Зміст та форми організації вільного часу школярів у процесі позашкільної та позакласної виховної роботи

Статті і корисна інформація » Соціально–педагогічні проблеми організації вільного часу старшокласників » Зміст та форми організації вільного часу школярів у процесі позашкільної та позакласної виховної роботи

Сторінка 6

Розмаїття перерахованих гуртків, секцій, клубів за інтересами свідчить про широкі можливості діяльності соціального педагога в цьому виховному інституті.

Отже, слід визначити основні напрямки діяльності соціального педагога в учнівських гуртках, об’єднаними масовими, колективними, груповими формами дозвільної діяльності, які повинні полягати у:

здійсненні комплексу заходів і різних видів діяльності для виховання, освіти, розвитку особистості в учнівських організаціях;

вивченні психолого-медико-педагогічних особливостей членів об’єднання;

виявленні інтересів і потреб, труднощів і проблем школярів, наданні їм соціальної підтримки, допомоги ;

виступає посередником між особистістю і організацією, її керівництвом;

визначенні завдань, форм, методів соціально-педагогічної роботи в об’єднаннях.;

проведенні соціально-педагогічної роботи для організації спілкування школярів безпосередньо в організаціях, гуртках, об’єднаннях за інтересами;

сприянні участі членів організації у науковій, технічній, художній творчості, спортивній діяльності, виявленні талантів, здібностей, професійному самовизначенню;

вихованні поваги до культурно-національних; духовних цінностей України;

дотриманні педагогічної етики, поваги до гідності школяра.

На нашу думку, позанавчальна діяльність у клубах за інтересами, в гуртках самодіяльності, в інших виждах творчості дають можливість учневі реалізувати себе не уявно, а реально, оскільки передбачає в рамках цієї діяльності певні завдання, вирішуючи, які молоді люди активізують творчий пошук, стимулюють самостійність і взагалі підвищують свою майстерність в тому чи іншому виді дозвільневого заняття.

Важливим напрямом діяльності соціального педагога є участь у розробці й реалізації соціальних проектів і програм, які проводяться безпосередньо в об’єднаннях, гуртках, та підтримка приватних ініціатив членів гуртків, секцій, які сприяють повноцінному розвитку особистості.

Значну частину дозвілля багато школярів проводять самостійно, займаючись улюбленою справою: читають, майструють, малюють, ліплять, вишивають. Вільний час школяра заповнений як колективно, так й індивідуальною діяльністю. І останнє для нього, для його розвитку має не менш важливе значення, ніж перше. Дозвілля учня, очевидно, не повинно бути цілком заповнений груповою діяльністю. Одним з найцікавіших процесів індивідуальної форми організації дозвілля є колекціонування.

Колекціонування як захоплення має давню історію. Виявляється, що люди полюбляли це заняття ще в кам’яному віці. Так, у Франції, в одній з печер, де 25 тисяч років тому жила кроманьйонська людина, знайдено зібрання всіляких черепашок. Вважають, що поняття “колекціонування” виникло понад дві тисячі років тому. Цицерон в одній зі своїх промов словом “колекція” назвав збирання різних предметів. Люди колекціонують різні речі: значки, марки, праски, автографи, платівки та інші. Звичайно, збирати все, що потрапить під руку у наш час неможливо й недоцільно. Рекомендується вибирати для колекціонування один-два типи предметів за бажанням і цього досить, щоб вільний час був змістовним і цікавим. Необхідно визначитись з напрямком пошуку предметів колекціонування, придбати літературу, налагодити контакти з колекціонерами. Відомості про кожний придбаний предмет потрібно занести до свого каталога, в якому зазначити його назву, місце і час придбання, особливості, дати коротку характеристику. Кожний предмет слід вивчити й оформити. Ці поради може дати соціальний педагог починаючим колекціонерам. Колекціонування як форма проведення свого вільного часу морально і естетично не менш захоплююча, ніж пристрасть до читання, подорожування, художнього ремесла. Олександр Твардовський говорив, що колекціонування благородна пристрасть. Але справжнє колекціонування не самоціль, не просто збирання – це вивчення літератури, мистецтва, знайомство з різними галузями науки, участь у виставках, виступи з лекціями тощо.

Для дослідження зазначеної проблеми надзвичайно важливою є мотиваційна і творча діяльність молоді. Щоб мотивувати свою діяльність, особистість повинна визначити предмет своєї потреби або уявити його у вигляді якогось суб’єктивного образу, мети, котрі необхідно задовольнити. Саме таку роль виконує потреба культурної діяльності особистості, яка виступає як збудник культорологічного мотиву.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві»
Тема уроку - Сировина у хімічному виробництві Тип уроку – комбінований Структурні елементи уроку: організаційний момент; постановка мети уроку; мотивація мети; актуалізація опорних знань; підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу; формування орієнтовної основи діяльності; формування виконавчи ...

Самооцінка особи
Пізнання саме себе - природна потреба людини. Від того, наскільки правильно він оцінює свою особу, залежить дуже багато що: характер, відчуття, відношення до тих, що оточують і так далі Немає необхідності доводити, що для дитяти прагнення знайти відповідь на питання: "Хто я такий?" можна ...

Виховання учнів математикою
Вчитель виховує учнів не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Вплив авторитетного вчителя на учнів залишає свій відбиток на все їхнє життя. Авторитетний вчитель - справжній володар думок і почуттів своїх учнів. Важливі такі риси його особистості: справедливість, толерантність, принц ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com