Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 1

Базою дослідження виступив Донецькій індустріально-педагогічний технікум. За період 2011 – 2012 років у дослідженні взяли участь 20 викладачів. Вік досліджуваних від 23 до 54 років.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому етапі (2011р.) – пошуковому – теоретично осмислювалася тема, вивчалася психолого-педагогічна й методична література з проблеми; визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність проблеми.

На другому етапі (2011 – 2012 рр.) – основному – було проведене експериментальне дослідження, спрямоване на визначення наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладачів зі студентами; розроблялася корекційно-розвивальна програма дослідного навчання з подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії для викладачів, вправи і завдання, ділові ігри, за допомогою яких здійснювалася підготовка готовності викладачів до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами. Проводився формувальний експеримент, що підтвердив достовірність висунутої гіпотези.

На третьому етапі (2012 р.) – підсумковому – перевірялась ефективність запропонованої технології. Ураховувалися пропозиції та відгуки викладачів про її доцільність, узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

Згідно з гіпотезою дослідження передбачалось, що комунікативні бар’єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Викладачі були розділені на дві групи – контрольну (КГ) – викладачі, комунікативна діяльність яких не регулювалась та експериментальну (ЕГ) – викладачі, чия комунікативна діяльність цілеспрямовано контролювалась. В експерименті приймали участь 20 викладачів. 10 викладачів складала контрольна група та 10 – експериментальна.

До комплексу, що був сформульований для дослідження серед викладачів були включені наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної та методичної літератури); емпіричні (констатувальний, формувальний та контрольний експерименти; тестування, опитування); методи математичної статистики. Були розроблені оціночні критерії показників виникнення комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Критеріями та показниками комунікативних бар’єрів є:

Мовленнєва некомпетентність;

Невміння і небажання слухати співрозмовника;

Невміння управляти власними емоціями;

Неуважність;

Відсутність емпатії;

Низький рівень самоконтролю у спілкуванні.

У зв’язку з цим можна виділити 3 рівня наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами: високий, середній та низький.

Високий рівень наявності комунікативних бар'єрів характеризується мовленнєвою некомпетентністю, невмінням і небажанням слухати співрозмовника, невмінням управляти власними емоціями, неуважністю, відсутність емпатійних здібностей, низьким самоконтролем у спілкуванні.

Середній рівень наявності комунікативних бар'єрів визначається незначною мовленнєвою некомпетентністю, середнім рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом у деяких випадках, достатньою уважністю, середнім рівнем емпатії та середнім рівнем самоконтролю у спілкуванні.

Низький рівень наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами характеризується високою мовленнєвою компетентністю, високим рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом на високому рівні, уважністю, високим рівнем емпатії та самоконтролю у спілкуванні.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Стан організації домашньої роботи з учнями початкових класів у масовому педагогічному досвіді
На домашню роботу покладаються важливі функції навчання, виховання і розвитку. Але, на жаль, в практиці ці функції не завжди реалізуються, оскільки основну увагу вчитель скеровує на проблеми уроку. З метою вивчення проблеми організації домашньої роботи в початкових класах у методичній літературі і ...

Дидактичні основи використання підручника як засобу навчання
Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, то педагоги не завжди організовують роботу з підручником на належному рівні: багато вчителів, працюючи виключно за підручником, не можуть внести корективи в методику навчання, тому що вони не відділяють зміст навчання від методичної побудови підручника. ...

Основні напрямки використання народної педагогіки у виховному та начальному процесах
Предметом етнопедагогіки є досвід навчання й виховання дітей, накопичений конкретним етносом за тривалий час його існування. Безумовно, використання накопиченого українським народом досвіду у вихованні є цінним джерелом для відродження й становлення національного виховання і навчання, оскільки воно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com