Зміст та форми організації вільного часу школярів у процесі позашкільної та позакласної виховної роботи

Статті і корисна інформація » Соціально–педагогічні проблеми організації вільного часу старшокласників » Зміст та форми організації вільного часу школярів у процесі позашкільної та позакласної виховної роботи

Сторінка 2

Модель організації вільного часу старшокласників в процесі позакласної та позашкільної виховної роботи

Розроблена нами модель соціально-педагогічної діяльності із організації вільного часу учнів в процесі позакласної та позашкільної роботи побудована з урахуванням реальної сучасної ситуації на основі аналізу змісту діяльності загальноосвітніх шкіл м.Тернополя. Пропонована модель характеризується рухливістю реагування на насущні потреби молоді, життєві ситуації й може бути використана не тільки в школі, а й в практичній соціально-культурній діяльності молодіжних об’єднань і клубів.

З метою ефективного використання учнями вільного часу нами спільно із заступником виховної роботи педагогічного ліцею Нечипорук Л.Є., де проводився формуючий експеримент, розроблено зміст виховної роботи зі старшокласниками з даної проблеми. На кожен місяць розроблялася план–сітка, де відображені виховні заходи і послідовность їх проведення. План роботи значно більше включає спільної діяльності з сім’єю та громадськістю. Спеціально розроблений графік такої роботи.

Для систематизації і можливості контролю за проведенням виховних заходів та інформаційних хвилин розроблено і затверджено директором педагогічного ліцею графік інформаційних та виховних годин.

Кожного місяця класний керівник має подавати звіт про виховну роботу, який повинен включати наступні напрямки: моральне, фізичне, статеве, сімейне, національне, патріотичне, правове, естетичне, екологічне, трудове, громадське виховання, а також заходи, які спрямовані на формування здорового способу життя.

Організацію вільного часу школярів у процесі позашкільної та позакласної виховної роботи слід здійснювати через найрізноманітніші форми.

Одна з найцікавіших форм дозвільної активності – туристсько-краєзнавча, до неї відносяться подорожі, походи, сімейні відпочинки на природі, екскурсії .

Подорожні, туристичні походи – одне з найбільш улюблених занять у вільний час. Щоб здійснити похід до нього слід ретельно підготуватися. В поході є можливість виховати в школярів любов до природи, допомогти побачити її чарівність, красу, навчити бережливо ставитись до неї. Саме в поході можна побачити сильні чи слабкі, позитивні чи негативні сторони дитини, її ставлення до колективу і до навколишнього середовища. В поході формуються різні якості учнів: витривалість, сила волі, спритність, мужність, спостережливість, колективність, організованість, впевненість в собі та багато інших.

Суть туристсько-краєзнавчої роботи полягає у тому, щоб відшукати, обґрунтувати і розкрити всю сукупність особливостей, зосереджених на певній території земного простору і дати таким чином комплексну генетичну картину життя усієї території у природно-історичному і соціально-економічному відношеннях.Об’єктом туристсько-краєзнавчої діяльності є сукупність географічних об’єктів і явищ суспільного життя та їх взаємозв’язків на певній території ( урочище, село, район, місто). У процесі туристсько-краєзнавчої діяльності створюються сприятливі умови, за словами А.С. Макаренка, для “соціального тренінга” школярів, який полягає у добрих вчинках, справах і звичках. При цьому ідейно-політичні і моральні переконання сформовані в них школою, сім’єю, трудовими колективами, засобами масової інформації, набувають яскраво вираженого дійового характеру.

До культурно-освітньої форми дозвіллєвої діяльності можна віднести паркову систему. Паркова мережа є провідною рекреаційно-педагогічною системою і посідає ключове місце в оновленій концепції людського розвитку, зокрема у сфері культурного обслуговування населення . Вони є невід’ємною частиною міської культури, міцно увійшли в наш побут відпочинок, дозвілля. Поєднання в одному об’єкті художньо–упорядкованого середовища і спрямованої рекреаційної діяльності надає паркам неповторної специфіки та привабливості, визначає їх роль у житті людини, суспільства.

В Україні прийнято документи, що регулюють діяльність паркових комплексів як природного, так і культурного надбання. Ще Закони “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповітний фонд”, “Про тваринний світ”. Занедбання систем парків, вилучення їх з культурного комплексу, збіднять і спримітивізують національно-культурну свідомість. За останні роки міжнародні організації, відзначаючи загострення екологічних проблем, прийняли ряд документів, спрямованих на охорону та збереження природного і культурного надбання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Світоглядно-філософські концепції соціалізації як підґрунтя її соціально-педагогічного розуміння
Порівняльне дослідження соціально-педагогічних аспектів соціалізації молоді по-перше вимагає конкретного розуміння суспільного значення цього явища як логічної основи визначення соціально-педагогічного змісту та форм буття в оточенні різних культур. Це вихідний пункт розуміння проблематичного поля ...

Можливості народознавства у формуванні системи загальнолюдських цінностей у школярів
Проблема виховання цінностей у школярів складна і багатопланова, її моральні та етичні аспекти розглядались як у філософській, так і психолого-педагогічній літературі. Філософи вважають ціннісне ставлення до людини важливою передумовою активності особистості в соціальній та культурній творчості. З ...

Вимоги до формування вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника. Швидкість – ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нор ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com