Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі

Статті і корисна інформація » Розвиток мислення молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна" » Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі

Сторінка 14

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на розвиток мислення у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Мовлення є способом, а мова — засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. Мислення здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання і дістає вираження у слові. В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють різні форми мислення: поняття, судження, умовиводи, якими оволодівають молодші школярі

3. З’ясовано, що розумова діяльність проявляється у дитини в різноманітних видах — як наочно-дійове, наочно-образне і логічне мислення, однак домінуючим у цьому віці є наочно-образне мислення. Ефект у розумовому розвитку визначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінний розвиток образного мислення і вправляння в розв’язанні завдань на рівні логічних міркувань сприяють розвитку логічного мислення як підґрунтя для засвоєння наукових знань. Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

4. Діяльність вчителя щодо формування мислення учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

5. Вивчення шкільної практики формування мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів не приділяє належної уваги даній проблемі. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

6. Визначено загальні методичні підходи розвитку мислення молодших школярів у процесі пізнання природи:

- засобом розвитку мислення учнів є різноманітні пізнавальні завдання, які побудовані на прийомах мислення (аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доводити);

- щоб сформувати логічні уміння мислення необхідно використовувати наочність (живі об’єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці);

- при формування умінь мислення необхідно дотримуватись таких етапів: засвоєння знань про спосіб виконання дії шляхом демонстрації вчителем зразка; репродуктивне відтворення знань і використання їх за зразком; кількаразове повторення способу дії в подібній ситуації; виконання способу дії в новій ситуації;

- постійний контроль за етапами формування логічних умінь.

7. Розроблено методику формування мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у 2 класі. Її сутність полягала у доборі пізнавальних завдань до уроків на основі визначених нами критеріїв (відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку; бути посильними для учнів; бути різноманітними; складність завдань повинна поступово зростати), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані завдання. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи: 1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з’ясовують, з яких послідовних дій він складається; 2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом; 3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань; 4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15

Актуально про педагогіку:

Педагогічна культура соціального педагога
Термін „педагогічна культура” вперше з’явився в публікації Л.Є. Раскіна у 1940 році. В 50-60 роки він активно використовується в працях В.О.Сухомлинського. Під педагогічною культурою людини розуміємо усвідомлений і повсякденно виявляємий рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відноше ...

Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики
Соціальна педагогіка як науковий напрям виникла у середині XIX ст., у період розквіту філософії, становлення соціології, коли педагогіка більш-менш “з’ясувала” свої внутрішні проблеми щодо самовизначення і могла звернутися до “зовнішніх”. Саме в той час людство шукало шляхів трансформації та вдоско ...

Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблема вивчення іноземних мов у молодших класах досліджувалась багатьма вченими, зокрема, О. Арделян, А. Гергель, Т. Довженко, Г. Матюхою, О. Паршиковою, Ю. Сербіною, М. Сухолуцькою, Л. Флатовою, О. Шапкіною та ін. Вальдорфська педагогіка має свої особливості щодо вивчення іноземних мов у початко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com