Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Статті і корисна інформація » Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Сторінка 14

Визначено та обґрунтовано дидактичні умови, що забезпечують реалізацію педагогічної технології дидактичної гри, а саме: доступність змісту гри психологічним особливостям і віковим можливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам; відповідність змісту дидактичної гри меті й завданням уроку; урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери та пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму; організація навчальної співпраці вчителя і учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри.

Спостереження за навчальним процесом у початковій школі, бесіди та анкетування учителів дозволили нам з’ясувати, що найоптимальніший режим тривалості дидактичної гри на уроці становить 8–12 хвилин, а поліфункціональність цього засобу навчання молодших школярів дає змогу застосувати дидактичні ігри на всіх етапах уроку іноземної мови. На основі одержаних у процесі дослідного навчання результатів виділено чинники, що визначають тривалість дидактичної гри у часі та її місце на уроці: рівень складності іншомовного навчального матеріалу, що пропонується у змісті дидактичної гри; досвід учителя в організації та проведенні навчально-ігрової діяльності; досвід участі учнів у дидактичних іграх; особливості учнівського контингенту (інтелектуальна готовність, мотиваційна і комунікативна готовність, фізичні здібності школярів, кількісний склад групи).

Аналіз різних точок зору щодо визначення мотивів включення учнів початкової школи у дидактичну гру дозволив нам визначити такі з них: прагнення до самовираження – змога проявити себе у колективній діяльності; стати лідером (капітаном); бути не гіршим за інших; докласти власні зусилля для перемоги команди; успішно виконати свою роль у грі; можливість здобути і поглибити власні знання; наявність неформального оточення у процесі дидактичної гри; наявність особистої зацікавленості та інтересу до ігрової діяльності; задоволення фізіологічних і духовних потреб: подолати втому; займатися руховою діяльність; відчути себе членом колективу; переключити увагу з одного виду діяльності на інший.

З’ясовано, що дидактична гра виступає як дієвий мотив навчання у початковій школі, а також є сильним емоційним подразником, який знімає психологічні бар’єри, що заважають іншомовному спілкуванню, підвищує ініціативність й активність учнів, стимулює позитивні емоції, сприятливо розвиває зацікавленість до іноземної мови, яка з’являється внаслідок задоволення і радості від участі у грі.

Проаналізовані нами напрацювання з дидактики, методики, психології стали науковим підґрунтям для створення моделі процесу навчання іноземних мов молодших школярів із використанням педагогічної технології дидактичної гри, яка складається з таких компонентів: мета навчання іноземної мови; комунікативно-діяльнісний підхід; особистісно орієнтований підхід; види діяльності (функції) учителя і учнів на підготовчому, діяльнісному і завершальному етапах навчально-ігрової діяльності; цілі та зміст навчання іноземних мов у початковій школі; педагогічна технологія дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів; результат навчально-ігрової діяльності.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15

Актуально про педагогіку:

Пізнавальний інтерес, його роль у формуванні особистості дитини
Інтерес завжди має визначену предметну спрямованість, інтереси людини різноманітні, як і різноманітним є навколишній світ. Однак, із різноманітності предметів, явищ навколишнього світу в інтересі кожної особистості вибірково відображається саме те, що значиме, важливе, цінне для самої особистості, ...

Класифікація олігофреній
На підставі якісного аналізу своєрідності дефектного розвитку при різних формах олігофренії професор М.С. Певзнер розробила чітку класифікацію олігофреній, що має важливе значення для здійснення диференційованого та індивідуального корекційного підходу до таких дітей у процесі їх навчання та вихова ...

Види дисфункціональних сімей та їх ознаки
За класифікацією Т.А Стефановської до дисфункціональних сімей відносяться: конфліктна, аморальна, педагогічно неспроможна, асоціальна сім'ї. Розглянемо кожну ж них. Конфліктна сім'я — це сім'я, у якій відносини батьків носять конфліктний характер, причому один конфлікт нашаровується на інший. Це су ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com