Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 1

Базою дослідження виступив Донецькій індустріально-педагогічний технікум. За період 2011 – 2012 років у дослідженні взяли участь 20 викладачів. Вік досліджуваних від 23 до 54 років.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому етапі (2011р.) – пошуковому – теоретично осмислювалася тема, вивчалася психолого-педагогічна й методична література з проблеми; визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність проблеми.

На другому етапі (2011 – 2012 рр.) – основному – було проведене експериментальне дослідження, спрямоване на визначення наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладачів зі студентами; розроблялася корекційно-розвивальна програма дослідного навчання з подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії для викладачів, вправи і завдання, ділові ігри, за допомогою яких здійснювалася підготовка готовності викладачів до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами. Проводився формувальний експеримент, що підтвердив достовірність висунутої гіпотези.

На третьому етапі (2012 р.) – підсумковому – перевірялась ефективність запропонованої технології. Ураховувалися пропозиції та відгуки викладачів про її доцільність, узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

Згідно з гіпотезою дослідження передбачалось, що комунікативні бар’єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Викладачі були розділені на дві групи – контрольну (КГ) – викладачі, комунікативна діяльність яких не регулювалась та експериментальну (ЕГ) – викладачі, чия комунікативна діяльність цілеспрямовано контролювалась. В експерименті приймали участь 20 викладачів. 10 викладачів складала контрольна група та 10 – експериментальна.

До комплексу, що був сформульований для дослідження серед викладачів були включені наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної та методичної літератури); емпіричні (констатувальний, формувальний та контрольний експерименти; тестування, опитування); методи математичної статистики. Були розроблені оціночні критерії показників виникнення комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Критеріями та показниками комунікативних бар’єрів є:

Мовленнєва некомпетентність;

Невміння і небажання слухати співрозмовника;

Невміння управляти власними емоціями;

Неуважність;

Відсутність емпатії;

Низький рівень самоконтролю у спілкуванні.

У зв’язку з цим можна виділити 3 рівня наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами: високий, середній та низький.

Високий рівень наявності комунікативних бар'єрів характеризується мовленнєвою некомпетентністю, невмінням і небажанням слухати співрозмовника, невмінням управляти власними емоціями, неуважністю, відсутність емпатійних здібностей, низьким самоконтролем у спілкуванні.

Середній рівень наявності комунікативних бар'єрів визначається незначною мовленнєвою некомпетентністю, середнім рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом у деяких випадках, достатньою уважністю, середнім рівнем емпатії та середнім рівнем самоконтролю у спілкуванні.

Низький рівень наявності комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами характеризується високою мовленнєвою компетентністю, високим рівнем вміння слухати співрозмовника, вмінням управляти своїм емоційним станом на високому рівні, уважністю, високим рівнем емпатії та самоконтролю у спілкуванні.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Виховання - до п'яти
Є цікава східна формула поводження з дитям: "До п'яти - як з царем, після п'яти - як із слугою, після п'ятнадцяти - як з другом". Це життєві спостереження. Але в них поміщений глибокий сенс. Народна педагогіка - комора, повна скарбів, які ми або недооцінюємо, або часом просто не знаємо. Я ...

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Ігрова діяльність як психолого-педагогічна проблема
Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах. Аналіз надбань педагогічної науки двох попередніх століть засвідчує, що чимало досліджень гри здійснювалися на матеріалі ігор дітей молодшого шкільного віку. Велик ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com