Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі

Статті і корисна інформація » Розвиток мислення молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна" » Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі

Сторінка 2

Організовуючи керівництво самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці, ми враховували наступні чинники. Оскільки типи пізнавальних завдань визначаються тими прийомами розумової діяльності учнів, які при цьому застосовуються, то вміння виконувати завдання безпосередньо залежить від рівня сформованості відповідних розумових операцій. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи, як пропонується у дослідженні Н. Коваль:

1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з’ясовують, з яких послідовних дій він складається;

2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом;

3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань.

4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

Ми формували у молодших школярів прийоми логічного мислення через поетапне оволодіння ними. Спочатку дітям пропонували підготовчі вправи, які допомагають набути досвіду виконання елементарних операцій аналізу і опису різних об'єктів: виділення ознак, диференціація істотного і неістотного, розчленування предмета, первинне узагальнення, тобто опанувати операції, без яких неможливе логічне мислення.

При цьому учні спостерігали, як думав сам учитель, тобто мали зразки практичних моделей мислення. наслідуючи те, що робить вчитель на уроці, додержуючись його настанов і вимог, учні у спілкуванні з ним не лише набувають нових знань, а й розвивають свої пізнавальні здібності, вчаться вчитися.

Різні прийоми розумової діяльності дітей ми формували на кожному уроці курсу «Я і Україна» залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. При цьому ми створювали в їх свідомості певного алгоритму міркувань. Якщо прийом міркування був спеціально відпрацьований, то учні свідоміше оволодівали способам розв’язування завдань. Крім того, така методика забезпечувала ширші можливості для перенесення засвоєних прийомів пізнавальної діяльності в нові ситуації.

Наведемо фрагменти уроків, на яких ми використовували розроблену нами методику розвитку мислення молодших школярів.

Фрагменти уроків, проведених в 2 – А класі

Тема: Жива і нежива природа

Мета: розширити уявлення учнів про різноманітність природи, формувати вміння виявляти відмінності між живою і неживою природою, встановлювати взаємозв’язки у природі, ознайомити із ланцюжками живлення, виховувати бережливе ставлення до навколишньої природи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Розглянь малюнки (телевізор, горобина, лелека, райдуга, карусель) на дошці і назви предмети, що їх створила людина (завдання на розпізнавання).

- Як одним словом можна назвати горобину, лелеку і райдугу? (Природа).

- Природа поділяється на живу і неживу природу. До живої природи належать – людина, тварини, рослини, гриби. Усе живе росте, дихає, розмножується, дає потомство і вмирає.

- Чому рослини належать до живої природи? Вчитель пояснює міркування. Рослини дихають, ростуть, розмножуються, дають потомство і вмирають.

- Чому тварини належать до живої природи? Учні самостійно дають відповідь.

- Чи можна віднести до природи підручник? Чому? Вчитель вчить міркувати: Підручник виготовлений руками людини, отже він не належить до природи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Огляд класифікацій видів самостійних робіт
Ураховуючи динамічний розвиток сучасного суспільства, необхідно надавати великого значення вихованню самостійності учнів. Визначається величезний уплив наук на розвиток держави. Свідомий науковий пошук – основа наукового пізнання, і він може здійснюватися лише за наявності розвинених умінь самостій ...

Методи удосконалення запам’ятовування учнями на уроках англійської мови
Недарма науковці-психологи зауважують, що за бажанням пам’ять будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю пам’яттю та з поганою виявляється в тому. Що одні вміють нею користуватися, тренують її, а інші – ні. За визначенням Е. Канта, в пам’яті є важливі три якості: ...

Виховання читацьких інтересів молодших школярів у процесі оволодіння рідною мовою і читанням
Як свідчать результати психолого-педагогічних досліджень, найбільш продуктивним для залучення дітей до книг і читання являється дошкільне дитинство і молодший шкільний вік: 3-5 років при індивідуальних заняттях в сім’ї, 6-7р. в системі всеобучу. Це період так званого дитячого читання. Він завершуєт ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com