Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження

Сторінка 1

У психолого-педагогічній літературі зустрічається багато визначень міжособистісної взаємодії, наприклад, як реально функціонуючий зв'язок суб’єктів, що мають свідомість і цілеспрямовану активність, яка характеризується їх взаємною залежністю. У психологічному словнику зустрічається наступне визначення: міжособистісна взаємодія – це особливості й засоби взаємовпливу людей у процесі спілкування й спільної діяльності, особистісні фактори групової інтеграції та диференціації. Ще одне визначення, представлене І.Р. Туйгуновою: «Міжособистісна взаємодія – це процес надання взаємовпливів суб’єктами спільної діяльності один на одного для досягнення певного практичного результату, формування міжособистісних взаємин між ними, й, як наслідок цього, розвитку особистостей взаємодіючих».

Це визначення, на наш погляд, найбільш повне. Воно повторює й доповнює попереднє, тому у нашому дослідженні ми будемо спиратися на визначення, запропоноване І.Р. Туйгуновою. Однією з важливих особливостей міжособистісної взаємодії у навчально-виховному процесі вищої школи є суб’єкт – суб’єктна модель взаємодії. При такій взаємодії реалізується принцип співпраці,співтворчості студентів й викладача. Враховуючи те, що викладач працює у групі, члени якої також взаємодіють між собою, до його завдання входить й формування цієї групи як сукупного суб’єкту, чиї навчальні зусилля також повинні бути спрямовані на досягнення спільної мети. Це досягається, на думку І.А. Зимньої, за допомогою встановлення психологічного контакту між усіма учасниками взаємодії. Психологічний контакт виникає у тому випадку, коли між взаємодіючими людьми існує взаєморозуміння, зацікавленість і взаємодовіра. Налагодження контакту – головне завдання викладача вищої школи. Від цього залежить успішність освітньої і виховної роботи зі студентами, розвиток і прояв їх особистісних властивостей. Сам факт установлення контакту приносить суб’єктам взаємодії інтелектуальне й емоційне задоволення. Якщо психологічний контакт відсутній, то взаємодія суб’єктів майже або зовсім неможлива.

Таким чином, міжособистісна взаємодія – це дуже широке поняття, яке складається із багатьох компонентів, зокрема психологічний контакт, педагогічне спілкування і спільна діяльність(співпраця) суб’єктів взаємодії.

У процесі міжособистісної взаємодії викладача та студента можуть виникати труднощі в спілкуванні – бар'єри. Вони проявляються в неадекватній поведінці, в особливостях встановлення і підтримки контакту з людьми, через рівень психологічного комфорту, емоційне самопочуття, творчу пасивність. У загальному сенсі бар'єри педагогічного спілкування – ті чинники, які служать причиною розладу нормального процесу комунікації й спілкування між людьми.

І.А. Зимня надає таке визначення: ускладнення (бар'єр) у спілкуванні – це суб'єктивно пережитий людиною стан «збою» в реалізації прогнозованого спілкування внаслідок неприйняття партнера спілкування, його дій, нерозуміння тексту (повідомлення), нерозуміння партнера, зміни комунікативної ситуації, власного психічного стану тощо.

Бар’єри у взаємодії викладача і студента можуть виникнути за різних причин. На думку П.І.Пидкасистого, фактори, що сприяють виникненню бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами, є якісні зміни стилю спілкування педагога зі студентами, соціально-економічні умови життєдіяльності викладача, вікові психологічні зміни особистості педагога, недостатнє усвідомлення рівня компетентності та професіоналізму, неузгодженість відносин в педагогічному співтоваристві, у тому числі і з групою студентів. В даний час труднощі або бар'єри спілкування розглядаються з різних позицій в залежності від їх аналізу та підходу.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Сутність групової форми навчання
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності учнів на занятті, що характеризується розбиттям учнів на групи; це така форма організації навчального процесу у школі, коли учні, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а вчит ...

Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст
На II Всеросійському з'їзді Рад у жовтні 1917 р. За пропозицією товариша В.І. Леніна було прийнято постанову про утворення Народного комісаріату з питань освіти на чолі з А.В. Луначарським. Декретом від 9 листопада 1917 р. була організована державна комісія. Побоюючись, що учительство буде використ ...

Вивчення роману у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко
Батьки і діти в історичному романі у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко. На основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, їхній вплив на виховання дітей; з’ясувати зовнішні і внутрішні фактори, що призвели до зради Гриця і кари за цю зраду, що вплинуло на пода ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com