Сутність поняття «комунікативний бар’єр » та його види

Сторінка 2

Низький зворотний зв'язок. Деякі повідомлення не вимагають зворотного зв'язку, однак для підвищення ефективності обміну інформацією він повинен бути. Зворотній зв'язок важливий, оскільки дає можливість встановити, чи дійсно повідомлення, прийняте одержувачем, витлумачено в тому сенсі, який був спочатку. Перешкодою на шляху ефективних комунікацій може бути як погано налагоджений зворотний зв'язок, так і його відсутність.

Невміння слухати. Ефективна комунікація можлива, коли людина однаково точна, відправляючи і приймаючи повідомлення. Необхідно вміти слухати. Багатьом здається, що слухати – означає лише вести себе спокійно і дати можливість іншій людині казати, однак це фрагмент процесу уважного зосередженого слухання. Важливо вміти почути конкретні питання. Мало сприймати факти – потрібно прислухатися до почуттів. Вислуховування фактів і почуттів це вислуховування повідомлення повністю, завдяки чому розширюються можливості зрозуміти ситуацію.

Складні (змішані) міжособистісні бар'єри. В процесі взаємодії викладача зі студентами можливе виникнення, принаймні трьох складних комунікативних бар'єрів.

– «авторитет»;

– «запобігання»;

– «нерозуміння».

Перші два забезпечують захист від джерела інформації, останній – захист від самого повідомлення.

Бар'єр «авторитет». Розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє у довірі іншим. Таким чином, довіра і недовіра як би персоніфікуються і залежать не від особливостей переданої інформації, а від того, хто говорить. Наприклад, літні люди слабо прислухаються до порад молодих.

Віднесення людини до авторитетної залежить від наступних факторів:

– соціального положення (статусу), від приналежності до реальної «авторитетної» групі;

– привабливого зовнішнього вигляду (чи акуратна зачіска, чи випрасуваний, поголений, застебнутий на всі ґудзики тощо);

– доброзичливого ставлення до адресата впливу (посмішка, привітність тощо.);

– компетентності;

– щирості, причому якщо студент довіряє викладачу, то він дуже добре сприймає і запам'ятовує висновки і практично не звертає уваги на хід міркувань. Якщо ж довіри менше, то до висновків він відноситься прохолодніше, зате дуже уважний до аргументів і ходу міркувань.

При виникненні цього бар'єру з'єднуються такі міжособистісні бар'єри як бар'єр сприйняття, невміння слухати (небажання слухати) і невербальні перешкоди.

Бар'єр «запобігання». Людина уникає джерел впливу, ухиляється від контакту зі співрозмовником. Якщо запобігти неможливо, то вона докладає всі зусилля, щоб не сприймати повідомлення (неуважний, не слухає, не дивиться на співрозмовника, використовує будь-який привід для припинення розмови). Іноді уникають не тільки джерел інформації, а й певних ситуацій (наприклад, прагнення закрити очі при перегляді «страшних місць» з фільмів жахів).

Встановлено, що найчастіше цей бар'єр обумовлений тим або іншим ступенем неуважності. Тому, тільки управляючи увагою студента, аудиторією, можна подолати цей бар'єр. Головне при цьому вирішити дві взаємопов'язані проблеми:

1. Привернути увагу;

2. Утримати увагу.

На увагу студентів найбільше впливають наступні фактори: актуальність і важливість інформації, її новизна, нестандартність подачі, подив, інтенсивність передачі інформації, звучність голосу і його модуляція. Тому для залучення й утримання уваги необхідно використовувати кілька прийомів, що враховують дані фактори. При виникненні цього бар'єру з'єднуються такі міжособистісні бар'єри як бар'єр сприйняття і невміння слухати (небажання слухати).

Бар'єр «нерозуміння». Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу. Досить часто якась потенційно небезпечна для людини інформація може виходити і від людей, яким ми в цілому довіряємо (від «своїх» чи цілком авторитетних). У такому випадку захистом буде «нерозуміння» самого повідомлення. Будь-яке повідомлення можна не зрозуміти – по результату це те ж саме, що не чути і не бачити, тільки вплив пробуксовує тепер в іншому місці.

Найчастіше джерело інформації заслуговує довіри, авторитетне, однак інформація «не доходить» (не чуємо, не бачимо, не розуміємо).

Зазвичай виділяють чотири бар'єри «нерозуміння»:

– фонетичний (фонема – звук);

– семантичний (семантика – значення слів);

– стилістичний (стилістика – стиль викладу, відповідність форми і змісту);

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Аналітичні методи дослідження
В дослідженнях часто використовують аналітичні методи дослідження, за допомогою яких можна встановити математичну залежність між параметрами предмета, що вивчається. Ці методи дозволяють глибоко і всебічно вивчити процеси, що досліджуються, встановити точні кількісні зв’язки між аргументами і функц ...

Оцінювання діяльності студентів
Враховуючи те, що „питома вага оцінки кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковій (загальній) оцінці визначається, виходячи із їх вагомості у теоретичній та практичній підготовці фахівця, структури та змісту навчальної дисципліни”, нами розподілено кількість балів таким чином: Таблиця ...

Аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було проаналізувати педагогічний досвід з проблеми, що вивчається. З цією метою ми проаналізували чинну навчальну програму для середньої загальноосвітньої школи для 2-4 класів з читання та української мови на предмет зорієнтованості на формування в учнів початков ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com