Характеристика форм підвищення рухової активності школярів

3. Обчислювалося середньоарифметичне добових енерговитрат за четверо досліджених діб. Отримана величина порівнювалася з нормативною шкалою (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Нормативна шкала оцінки рівня рухової активності підлітків по величині добових енерговитрат (L. Cale, 1994)

Результати дослідження розглядалися в наступних трьох напрямах:

Середні добові енерговитрати;

Розподіл випробовуваних за рівнем рухової активності;

Порівняльний аналіз середнього добового часу, витраченого підлітками на середню і важку рухову активність.

У всіх випадках враховувалися статеві відмінності.

Середня величина добових енерговитрат підлітків склала 40,84 ккал/кг (= 4,48). У хлопчиків ця величина вища, ніж у дівчаток: 42,95 ккал/кг в день (= 4,92) проти 39,07 (= 3,15) відповідно. Відмінності статистично достовірні (t = 5,39; р < 0,05).

Результати розподілу випробовуваних за рівнем рухової активності дані в табл. 3.1

Таблиця 3.1 Розподіл випробовуваних по рівням рухової активності (у %)

У відповідності з представленою вище нормативною шкалою оцінки рівня рухової активності по величині середніх добових енерговитрат більше половини випробовуваних потрапили в групу високоактивних і жоден з випробовуваних не опинився в групі пасивних. Біля однієї третини обстежених підлітків, за даними аналізу рухової активності за 4 доби, продемонстрували середній рівень активності і біля однієї п'ятої випробовуваних - низький рівень. Як видно з таблиці 3.1, вельми вираженими виявилися статеві відмінності, що демонструють в середньому вищий рівень рухової активності хлопчиків в порівнянні з дівчатками. Серед дівчаток в 1,75 рази менше високоактивних і майже в 3 рази більше низькоактивних, чим серед хлопчиків. Разом з тим у дівчаток численнішою є група середньоактивних (32,5% проти 19,3%); для них характерний і більш рівномірний розподіл вибірки по трьом основним рівням рухової активності.

Актуально про педагогіку:

Основні проблеми виховання дитини з неблагополучних родин
Історично сім’я є одним із головних інститутів соціалізації та виховання підростаючого покоління. Сім’я – це середовище, де дитина пізнає навколишній світ, формуються поняття, уявлення, норми поведінки. Першими вихователями дитини виступають батьки. Саме батьки знайомлять дитину з правилами, обов’я ...

Фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки молодших спеціалістів-аграрників
Процес набуття людиною професійних знань, умінь і навичок не переривається протягом усього життя, він є багатоаспектним та різнобічним. Практична підготовка майбутнього фахівця-аграрника здійснюється під впливом різних факторів та умов. У даному разі доцільним є визначення методичних значень понять ...

Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку
У динаміці суспільного розвитку та ринкових перетворень виключно важливого значення набуває професійно-технічна освіта, яка є невід'ємною ланкою системи безперервної освіти України. Указ Президента України від 08.05.1996 р. «Про основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні» ок ...