Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 4

Крім того, для подолання фонетичного бар'єру надзвичайно важливий зворотний зв'язок. В конкретному спілкуванні оптимальну швидкість промови або дикцію можна встановити по ходу справи, спираючись на реакцію слухача.

Але, звичайно, найважливішим є просто не забувати про існування цього бар'єру. Практично в кожної людини вистачить досвіду і знань, щоб подолати цей бар'єр, якщо вона буде ставитися до нього уважно.

Подолання семантичного бар'єру. Семантичний бар'єр є наслідком розбіжності скарбниць людей. У силу того, що кожна людина має неповторний індивідуальний досвід, він має і неповторний тезаурус. У певному сенсі взагалі принципово неможлива наявність однакових тезаурусів у різних людей. Але з цього не випливає, що неможливо і взаєморозуміння. Звичайно, в будь-якому спілкуванні в процесі розуміння завжди є якась невідповідність – кожне слово, кожне повідомлення буде мати для реципієнта трохи інший, новий зміст. Однак важливо, щоб це «трохи» не перетворювалося в «зовсім». Якщо людина зрозуміла зовсім не те, що їй сказали, то можна говорити про семантичний бар'єр і про неефективну комунікацію. Що ж дозволяє подолати цей бар'єр?

Перш все це більш повне уявлення про тезаурус партнера. У сутності в цьому немає нічого неможливого – ми постійно враховуємо тезаурус партнера в спілкуванні, хоча і робимо це несвідомо. Навряд чи хто-небудь у бесіді з дитиною буде вживати спеціальні терміни – очевидно, що вона їх не зрозуміє. Пояснюючи якусь спеціальну проблему непрофесіоналові, ми також будемо намагатися говорити на доступній його розумінню мові. Численні помилки в комунікації пов'язані саме з недооцінкою різниці тезаурусів.

Ми постійно недооцінюємо різницю у тезаурусах, виходячи з презумпції «Всі все розуміють, як я». Тим часом правильно якраз протилежне: «Всі все розуміють по-своєму». При такому підході ми робимо певні зусилля: або говоримо максимально просто, або заздалегідь домовляємося про розуміння ключових моментів.

Щоб подолати семантичний бар'єр, необхідно збагнути особливості іншої людини й використовувати в розмові з нею зрозумілу для неї лексику. При цьому слова, що мають різне значення, варто пояснювати: в якому смислі ви вживаєте те чи інше слово. Необхідно також пам'ятати про те, що мовні норми, специфіка нашої мови мають змінюватися залежно від того, до кого спрямоване повідомлення. Важливо пам’ятати про те, що деякі слова (професійні й іноземні) у людей у лексиконі є, а в тезаурусі – немає; тому використовуючи їх, необхідно пояснювати зміст сказаного. І нарешті, варто пам’ятати й про те, що мовні норми, специфіка нашого мовлення повинні змінюватися в залежності від того, до кого звернене висловлювання.

Подолання стилістичного бар'єру. Для подолання стилістичного бар'єру необхідно вміти правильно структурувати передану інформацію, яка буде легше розумітися, краще запам'ятовуватися. Існує два основних засоби структурування інформації у спілкуванні: правило рамки і правило ланцюга.

Суть першого правила полягає в тому, що вся призначена для запам'ятовування інформація в спілкуванні, чи то розмова, лекція, доповідь або навіть просто ефектна поява, повинна бути укладена в рамку, яка якраз і задає структуру. Рамку у спілкуванні створює початок і кінець розмови. На початку повинні бути зазначені цілі, перспективи, передбачувані результати спілкування, врешті – повинні бути підведені підсумки, показана ретроспектива і відзначена ступінь досягнення цілей. Здавалося б, що ж простіше. Скільки разів ми починали розмову з приятелем зі слів «хочу поговорити з тобою про те, що .» і закінчували його «А тепер, ми домовилися, що .». Типовий початок будь-якого виступу: «Завдання нашої сьогоднішньої розмови . » і типовий кінець: « Отже, сьогодні ми з’ясували, що .». Однак, яким би простим і загальновідомим правило рамки не здавалося, воно не є ні простим, ні часто вживаним. Навпаки, доводиться говорити про те, що дуже часто неуспіхи у спілкуванні пов’язані саме з відсутністю рамки, коли невідомо, про що говорять, невідомо до чого приходять, і в результаті ніхто абсолютно нічого не пам'ятає, «про щось говорили, але про що ?»

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Аналіз сформованості пізнавального інтересу учнів до вивчення іноземної мови
Для аналізу сформованості пізнавального інтересу в учнів до вивчення французької мови після проведення системи творчої діяльності вчителя, я використовувала такі способи діагностування як спостереження за повсякденною роботою учнів, контроль виконання домашнього завдання, спостереження за виконання ...

Фінансові надходження школи
Основним джерелом фінансування освітніх установ у нових умовах господарювання залишається державний бюджет. Однак для установ народної освіти новий господарський механізм поряд з бюджетним фінансуванням передбачає широке залучення позабюджетних коштів. Найбільш реально проглядаються наступні позабю ...

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com