Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 1

Базою дослідження виступив Донецькій індустріально-педагогічний технікум. За період 2011 – 2012 років у дослідженні взяли участь 20 викладачів. Вік досліджуваних від 23 до 54 років.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому етапі (2011р.) – пошуковому – теоретично осмислювалася тема, вивчалася психолого-педагогічна й методична література з проблеми; визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність проблеми.

На другому етапі (2011 – 2012 рр.) – основному – було проведене експериментальне дослідження, спрямоване на визначення наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладачів зі студентами; розроблялася корекційно-розвивальна програма дослідного навчання з подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії для викладачів, вправи і завдання, ділові ігри, за допомогою яких здійснювалася підготовка готовності викладачів до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами. Проводився формувальний експеримент, що підтвердив достовірність висунутої гіпотези.

На третьому етапі (2012 р.) – підсумковому – перевірялась ефективність запропонованої технології. Ураховувалися пропозиції та відгуки викладачів про її доцільність, узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

Згідно з гіпотезою дослідження передбачалось, що комунікативні бар’єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Викладачі були розділені на дві групи – контрольну (КГ) – викладачі, комунікативна діяльність яких не регулювалась та експериментальну (ЕГ) – викладачі, чия комунікативна діяльність цілеспрямовано контролювалась. В експерименті приймали участь 20 викладачів. 10 викладачів складала контрольна група та 10 – експериментальна.

До комплексу, що був сформульований для дослідження серед викладачів були включені наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної та методичної літератури); емпіричні (констатувальний, формувальний та контрольний експерименти; тестування, опитування); методи математичної статистики. Були розроблені оціночні критерії показників виникнення комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Критеріями та показниками комунікативних бар’єрів є:

Мовленнєва некомпетентність;

Невміння і небажання слухати співрозмовника;

Невміння управляти власними емоціями;

Неуважність;

Відсутність емпатії;

Низький рівень самоконтролю у спілкуванні.

У зв’язку з цим можна виділити 3 рівня наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами: високий, середній та низький.

Високий рівень наявності комунікативних бар'єрів характеризується мовленнєвою некомпетентністю, невмінням і небажанням слухати співрозмовника, невмінням управляти власними емоціями, неуважністю, відсутність емпатійних здібностей, низьким самоконтролем у спілкуванні.

Середній рівень наявності комунікативних бар'єрів визначається незначною мовленнєвою некомпетентністю, середнім рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом у деяких випадках, достатньою уважністю, середнім рівнем емпатії та середнім рівнем самоконтролю у спілкуванні.

Низький рівень наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами характеризується високою мовленнєвою компетентністю, високим рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом на високому рівні, уважністю, високим рівнем емпатії та самоконтролю у спілкуванні.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Відкрита навчальна архітектура
У цей час проблеми використання комп'ютерної комунікації й теленавчання обговорюються насамперед у зв'язку з розробками концепції безперервного утворення й використання НИТ для рішення завдань перепідготовки кадрів. Цікаво відзначити, що розвиток мережі Інтернет дозволяє на новому якісному рівні по ...

Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників
Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою п ...

Соціально-економічний розвиток Херсонщини в кінці ХХ на початку ХХІ століття
З розпадом СРСР і отриманням незалежності на шлях самостійного як політичного, так і економічного розвитку вийшла одна з найбільших колишніх радянських республік - Україна. За виробничим потенціалом і чисельністю населення Україна - друга після Росії держава СНД. На початку 90-х років її населення ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com