Використання дидактичних ігор

Сторінка 2

Малюнок 2

Завдання на упорядкування.

- Розташуй геометричні фігури у будь-якому порядку (квадрат, трикутник, шестикутник, коло, п’ятикутник) (мал. 3):

Малюнок 3

Завдання на групування чисел, предметів та геометричних фігур.

Серед чисел 5, 20, 15, 2, 3, 7, 10, 8 знайди найбільшу кількість пар, з яких певною дією можна отримати число 5.

Завдання на знаходження зайвого (слова, числа, фігури тощо).

Знайди зайве слово (трикутник, коло, циркуль, квадрат).

Яке число зайве (3, 5, 7, 8, 9, 11)? Чому? А якщо розглянути за кількістю знаків?

Завдання на внесення бракуючого елементу.

Якого прапорця бракує? Чому? (мал. 4)?

?

Малюнок 4

Якого числа бракує? Чому?

2 4 6

3 6 9

4 8 ?

3. Висновки і практичні рекомендації з методики розвитку інтересу до математики в розумово відсталих дітей.

Відповідальному та ініціативному ставленню до праці, громадських обов’язків у дітей зі стійкими порушеннями пізнавальної діяльності переважно передує позитивне ставлення до школи, вчителя та навчальної діяльності (Г.Дульнєв, В.Карвяліс, Ж.Назамбаєва, Н.Морозова, В.Синьов та ін.). Н.Морозова, Л.Славіна дослідили, якщо аномальна дитина не відчуває пізнавального інтересу, то отримані знання формальні та нестійкі. Натомість зацікавлення сприяє поліпшенню якості діяльності мислення учнів допоміжної школи (Л.Виготський, І.Єременко, Ю.Пумпутіс, І.Соловйов, Ж.Шиф, Б.Пінський, В.Петрова та ін.). Інтереси цієї категорії школярів, як правило, недостаньо глибокі і стійкі. За будовою вони більш дифузні та реактивні, за характером – менш диференційовані і усвідомлені, ніж у нормальних дітей. У аномальних учнів зі значними труднощами формуються інтереси, пов’язані з виконанням важкої для них діяльності.

Серед предметів, що вивчаються у початкових класах допоміжної школи, математика має не тільки велике прикладне значення, а й містить значний корекційний потенціал. Хоч ця дисципліна – одна з найскладніших, вона ознайомлює дітей із узагальненими способами логічних операцій та різноманітними видами упорядкувань.

Хоча проблема формування інтересу в учнів допоміжної школи до математики важлива, вона не отримала достатнього висвітлення у спеціальній методичній літературі. Узагальнивши спеціальний дидактичний (С.Дубовський, І.Єременко, Г.Мерсіянова, Н.Морозова та ін.) та методичний (М.Перова, Ю.Пумпутіс, А.Хілько, В.Єк) досвід, було розроблено зміст роботи, спрямованої на розвиток інтересу до математики в учнів 3-4 класів. Протягом 1996-1998 рр. на базі допоміжних шкіл № 1 м.Горлівки та № 2 м.Слов’янська проводилося експериментальне навчання, в якому можна виділити п’ять пріоритетних видів заходів:

Доброзичливе ставлення вчителів до учнів, стимулювання й заохочення призами, грамотами, оцінками тощо.

Розкриття перед дітьми значення математики у житті та діяльності людини.

Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям.

Широке використання дидактичних ігор, змагань, конкурсів та інших цікавих видів діяльності.

Постійна активізація пізнавальної діяльності.

Упродовж експериментального навчання та після його закінчення перевірялася ефективність запропонованої методики розвитку інтересу до математики в учнів 4 класів допоміжної школи. Слід зазначити, що зацікавленість дітей математикою зростала. У експериментальних класах, порівняно з контрольними, учні стали рідше відволікатися, частіше підіймали руки і ставили запитання стосовно теми, що вивчалась як на уроці, так і після його закінчення. Зокрема, середня кількість запитань утричі перевищувала аналогічний показник у контрольних класах, а середня активність (бажання відповісти) зросла майже у чотири рази.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами ...

Зміст та формування лексичної компетенції
Наступним завданням даного дослідження є: дати визначення поняття лексичної компетенції проаналізувати зміст лексичної компетенції. Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному ...

Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність; фізіологічну і психологічну готовність до навчання; бажання вчитися та активність ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com