпатичних здібностей. Всі методики мають високий рівень надійності та валідності.

Методики, що використовувались під час дослідження:

1) Тест-опитувальник «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) ;

2) Методика діагностування «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко);

3) Методика « Емпатичні здібності» (В.В.Бойко).

Тест-опитувальник «Чи вмієте ви слухати?» дозволяє діагностувати вміння слухати. Він складається з 10 питань на які треба дати відповіді, що оцінюються:

– «майже завжди» – 2 бали.

– «в більшості випадків – 4 бали.

– «інколи» – 6 балів.

– «рідко» – 8 балів.

– «майже ніколи» – 10 балів.

Чим більше балів, тим у більшій степені розвинене вміння слухати. Якщо набрано більш ніж 62 бали, то вміння слухати «вище середнього рівня». Звичайно середній бал 55.

Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В.В. Бойко дає можливість дослідити емоційні «перешкоди» у встановленні емоційних контактів – невміння управляти емоціями, дозувати їх, невміння виражати емоції, домінування негативних емоцій, небажання зблизитися з людьми на емоційній основі тощо. Звертаючись до цієї методики, можна визначити чинники комунікативних бар’єрів, пов’язані з емоційною сферою. Вона складається з 25 питань, на які треба дати відповідь «так» чи «ні». Оцінка здійснюється за 25-бальною шкалою. Чим більше балів, тим виразнішою є емоційна проблема у повсякденному спілкуванні.

0 - 5 бали – емоції зазвичай не заважають Вам спілкуватися з партнером;

6 - 8 балів – у Вас є деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні;

9 - 12 балів – свідчення того, що Ваші емоції «на кожний день» дещо ускладнюють взаємодію з партнером;

13 - 25 – емоції заважають Вам встановлювати контакти з людьми, можливо, Ви піддаєтесь деяким дезорганізуючим реакціям чи станам.

Тест «Емпатичні здібності» дозволяє виявити рівень емпатії (розуміння емоційного стану іншого). Тест складається з 36 питань на які треба відповісти «так» чи «ні». Оцінка здійснюється за 36-бальною шкалою відповідно до ключа.

30 балів і вище – високий рівень емпатії.

29 - 22 – середній.

21 - 19 – низький.

14 і менш – дуже низький.

Наведені методики допоможуть психологам провести діагностичні дослідження щодо наявності комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами та виявити чинники, що впливають на їх виникнення, а також розробити методичні рекомендації з проблеми подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Аналіз результатів діагностики за критерієм показника невміння слухати співрозмовника на підставі тесту-опитувальнику «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) показав, що серед досліджуваних контрольної групи 10% мають високий рівень вміння слухати співрозмовника, 75% мають середній рівень та 15% – низький. Досліджувані експериментальної групи мають наступні показники: 5% – високий рівень вміння слухати співрозмовника, 85% – середній рівень, 10% – низький.

Таблиця 2.1

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за методикою «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І. Рогов) у контрольній та експериментальній групах на етапі констатувального експерименту

Рівні

Високий

Середній

Низький

КГ

10%

70%

20%

ЕГ

10%

60%

30%

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Експериментальна перевірка
Діагностика міжособистісних відносин за допомогою тесту Лірі Методика створена Т. Лірі, Г. Лефоржем, П. Сезаном 1954 року й призначена для дослідження подань суб'єкта про себе й ідеальному «я», а також для вивчення взаємин у малих групах. За допомогою даної методики виявляється переважний тип відно ...

Виникнення навчально-методичної літератури
Прихильником вивчення фактів та їх скрупульозного аналізу був Сергій Михайлович Соловйов. Свої ідеї він спробував реалізувати в «Навчальної книзі російської історії» (1859-1860 pp.), призначеної для гімназій. Прибічник наступності гімназичного та університетської курсів С.М. Соловйов вважав, що нео ...

Мотиви і мотивація діяльності і навчання
Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет). Кожна діяльність обумовлює свої мотиви, які можуть називатись і класифікуватись по-різному. Наприклад, С. Занюк вид ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com