У пошуку оптимальної дидактичної моделі

Варіанти уніфікованих моделей взаємодії основних складових процесу навчання запропоновані в роботах деяких фахівців. Модель складається із шести основних стадій (фаз) придбання знань, умінь, навичок і досвіду творчої діяльності. До числа цих стадій відносяться; мотивація, організація, розуміння, контроль і оцінка, повторення, узагальнення. Сьомий компонент моделі — порція навчального матеріалу, що підлягає вивченню. Це може бути поняття, дія, явище і т.п.

Модель припускає, що прогрес, що досягається при навчанні, забезпечується проходженням через усі стадії, що мають тимчасові і функціональні рамки, однак узяті разом вони утворять динамічне ціле. Істотно; що при навчанні всі стадії реалізуються у визначеній послідовності. Істотно також і те, що цей процес циклічний.

У моделі можна виділити цикли, що включають усі шість стадій, і цикли, що включають меншу кількість стадій. Повторення циклів містить переробку інформації на різних рівнях і з різних точок зору, нагадуючи рух по спіралі, що має великі і малі кільця. Сукупність стадій, включених у процес "викладання — навчання", можна порівняти також зі стрічкою Мебіуса, що не має ні початку, ні кінця.

Почнемо розгляд моделі зі стадії "Мотивація" (від фр. motif — спонукальна причина).

На успішність навчання великий вплив роблять інтереси, мотиви, ціннісні установки і потреби індивіда, його навички по переробці інформації, отримані раніше знання, уміння, навички, а також загальноосвітній рівень. Той, кого навчають, повинен мати бажання чи учитися усвідомлювати необхідність цього. Навчальний процес по своїй природі цілеспрямований, хоча і не виключає елементів випадковості.

Розуміння цілей і очікуваних результатів у значній мірі полегшує сприйняття нової навчальної інформації. Усвідомлення цього тим, кого навчають, і веде до однієї зі стадій пізнавального процесу, що називається мотивацією.

"Мотивація", "мотиви", "емоції", "прагнення" – усі ці терміни мають у своїй основі те саме значення. Будь-які зміни в зовнішній і внутрішній ситуації індивіда народжують конфлікт (протиріччя) між тим, що було, і тим, що є. Коли цей конфлікт у наявності, індивід прагне зайняти стан динамічної рівноваги, відновити баланс тим часом, що він сприймає, цінує те, що він знає, робить.

Мислення того, кого навчають, мотивовано, якщо він випробовує протиріччя типу:

а) що йому необхідно, і тим, що він може одержати;

б) що він уже робив, і тим, що він може зробити;

в) що він собою представляє, і тим, ким він може стати;

г) що собою представляють інші, що вони зробили, і тим, ким вони могли б стати і що могли б зробити;

д) що він думає з приводу обговорюваної порції навчального матеріалу, і тим, що думають з цього приводу його колеги.

До числа форм навчання відносяться: лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття, курсове і дипломне проектування, консультації, самостійна робота і т.п. В даний час однієї з основних форм навчання вважається самостійна робота.

До числа засобів навчання відносяться підручники, навчальні й учбово-наочні посібники, лабораторне устаткування, технічні засоби пред'явлення інформації і контролю знань, засобу обчислювальної техніки, автоматизовані навчальні системи.

Розрізняють чотири основних методи навчання:

пояснювально-ілюстративний,

репродуктивний,

частково-пошуковий,

дослідницький.

Ці методи відповідають чотирьом рівням пізнавальної діяльності людини:

1) дізнаванню об'єктів, властивостей, процесів досліджуваної області, явищ дійсності;

2) відтворенню інформації, операцій і дій;

3) продуктивної діяльності по раніше засвоєному алгоритмі на обмеженій безлічі об'єктів;

4) продуктивної творчої діяльності по самостійно конструйованих алгоритмах на будь-якій безлічі об'єктів.

Перші два зазначених методи непродуктивні. Це означає, що їхнє застосування не дозволяє тим, кого навчають, здобувати нові (точніше, суб'єктивно нові) знання. Два останніх методи можна розглядати як продуктивні. При їхньому використанні той, якого навчають, здобуває (у процесі визначеної творчої діяльності) суб'єктивно нові знання.

З обліком цього актуальною стає інтенсифікація, зокрема активізація навчання. Пропоноване керівництво покликане допомогти викладачам у вирішенні цієї задачі. Скористаємося уніфікованою моделлю навчання і досвідом математичного опису навчального процесу.

Уніфікована модель навчання. Фахівців в галузі освіти давно цікавила задача створення узагальненої (уніфікованої) моделі навчання. Для рішення цієї задач необхідно використовувати методи нейрофізіології, психології, кібернетики, загальної теорії систем, інформатики, лінгвістики. Досягнення в цих науках за останні 10—15 років дозволили сформулювати нові концепції в області навчання.

Актуально про педагогіку:

Творчий підхід до уроку
розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвин­та і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роз­дивляються зразки гвинтів і га­йок деяких існуючих конструк­цій (у цей час проводжу поточ­ний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки). Пар ...

Сучасна психологія традиційного навчання
Самостійні напрямки навчання почали виникати з середини ХХ ст. Розподіл їх має дихотомічний характер, наприклад, частина представників психології навчання розглядають його суть як управління; окремі представники дотримуються думки, що навчання має на меті формувати в учнів здібності самостійного зд ...

Методика підготовки до комбінованого уроку з основ економіки
Готуючись до занять, учитель детально продумує їх цільові установки, зокрема конкретні освітні, розвиваючі та виховні завдання, які він буде вирішувати на кожному етапі уроку. Без цього урок буде мати аморфний характер. Підбираючи навчальний матеріал, слід враховувати такі чинники, як мета уроку; з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com