Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Статті і корисна інформація » Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Сторінка 10

Аналіз результатів експериментального дослідження показав, що на початку експериментального навчання 35,2 % учнів експериментальних груп виявляли незначний інтерес до вивчення іноземної мови, 23,5 % – були байдужими, 7,9 % – мали негативне ставлення, 25,9 % – виявляли значну зацікавленість іноземною мовою. Після експериментального навчання динаміка розвитку зацікавленості школярів докорінно змінилася. Так, 51 % учнів виявили чітко виражені позитивні враження від вивчення іноземних мов і лише у 28,8 % школярів оволодіння мовою викликало певною мірою зацікавленість. Причиною цього був різний рівень готовності учнів до оволодіння іноземною мовою. Аналіз анкетних даних підтвердив це припущення. Ми з’ясували, що, крім іноземної мови, молодші школярі (16,5 % респондентів) виявляють зацікавленість і у вивченні інших навчальних предметів. 12,3 % дітей подобається іноземна мова поряд із рідною мовою, фізичним вихованням, музикою, образотворчим мистецтвом та ін. В учнів контрольних груп аналогічні показники були такими: 37 % школярів (36,5 % – на початку) виявляли інтерес і зацікавленість уроками іноземної мови, 20,5 % (24,5 % – на початку) були байдужими і лише 27,5 % (26 % – на початку) мали стійкі мотиви до вивчення цього навчального предмета.

Аналіз показників індексу задоволеності учнів експериментальних груп демонстрував тенденцію до зростання. На початку експериментального навчання він становив І = + 0,34, у процесі навчання – І = + 049 (І = + 0,36 – в учнів контрольних груп) і І = + 0,60 (І = + 0,39 – в учнів контрольних груп) наприкінці експерименту.

Здійснивши моніторинг стану сформованості мотивації молодших школярів до вивчення іноземних мов, ми з’ясували, що кількість учнів експериментальних груп з високим рівнем мотивації до вивчення іноземних мов у 2-х класах зросла, порівняно з аналогічним показником перед початком експерименту, на 14,7 % (5,9 % – у контрольних групах), у 3-х класах – на 14,6 % (6,2 % – у контрольних групах), на 17,7 % (7,5 % – у контрольних групах) у 4-х класах. У 2-х і 4-х класах експериментальних груп школярів із низьким рівнем мотивації не виявилося зовсім. Кількість таких учнів наприкінці експериментального навчання у середньому по класах становила 0,5 %, а у контрольних групах – 6,4 %. Результати цього моніторингу переконливо свідчать про ефективність запропонованої педагогічної технології для формування в учнів позитивної мотивації учіння. Окрім того, ці зміни ми пояснюємо і доцільною дидактично дібраною і реалізованою системою ігор, які проводилися з дотриманням визначеної нами сукупності дидактичних умов.

Під час експериментальної діяльності зафіксовано показники особливостей взаємодії учителя та учнів у процесі навчально-ігрової діяльності, а також динаміку розвитку пізнавальної активності школярів. Якщо перед початком експериментального навчання в експериментальних групах високий рівень сприятливості психологічного мікроклімату становила 8 % (8 % – у контрольних групах), то після експерименту він становив 12 % (9 % – у контрольних групах). Середньо-низький рівень несприятливості на початку експериментального навчання становила 7 % (6 % – у контрольних групах), а після експерименту 0,5 % (4 % – у контрольних групах).

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Актуально про педагогіку:

Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики
Перш ніж аналізувати становлення та розвиток вітчизняної соціальної педагогіки, вважаємо за доцільне зробити огляд практики вітчизняного соціального виховання, спираючись на праці істориків, зокрема й істориків педагогіки . Наша країна не визначала у філогенезі динаміку культури людства. Тому вона ...

Визначення первинного рівня сформованості самостійності молодших школярів у навчальній діяльності у експериментальному і контрольному класах
Самостійною на уроці вважається така робота, яку учні виконують без участі вчителя, а лише за його завданням у спеціально визначений час. При цьому вони свідомо прагнуть досягти поставленої мети, виявляючи свої зусилля в тих чи інших розумових і фізичних діях. Самостійність учнів у навчанні є найва ...

Єдність змісту і технологій у формуванні комунікативної компетентності соціального педагога як засіб підвищення стресостійкості
Комунікативність – професійно-особистісна якість, що характеризується потребою у спілкуванні, здатністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовників, відчувати задоволення від спілкування. За Коць М., комунікативність містить три основні компоненти: комунікабельність, відч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com