Зміст та організація експериментального дослідження та перевірка його ефективності

Статті і корисна інформація » Методика навчання дітей усного переказу в 2-му класі » Зміст та організація експериментального дослідження та перевірка його ефективності

Сторінка 1

Дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На першому етапі (2006/2007 навчальний рік) була визначена проблема дослідження, вивчалась педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів у сфері навчання дітей усному переказу, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження. На другому етапі (2007/2008 навчальний рік) продовжувалося вивчення наукової літератури з даного питання, розроблялися шляхи реалізації гіпотези і завдань експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези та обґрунтовувалася його ефективність. У подальшому відбувався аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження, оформлялася робота і з'ясовувалися подальші перспективи формування умінь і навичок усного переказування тексту молодшими школярами на уроках читання у 2 класі.

Експериментальне дослідження проводилося у 2-му класі Пониковицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бродівського району Львівської області. Формувальним експериментом було охоплено 22 учні.

У роботі над формуванням умінь і навичок усного переказування тексту молодшими школярами ми виділили такі основні етапи:

1. Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).

Головним у цій бесіді було викликати інтерес до роботи і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями.

2. Слухання тексту.

Авторський текст, як правило, читав вчитель, інколи ми заздалегідь готували до читання учня. Крім цього, на перших порах навчання усного переказу ми роздавали учням надрукований текст. Це дало змогу не тільки чути його, а й бачити, що було важливо для подальшого мовного аналізу. Після розбору тексти поверталися вчителю.

3. Визначення теми і основної думки тексту. (Про що йдеться і що головне хотів нам сказати автор).

Бажаючи щось переказати, учень поспішає, перескакує з одного сюжету на інший, через що його переказ стає малозрозумілим. Прагнучи передати текст буквально, учень не може виділити в тексті основну думку і донести це головне до слухача. Тому ми постійно намагалися підтримувати думку про те, що головне хотів сказати автор, оскільки від цього залежатиме, які мовні засоби, яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора.

4. Змістовий аналіз тексту.

Цей етап передбачав відповіді учнів на запитання вчителя. Оскільки для переказів у 2 класі ми пропонували тексти-розповіді, то запитання були спрямовані на розкриття причиново-наслідкових зв'язків між подіями, вчинками, про які йдеться.

5. Мовний аналіз.

Цей етап роботи над переказом дуже важливий. Його мета — зосередити увагу школярів на лексичних засобах, на мотивованому їх використанні в тексті, на необхідності співвідносити вибір лексичних засобів з художнім задумом висловлювання, мовленнєвої ситуації.

Головним недоліком мовного аналізу є відсутність роботи над збагаченням словникового запасу учнів. У практиці роботи вчителів початкових класів вона зводиться до пояснення незнайомих слів. Проте діти не можуть зразу назвати всі незрозумілі слова, осмислити відтінки їх значення у мовленні.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Вікові особливості молодших школярів та їх урахування під час проведення самостійної роботи з фізичного виховання
Молодший шкільний вік – найбільш відповідальний період у процесі формування особистості дитини. В цьому віці закладаються основи культури рухів, успішно засвоюються нові, раніш невідомі вправи і дії, фізкультурні знання. Саме у цьому віковому періоді „закладається і зміцнюється фундамент здоров’я т ...

Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі
Сухомлинський у своїх працях “Батьківська педагогіка” в “Сім’я і школа” висвітлює питання виховання дітей. Основною причиною дитячої бездоглядності й правопорушень є за моїм твердим переконанням, низька педагогічна культура сімейно-шкільного виховання. Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, ...

Прилади для вимірювання атмосферного тиску
Манометр Манометри – прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари. Вони застосовуються у всіх випадках, коли необхідно знати, контролювати і регулювати тиск. Найчастіше манометри використовують в теплоенергетиці, на хімічних, нафтохімічних підприємствах, і підприємствах харчової галузі. Найпо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com