Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 3

Керування увагою у взаємодії – важливе завдання не тільки для викладача, але і для студентів. Якщо ефективність впливу на студента істотна, якщо він хоче почути і побачити саме те, що говорить і робить викладач, а не щось інше, студент повинен вміти керувати своєю увагою.

Використання феномена авторитету. За критерієм авторитетності людина вирішує питання про довіру до співрозмовника. Якщо він визначається не авторитетним, його дія не матиме успіху, якщо ж авторитет є – тоді комунікація буде ефективною.

Зазвичай прийнято вважати, що авторитетність джерела інформації може встановлюватися після визначення таких його параметрів, як надійність, компетентність, привабливість, щирість, повноваження, об'єктивність. Надійність джерела – це власне і є авторитетність. Чим більше студент довіряє викладачу, тим більше його надійність. Цей показник складається з компетентності та об'єктивності, яка визначається як незацікавленість – чим менше слухач думає, що його хочуть переконати, тим більше він довіряє комуніканту. Безумовно підтверджується той факт, що чим надійніше (авторитетніше) комунікант, тим вище успіх комунікації в цілому. Мало того, ця характеристика впливає на сприйняття всіх елементів повідомлення. Так, експерименти Бауера, Ховленда, Джаніс і Келлі показали, що одне й те саме повідомлення оцінювалося аудиторією як більш-менш об'єктивне, логічно струнке, фактично обґрунтоване і навіть граматично правильне в залежності від того, кому приписувалося його авторство – авторитетній людині чи ні.

Але самий цікавий факт, виявлений в дослідженнях впливу авторитету, полягає в наступному. Виявилося, що якщо студент довіряє викладачу, то він дуже добре сприймає і запам'ятовує його висновки і практично не звертає уваги на хід міркувань. Якщо ж довіри менше, то і до висновків він відноситься прохолодніше, зате дуже уважний до аргументів і ходу міркування. Очевидно, що при різних цілях комунікації необхідно по-різному управляти довірою студента. Так, при навчанні краще мати «середній» авторитет, а при агітації – високий.

Що стосується привабливості і статусу мовця, а також згоди, то ці характеристики дозволяють визначити соціальне походження людини, визначити, «свій» він чи «чужий», і, звичайно ж, чим більше «свій» говорить, тим успішніше його вплив. Основним механізмом впливу тут є використання почуття спільності «ми». Тому той, хто хоче переконати, повинен у першу чергу демонструвати спільність інтересів і цілей із слухачами, показувати, що він «свій».

Таким чином, не тільки зовнішні умови важливо враховувати в пошуках основ довіри слухача до промовця, але і те, наскільки слухач співвідносить комуніканта із собою, наскільки вважає його своїм, представником своєї спільності. Ми вважаємо це найбільш важливою умовою подолання будь-якого бар'єру.

Подолання фонетичного бар'єру. Навряд чи кого-небудь здивує порада: для того щоб бути правильно зрозумілим, треба говорити чітко, розбірливо, досить голосно, уникати скоромовки тощо. Для кожного цілком зрозуміло, що виконання таких умов покращує «прохідність» інформації, оптимізує комунікацію. У спілкуванні кожен, наскільки це можливо, прагне їх виконувати. Однак, крім перерахованих загальних побажань, можна вказати і деякі цілком конкретні закономірності сприйняття мови один одного, які допоможуть визначити, що таке «краща» фонетика в кожному окремому випадку. Такого роду закономірності виявлені в численних експериментах, присвячених вивченню різних фізичних характеристик комунікації – темпу і швидкості мовлення, якості та дикції вимови і т.д.

Розглянемо оптимальні значення параметрів найбільш повного сприйняття. Наприклад, яка оптимальна швидкість мовлення? Виявляється, що вона залежить від багатьох змінних. Від ступеня знання мови – чим гірше знає людина мову, тим повільніше треба говорити (маленькі діти, наприклад, погано розуміють швидку мову). Оптимальна швидкість мовлення залежить і від ступеня знайомства зі змістом – чим гірше людина знає предмет обговорення, тим повільніше треба говорити. На сприйняття швидкої або повільної мови впливають: освіта (чим вона вище, тим краще реципієнт розуміє швидку мову), прийняті норми (в різних країнах говорять з різною швидкістю), вік, індивідуальні особливості. Зрозуміло, багато враховують ці особливості інтуїтивно, але іноді це треба робити усвідомлено. Особливо, якщо назріває відверта розмова не з однією людиною, а з великою аудиторією: скажімо, люди літні зрозуміють гірше швидку мову, а молоді – повільну.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Типи та структура уроку іноземної мови
Основними критеріями класифікації уроків іноземної мови є цілі уроків та ступінь сформованості навичок і вмінь. На цей час в методиці узвичаєно поділ уроків на два основних типи. Перший тип – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом. На таких уроках має ...

Основні завдання естетичного виховання молодших школярів
Розбудова системи освіти в Україні передбачає відтворення творчого потенціалу народу, підвищення соціальної ролі особистості. З огляду на це перед школою постало завдання забезпечити якість освіти учнів, зокрема навчити самостійно здобувати знання і творчо їх застосовувати у розв'язанні практично-т ...

Значення засобів народної педагогіки у вихованні культури поведінки молодших школярів
Під культурою поведінки учнів початкових класів необхідно розуміти звичну систему дій і вчинків, притаманних дитині, в яких відображаються позитивні мотиви її поведінки та сукупність уявлень і знань про норми моралі. З огляду на це, виділяємо такі компоненти поняття культури поведінки: інтелектуаль ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com