Вікові особливості мислення молодших школярів

Сторінка 1

Вивчення літературних джерел показало, що зі вступом дитини до школи відбувається перехід від безпосереднього чуттєвого сприймання світу до сприймання, вираженого в абстрактних поняттях. Те, що вона раніше фіксувала у своєму мисленні як об'єкт із певним набором ознак, отримує наукове осмислення.

У дослідженні Л. Божович, В. Давидова, Г. Люблінської, В. Ротенберга та ін. підкреслюється, що учень початкової школи може розв’язувати завдання, застосовуючи всі форми мислення, однак домінуючим у цьому віці є наочно-образне мислення, а при зіткненні з труднощами активізується дійове мислення. Ця форма мислення є важливим резервом для засвоєння знань дітьми. Ефект у розумовому розвитку визначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінний розвиток образного мислення і вправляння в розв’язанні завдань на рівні логічних міркувань сприяють розвитку логічного мислення як підґрунтя для засвоєння наукових знань.

Оскільки у молодшого школяра домінує наочно-образне мислення, то під час розв'язування задач вони спираються на реальні предмети або їх зображення. Молодші школярі здатні встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, якщо вони можу безпосередньо спостерігати за зміною об'єкту. У них поглиблюється і розширюється мислення, що виявляється в глибшому розумінні змісту засвоєних понять, опануванні нових та оперуванні ними. Процес навчання стимулює розвиток абстрактного мислення, особливо на уроках математики, оскільки від дій з конкретними предметами школяр переходить до розумових операцій з абстрактними числами.

Виконуючи завдання на визначення об'єктів, першокласники на початку навчального року здебільшого виділяють функціональні їхні ознаки, тобто ознаки, пов'язані з призначеннями предметів («будинок, щоб жити«, «ніж, щоб різати«, «корова дає молоко« тощо). Під впливом навчання в учнів стає дедалі менше таких визначень. З'являються визначення, в яких перелічуються істотні й неістотні ознаки об'єктів («кавун - плід, він росте, зверху зелений або ж темний, а всередині червоний, смачний, є насіння«), а потім загальні й істотні ознаки, властивості окремих предметів. Учні 2-4 класів відомі їм поняття визначають, виділяючи загальні та істотні ознаки об'єктів.

Досягнення рівня конкретних операцій відкриває можливості для учнів 2-4 класів теоретично міркувати про світ, в якому вони живуть, і створює основу для досягнення стадії формальних операцій, яка розпочинається уже в 11-12-річних дітей. Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюють співвідношення його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Ці зміни відбуваються по-різному, залежно від змісту навчання. Завдання його полягає в тому, щоб забезпечувати розвиток не тільки конкретного, а й абстрактного мислення молодших школярів.

Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Першокласники та деякі другокласники використовують переважно практично-дійовий та образно-мовленнєвий аналіз предметів, явищ тощо. Із третього, а інколи навіть із другого класу він стає систематичним.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Моніторинг діяльності спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів
Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти в Україні визначені основні напрямки її розвитку. Насамперед, це підвищення якості освіти й сприяння розвитку особистості, творчих та інтелектуальних здатностей учнів. Відновлення змісту освіти вима ...

Порівняльний аналіз констатувального та контрольного етапів дослідження
Після проведення формувальної частини експерименту нами було проведено контрольне дослідження за тими ж методиками, що і при проведенні констатувальної частини експерименту. Узагальнені результати контрольного дослідження представлені в таблиці 2.2 Таблиця 2.2Узагальнені результати контрольного ета ...

Значення технічних засобів при вивченні курсу природознавства
Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує технічні засоби навчання. За допомогою інтерактивної дошки або комп’ютера підключеного до великого монітору, вчитель має можливість демонструвати учням картини, таблиці, схеми, кінофі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com