Характеристика форм підвищення рухової активності школярів

Щодо статевих відмінностей рухової активності отримані дані, підтверджуючі численні вітчизняні і зарубіжні дослідження про вищу активність хлопчиків-підлітків в порівнянні з дівчатками.

У Великобританії за ініціативою уряду останніми роками почата реалізація програми "Здоров'я нації", де поставлені наступні завдання, що стосуються рухової активності населення:

зменшити число людей, ведучих сидячий спосіб життя;

збільшити число людей, що практикують рухову активність середньої інтенсивності до 30 хвилин в день;

збільшити число людей, що займаються фізичними вправами високої інтенсивності не менше трьох разів на тиждень по 20 хвилин і більш.

У зв'язку з цим цікаво відзначити, що тільки 4% наших випробовуваних мали в середньому за день менше 30 хвилин рухової активності середньої інтенсивності; відповідно 96% мали 30 хвилин і більше, а 86% - одну годину і більше. Що ж до різних видів дуже важкої рухової активності, то в середньому менше 20 хвилин в день їх практикують 80% дівчаток і 31% хлопчиків, а менше 30 хвилин в день - 91 і 47% відповідно.

Відповідно до нормативної шкали, розробленої у Великобританії, українські підлітки 10-14 років характеризуються високим рівнем рухової активності при середніх добових енерговитратах 40,86 ккал/кг.

Хлопчики-підлітки істотно активніші, ніж дівчатка, що виявилося як при аналізі добових енерговитрат і розподілу випробовуваних по рівнях рухової активності, так і при порівнянні середньо добового часу, витраченого на різні види середньої і важкої рухової активності.

У структурі активності підлітків протягом дня середня по інтенсивності рухова активність істотно переважає над важкою і дуже важкою. Найвиразніше "непопулярність" останньою виявляється у дівчаток при її тимчасовому співвідношенні з середньою руховою активністю як 1:13.

Отримані результати демонструють перспективність даного напряму досліджень і разом з тим необхідність їх розширення (різні контингенти підлітків, різні регіони країни, облік не тільки статевих відмінностей, але і вікової динаміки і тому подібне), що дозволить отримати точніші дані про рівень рухової активності українських підлітків.

Рівень рухової активності дітей і молоді полідетермінован. На нього роблять вплив багато чинників, зокрема такі чинники макросередовища, як рівень розвитку продуктивних сил в країні, екологічна обстановка в місці мешкання, особливості харчування населення, національні і культурні традиції, розвиненість сфери спортивних і оздоровчих послуг, популярність спорту в країні, і ін. Оскільки вираженість цих чинників в різних країнах неоднакова, можна прогнозувати наявність кроскультурних відмінностей і особливостей рухової активності підлітків. Цікаве питання про те, чи характерні виявлені в інших країнах тенденції до низької рухової активності підлітків для юних українців. Щоб провести порівняння, потрібно використовувати ті ж методи, якими користувалися зарубіжні колеги, але не просто перекласти їх українською мовою, а відповідним чином адаптувати для українських школярів.

Основними засобами підвищення рухової активності школярів є: фізичні вправи, оздоровчі сили природи та гігієнічні чинники. Основними формами, що підвищують рухову активність школярів є урок фізичного виховання із сприятливою обстановкою і розташуванням вчителя; використання ігрового методу і методу змагання та різноманітність використовуваних на уроці засобів і методів.

Актуально про педагогіку:

Міні-лекція на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»
Комунікативні бар’єри – психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації. Н. Ю. Бутенко надає наступну класифікацію комунікаційних бар’єрів: Фонетичний. Семантичний і лінгвістичний (значеннєвий). Стилістичний. Логічний. Для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних за ...

Нормативно-правова база організації навчального процесу
Навчальний процес з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній с ...

Індивідуальний підхід до школярів із труднощами у навчанні
Багаторічний досвід вивчення дітей із труднощами в навчанні і вихованні дав змогу зробити деякі узагальнення, окреслити типи дітей, яких об’єднують схожі проблеми, а також можливі шляхи розв’язання цих проблем. Діти з розладами регуляції навчальної діяльності До цієї категорії належать діти, у яких ...