Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 5

Необхідність використання правила рамки насамперед обґрунтовується простим психологічним законом роботи пам'яті, відкритим ще, наприкінці XIX ст. Саме тоді німецький психолог Герман Еббінгауз встановив так званий фактор ряду: початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не перебував, зберігається в пам'яті людини краще, ніж середина. Спостереження це старе і вірне. Отже, дотримуючись правила рамки, комунікант може бути впевнений, що сама рамка запам’ятається, а в ній все найголовніше – цілі, плани, підсумки, висновки .

Структурування повідомлення може здійснюватися і за рахунок застосування правила ланцюга. Якщо правило рамки здійснює як би «зовнішнє» структурування спілкування, то правило ланцюга визначає «внутрішнє» структурування, задаючи будову спілкування «зсередини». Застосування даного правила пов'язано з тим, що зміст спілкування не може бути безформовою купою різноманітних відомостей, воно повинно бути якимось чином вибудовано, поєднане в ланцюг. Причому якість ланцюга може бути різною: просте перерахування «По-перше, по-друге, по-третє .»; ланцюг може бути рангований – «Спочатку про головне . і, нарешті, менш істотне …»; логічний – « Якщо це, то тоді – те-то, раз ми згодні з цим, отже, це теж правильно». Будь-який ланцюг, впорядковуючи, пов'язуючи, організовуючи зміст, як і рамка, виконує відразу дві роботи. По-перше, він дозволяє поліпшити запам'ятовування, і, по-друге, допомагає структурувати інформацію відповідно до очікувань співрозмовника.

«Вид» ланцюга повинен бути обраний у залежності від уподобань слухача. Для когось цілком задовільною структурою буде просто перерахування, наприклад, фактів. Іншого це не задовольнить – необхідно буде вказати взаємопідпорядкованність фактів. Для когось і цього замало – потрібно, щоб у всьому була логіка.

Подолання логічного бар'єру. Логіка, як відомо, буває різна, значить, при побудові впливу важливо врахувати і улюблену логіку партнера. Подолання логічного бар'єру пов'язано зі знанням ефективності різних аргументів і засобів аргументації. Виділяється два основних засоби побудови аргументації: висхідна і спадна. Висхідна аргументація – це така побудова послідовності аргументів, при якому їх сила зростає від початку до кінця повідомлення. При спадній аргументації, навпаки, сила аргументів зменшується до кінця повідомлення.

Необхідно підкреслити, що поняття «сила аргументу» – суб'єктивне, що визначається суб'єктивною значимістю аргументів для даної людини або групи людей, що ще раз підтверджує роль саме нерозуміння – в даному випадку логічного. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно уявляти собі позиції, а також індивідуальні та соціально-рольові особливості, так як прийнятність або неприйнятність тієї або іншої логіки для партнера.

Таким чином, існує багато прийомів та засобів подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами, потрібно тільки враховувати головний принцип – принцип співпраці і взаєморозуміння співрозмовників, урахування їх індивідуально-психологічних особливостей та бажання «почути» один одного.

Таким чином, аналіз сучасної психолого-педагогічної та методичної літератури дозволив визначить, що проблемі комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами приділяється достатньо уваги. Ми з’ясували, що міжособистісна взаємодія – це процес надання взаємовпливів суб’єктами спільної діяльності один на одного для досягнення певного практичного результату, формування міжособистісних взаємин між ними, й, як наслідок цього, розвитку особистостей взаємодіючих. Також ми визначили, що комунікативні бар’єри – це психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

У нашому дослідженні ми розкрили сутність поняття «комунікативні бар’єри» та визначили їх види (бар'єри сприйняття, семантичні бар'єри, невербальні перешкоди, поганий зворотний зв'язок, невміння слухати, складні (змішані) міжособистісні бар'єри, бар'єр «авторитет», бар'єр «уникнення», бар'єр «нерозуміння» та бар'єр «логічне нерозуміння»).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Структура художньо-творчого мислення
Науковців давно цікавила проблема художньо-творчого мислення. Інтерес до цього феномена пояснюється тим, що саме мислення допомагає людині орієнтуватися у величезному потоці інформації. Рівень мислення творчої особистості характеризується самостійністю, гнучкістю, аналітичністю, розсудливістю, вина ...

Корекційна спрямованість дидактичних ігор географічного змісту
У дітей з порушеннями інтелектуального розвитку спостерігаються труднощі деяких вищих коркових функцій (слухомовленнєвого сприйняття, орієнтування в просторі тощо) та особливості протікання інтелектуальної діяльності (підвищена виснажливість, нерівномірна працездатність, порушення мовленнєвої пам'я ...

Рівень розвитку комунікативних вмінь розумово відсталих школярів Сумської спеціальної загальноосвітньої школи
Аналіз теоретичних даних з приводу комунікативного розвитку розумово відсталих школярів потребував практичного підґрунтя. З цією метою було проведене дослідження рівня розвитку комунікативних умінь учнів 8-го класу на базі Комунальної установи сумської спеціальної загальноосвітньої школи. Під час д ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com