Технологія проблемного навчання

Статті і корисна інформація » Технологія проблемного навчання

Сторінка 2

Технологія проблемного навчанн. включає п'ять етапів вирішення проблеми:

1) поява відчуття складності проблеми;

2) виявлення її та визначення:

3) представлення можливого рішення;

4) виявлення шляхом умовивідних положень імовірних рішень;

5) подалі спостереження й експерименти, які призводять до прийняття або відхилення прийнятого допущення, тобто до висновку, що має позитивне чи негативне судження.

Вирішення проблеми здійснюється за допомогою чотирьох основних етапів а) підготовка особистості та намагання розв'язати проблему; б) інкубація—період «визрівання» рішення; в) миттєвий спалах ідеї-рішення; г) верифікація—перевірка результативності рішення та уточнення нової ідеї.

Процес розв'язання проблеми студентами пропонується за допомогою наступних дій: створення проблемної ситуації; формування гіпотез для розв'язання проблеми; перевірка рішення з подальшою систематизацією отриманої інформації. Проблемна ситуація-ці така ситуація, під година якої суб'єкт хоче розв'язати складні для собі завдання, алі йому не вистачає даних і він винний сам їх знаходити.

У вищій школі склалась система правил створення проблемних ситуацій:

-перед студентами необхідно ставити такі практичні чи теоретичні завдання, виконання яких вимагає відкриття нових знань і оволодіння новими вміннями;

-завдання повинні відповідати інтелектуальним можливостям навчаємих.

Ступінь складності проблемного завдання залежить від рівня новизни матеріалу, викладу та від ступеня його узагальнення;

-проблемне завдання пропонується до пояснення матеріалу, який усвідомлюється;

-проблемними завданнями можуть бути:

-засвоєння;

-формулювання питання;

-практичні завдання. Проте, не треба ототожнювати проблемне завдання і проблемну ситуацію. Проблемне завдання може призвести до проблемної ситуації тільки в тому разі, коли мають місце всі попередні правила;

-одна й та ж проблемна ситуація може бути викликана різними типами завдань;

-важкою проблемною ситуацією керує викладач шляхом показові студентам причин невиконання певного практичного завдання або неможливості пояснення ними того чи іншого фактові.

Формулювання гіпотез є процес евристичного характерові і він відбувається за евристичними правилами (евристиками). Евристичним процесам протистоять процеси алгоритмічні, у ході яких мі користуємося алгоритмами. Найпоширеніше евристичне правило стосується вибору напрямків пошуку. Воно вказує на вибір тихнув напрямків, які в минулому з найбільшою ймовірністю призводили до розв'язання проблемних ситуацій такого класу. Зрозуміло, що додержування цього правила в нових ситуаціях, які тільки на перший погляд належати до цього класу, призведе студентів до помилкової установки, що віддаляє від правильного рішення. Іноді відбуваються раптові знаходження рішень. Пояснення цього фактові пов'язане з раптовим відкриттям або миттєвим «спалахом» свідомості.

Частіше студенти користуються такими логічними операціями, як аналіз та і синтез, операції, які дуже корисні в ході формулювання і гіпотез. Аналіз базується на мисленому віддаленні однієї від іншої одиниць інформації й одночасному виділенні тихнув елементів, які сприяють конструюванню гіпотези. Синтез базується на поєднанні одиниць інформації, на створенні з конкретних елементів гіпотетичних нових систем або є комбінацій.

Перевірка гіпотез вимагає від студентів визначених здібностей, а саме ‑ відчуття проблеми та її виявлення; мислення; оцінка. Перевірка зводиться, певним чином, до оцінки і гіпотези та вибору правильного рішення.

Всі згадані вище три етапи мають місце яки в рішенні і проблем типові «відкриття», так й типові «створення», як і теоретичних, так і практичних. Означені фази можна використати у всіх способах викладу-навчання, які мають і проблемний характер. Ці способи включають «класичний» і проблемний метод, за допомогою якого проблема складеться на основі аналізу проблемної ситуації, а також відкриття і знаходження рішення та його верифікації за допомогою інших методів, таких, як ділові ігри, метод випадку, ринку розумів, мікровиклад або синектика.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Особливості фізичного розвитку учнів початкових класів у організації фізкультурно-оздоровчої роботи
З метою ефективної організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами нами вивчались особливості фізичного розвитку дітей цієї вікової категорії. При вивченні фізичного розвитку школярів частіше використовують тільки основні соматометричні показники – довжина і вага тіла, окружність г ...

Аналіз проблеми самовиховання учнів з досвіду роботи вчителів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів
Робота з морального самовиховання результативна при системному підході, що припускає: педагогічну діагностику; використання різноманітних методів самовиховання; включення самого себе в соціальні й внутрішньо-колективні відносини; інтенсивне залучення до діяльності з обліком наявних у себе позитивни ...

Поняття стимулу. Види стимулів навчання
Поняття “стимул” хоч і позначає аналогічно до мотиву рушійну силу людини до діяльності, значно відрізняється від того за своїм смислом. В давності так називали довгу загострену палицю, якою поганяли биків та мулів. У перекладі це слово позначає “підштовхувати, поганяти”. Отже, на відміну від мотиву ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com