Проблема підготовки спеціаліста у вищій школі та пошук шляхів її оптимізації

Статті і корисна інформація » Освітні технології підготовки спеціаліста на інженерно-педагогічних факультетах » Проблема підготовки спеціаліста у вищій школі та пошук шляхів її оптимізації

Сторінка 1

Проблеми розвитку людського фактору і суспільного прогресу діалектично взаємозалежні. Сам час зробив ці проблеми важливими потребами суспільства, оскільки якісно новий рівень розвитку нашої країни буде залежати від росту її інтелектуального, культурного і морального потенціалу.

Передкризовий стан економіки на зламі 70–80-х рр. ХХ ст. негативно позначився на розвитку народного творення. Якщо в народному господарстві в період застою знижувалися темпи росту продуктивної праці, промислової продукції, капітальних вкладень, національного доходу, то в системі розвитку скорочувалося введення в систему загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ, погіршувалася учбово-матеріальна база вузів і технікумів знижувалася якість підготовки випускників навчальних закладів. Фінансові і матеріальні ресурси необхідні для розвитку, виділялися з видаткової частини державного бюджету, що залишилася, в останню чергу, помітно скорочувалася частка витрат у складі національного доходу.

Найбільше гостро кризовий стан розвитку проявився в падінні престижу знань, мільярдних втратах державних засобів на підготовку фахівців, що не працюють за отриманою спеціальністю. Невідповідність між розвитком народного розвитку й економіки виразилося в тім, що галузі матеріального виробництва відчувають потребу у фахівцях з новітніх напрямків розвитку виробництва, а навчальні заклади готують головним чином фахівців із застарілих професій.

Під впливом науково-технічної революції йде посилена інформатизація суспільства і сфери розвитку, на зміну традиційним видам ресурсів приходить новий вид — інформація, що з кожним роком багаторазово збільшується.

Разом з тим науково-технічна революція загострила ряд загальнолюдських проблем: ядерної війни, екологічної, генетичної загрози, проблему виживання людства, співвідношення технічної могутності людини з його соціальним розумом, моральністю, турботою про рід людський. Тому настільки важливо розвивати планетарне мислення вчителів, їхня відповідальність за формування нового мислення підростаючих поколінь, нових норм їхнього поводження з обліком не тільки національних, регіональних, але і глобальних задач, що стоять перед людством.

Взаємозумовленість економіки й розвитку очевидна. Динамічна економіка викликає необхідність постійного удосконалювання розвитку, у свою чергу випереджальний розвиток впливає на прискорення соціально-економічного прогресу.

Взаємозв'язок економіки й розвитку виражається в зовнішніх і внутрішніх процесах взаємного розвитку. Зовнішні процеси розвитку визначаються величиною національного доходу, що виділяється суспільством на потреби розвитку за участю промислових підприємств у створенні технічних засобів навчання, у розвитку матеріальної бази. Внутрішні процеси, пов'язані з інтелектуалізацією виробництва, високим попитом економіки на фахівців не тільки нових професій, але і на всебічно розвинутих працівників, що володіють почуттям нового, творчо мислячих, відповідальних і дисциплінованих.

В умовах науково-технічної революції розвиток є основою для подальшого професійного росту, для адаптації до мінливих, умов виробництва. Ріст розвитку дозволяє підняти економіку країни на якісно новий рівень розвитку, освоїти в короткий термін нову технологію і випускати продукцію, що відповідає останнім досягненням науки і техніки.

Система розвитку сприяє вирівнюванню загального рівня культури різних соціальних груп, веде до росту рядів інтелігенції за рахунок робітників і селян, створює умови для більш тісного спілкування між класами і соціальними групами. Розвиток не тільки готує особистість до виконання економічних функцій, але і формує її соціальні і духовні якості. Воно допомагає кожній особистості освоїти навколишню дійсність, знайти в ній своє місце, активно включитися в громадське життя, не поступаючись при цьому своєю індивідуальністю.

Розвиток тіньової економіки призвів до перекосів не тільки в розвитку суспільного виробництва, але й у соціальній сфері, духовному настрої суспільства. Тому що порушення органічного зв'язку між мірою праці і мірою споживання деформує відношення до праці, стримує ріст його продуктивності, розмиває такі моральні цінності, як трудовий ентузіазм, ідейна переконаність, громадянський обов'язок, руйнує індивідуальність.

Одним із проявів зрівнялівки в загальноосвітній школі стає вимога єдиного для всіх рівня знань, умінь і навичок, установлення єдиного набору навчальних предметів, однакового рівня оплати вчителів — без обліку якості їхньої праці, обов'язкове середнє розвитку незалежне від здібностей і інтересів молодої людини, початок і закінчення навчальних занять у всіх школах країни без обліку природнокліматичних особливостей і навіть установлення єдиної шкільної форми для учнів незалежно від віку, індивідуальності, традицій і звичаїв.

Зрівнялівка, безвідповідальність, відсутність змагальності в матеріальному виробництві проявилися в школах і вузах поганою якістю навчання, соціальною апатією молодих людей.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Методи та засоби естетичного виховання дошкільників
Неабияке значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм змогу розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробувати свої сили у різних сферах, зосередитися на найпривабливішій і найперспективнішій для себе. Найчастіше у закладах ...

Психологічна сутність уяви та основні аспекти її виявлення в психології
Фантазія, або уява, належить до найважливіших психологічних проявів людської особи. Творчий, дієвий характер фантазії, її сила і істотний для багатства показник розвитку особистості. А.М. Горький вказував, що саме вигадка і задум піднімають людину над твариною. Уява виконує важливу функцію в загаль ...

Погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на взаємозв'язок успішності у навчанні і самооцінки
Тривала неуспішність формує у школяра моральну й психологічну травму, породжує невпевненість у власних силах. В.І. Самохвалова виділяє три показники, на основі яких можуть бути розглянуті розбіжності у поведінці дітей одного віку й особливості їхньої успішності в навчанні: а) ставлення до навчання; ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com