Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сторінка 2

Ще одним важливим засобом «збору» уваги є встановлення зорового контакту під час взаємодії. Дуже багато хто користується цим прийомом, знаючи його силу, вони «обводять аудиторію поглядом», дивляться пильно на кого-небудь одного, фіксують поглядом кількох людей в аудиторії і кивають їм тощо. Встановлення зорового контакту – прийом, який широко використовується у будь-якому спілкуванні, – не тільки в масовому, але і в особистому, інтимному, діловому. Пильно дивлячись на людину, ми залучаємо її увагу, постійно «йдучи» від чийогось погляду, ми показуємо, що не хочемо спілкуватися, будь-яка розмова починається зі взаємного зорового контакту.

Підтримка уваги. Уміння підтримувати увагу пов'язано з усвідомленням тих же факторів, які використовуються при залученні уваги, але на цей раз – це боротьба з тим, щоб увага іншого відволікалася якимись «чужими», не від нас вихідними стимулами.

Увага слухача може бути відвернута будь-яким стороннім по відношенню до даної взаємодії стимулом – гучним стуком дверей, вереском гальм проїжджаючої за вікном машини, цікавою розмовою сусідів, зміною освітлення (лампочка згасла або хмаринка закрила сонце), яскравим плакатом на стіні, власними міркуваннями не по темі тощо. Перша група засобів підтримки уваги по суті зводиться до того, щоб по можливості виключити всі сторонні впливи, максимально «ізолюватися» від них. Тому цю групу можна назвати засобами «ізоляції». Коли ми хочемо спокійно поговорити з кимось, ми відводимо його в сторону (від можливих відволікаючих дій), усамітнюємось (чим менше людей навколо, тим більше ми можемо приділити уваги один одному). Всім відомо, яке важке і малоуспішне спілкування «під телевізор» або серед загальної розмови. Тому всі конкретні способи «ізоляції» в цілому підвищують успіх спілкування.

Якщо, з точки зору промовця, максимум, що він може зробити – це ізолювати спілкування від зовнішніх факторів, то для слухача актуально і вміння ізолюватися від внутрішніх факторів. Найчастіше перешкоди виражаються в тому, що співрозмовник, замість того, щоб уважно слухати промовця, зайнятий підготовкою власної репліки, обмірковуванням аргументів, попередньої думки співрозмовника або ж просто очікуванням кінця його промови, щоб вступити самому. У будь-якому з цих випадків результат один – увага слухача відволікається на себе, «всередину», він щось пропускає, і продуктивність спілкування падає. Тому прийомом «ізоляції» для слухача є навички власного слухання, уміння не відволікатися на свої думки і не втрачати інформацію.

Ще одна група прийомів підтримки уваги – це прийоми «нав'язування ритму». Увага людини постійно коливається, як би мерехтить, і якщо спеціально не докладати зусиль до того, щоб весь час її відновлювати, то вона неминуче буде вислизати, переключатися на щось інше. Особливо сприяє такому відволікання монотонне, одноманітне викладання інформації. Коли викладач говорить монотонно, без виразу, «як паламар», то навіть зацікавлений студент насилу утримує увагу, і чим більше він намагається утримати її, тим сильніше хилить на сон. Подолання такого роду перешкод укладено в спробі викладача «взяти в свої руки» коливання уваги слухача. Саме тут і застосовуються прийоми «нав'язування ритму».

Постійна зміна характеристик голосу і мови найбільш простий спосіб задати потрібний ритм розмови. Говорячи то голосніше, то тихіше, то швидше, то повільніше, то виразніше, «з натиском», то скоромовкою, нейтрально, викладач як би нав'язує студентам свою послідовність перемикання уваги, не дає їм можливості розслабитися на монотонному відрізку і щось пропустити.

Наступна група засобів – так звані «засоби акцентування». Вони застосовуються в тих випадках, коли треба особливо звернути увагу партнера на певні важливі моменти в повідомленні, ситуації тощо. «Засоби акцентування» умовно можна розділити на прямі і непрямі. Пряме акцентування досягається за рахунок вживання різних службових фраз, зміст яких і складає залучення уваги, таких, наприклад, як «Прошу звернути увагу», «Важливо відзначити, що .», «Необхідно підкреслити, що .» тощо. Непряме акцентування досягається за рахунок того, що місця, до яких потрібно привернути увагу, виділяються із загального «ладу» спілкування за рахунок контрасту – вони «організуються» таким чином, щоб контрастувати з навколишнім фоном і тому «автоматично» привертати увагу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Урок, як основна форма навчального процесу з біології
Основною формою навчального процесу з ботаніки є урок. Він має певні організаційні ознаки: проводиться вчителем у спеціально обладнаному кабінеті біології, або у класній кімнаті. Урок - це не тільки необхідна організаційна форма в процесі навчання, а й основна структурна функціональна одиниця цього ...

Робота з батьками з питання розвитку у дітей мистецьких здібностей
У процесі роботи помітила, що діти дошкільного віку, які виховувалися вдома, малюють, як правило гірше, ніж діти, які відвідували садок з раннього віку. Причина – батьки не приділяють належної уваги образотворчій діяльності, вважаючи, що це заняття у наш час – справа несерйозна. Більш того, скаржат ...

Загальнонаукові методи досліджень
Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях (рис. 3.1.). Вони включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, формалізацію, гіпотезичний і аксіоматичний методи, створення теорії, спостережен ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com