Експериментальне дослідження мотиваційної готовності першокласників до шкільного навчання

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічне визначення готовності дитини шестирічного віку до школи » Експериментальне дослідження мотиваційної готовності першокласників до шкільного навчання

Сторінка 4

Для діагностики мотивації учіння першокласників відносно кожного із виділених показників ми використовували два види характеристики малюнків:

формальні характеристики, що виявляли емоційне ставлення до школи;

змістовні характеристики, що виявляли ставлення школярів до учіння.

Ми враховували такі формальні характеристики малюнка: колір (темні, холодні кольори вважалися проявами негативних емоцій; світлі, теплі тони – проявом позитивного ставлення до зображуваного); старанність промальовування деталей (при позитивному ставленні малюнок детальний, старанний); творче чи формальне ставлення до виконання малюнка; динамічність малюнка, свобода його композиції, наявність сюжету, його завершеність. Додатковими характеристиками емоційного ставлення до зображення були: використання орнаментів і симетричних композицій для вираження позитивного ставлення до зображеного; гіперболізація, перебільшення реальних розмірів значущого елемента предмета.

Змістовними характеристиками були такі: кількість малюнків “У школі” (якщо учень приніс один чи кілька малюнків “Про найцікавіше” і ні одного малюнка “У школі”, незважаючи на нагадування, це свідчило про негативне ставлення до учіння; якщо учень за власною ініціативою приніс більше одного малюнка на шкільну тему, це свідчило про позитивне ставлення до учіння); включення шкільної теми в малюнок “Про найцікавіше” (якщо включена, це свідчить про дуже позитивне ставлення до учіння); момент шкільного життя, відображений на малюнку (урок; перерва, ситуація, зовні пов’язана зі школою (“втеча від школи” (при зображенні лише шкільного будинку); малюнок на тему із зміненою назвою “До школи”)).

Зміст малюнка учня оцінювався за цими характеристиками з погляду виразності позитивного чи негативного ставлення до учіння. Якщо зображувався урок, це могло бути показником позитивного ставлення до учбової діяльності; якщо перерва чи інші позаурочні ситуації – для учня значущою є не учбова, а, наприклад, ігрова діяльність.

Важливою характеристикою для аналізу малюнка була відображеність змісту навчання: наявність деталей, пов’язаних з окремими шкільними предметами; б) наявність деталей, що свідчать про орієнтацію на оцінку. Наявність цих характеристик могла свідчити про те, що учіння є для школяра особистісно значущою діяльністю.

Також важливою була відображеність спілкування з іншими: учителем; ровесниками; зображений автор малюнка; зображений вчитель з учнями; зображений будь-який учень того ж класу, але не автор малюнка. Можливі варіанти включення суб’єктів у зміст малюнка інтерпретувалися по-різному залежно від змісту малюнка загалом. Однак зображення вчителя свідчило про його особистісну значущість для школяра.

Виявлені формальні та змістовні характеристики не були рівнозначними для діагностики учіння першокласників. Серед формальних характеристик малюнка визначальне значення мав колір. Серед змістовних характеристик малюнка вичерпну інформацію про значущість учіння давало, наприклад, внесення шкільної теми в малюнок “Про найцікавіше”. Для адекватної інтерпретації змісту малюнка за виділеними показниками ми проводили додаткову бесіду, пов’язану з уточненням його змісту.

Узагальнення та інтерпретація даних діагностичних досліджень та формуючого експерименту дало нам змогу змістовно охарактеризувати ефективність пропонованого підходу та проаналізувати його результати.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Шляхи інтенсифікації навчання діалогічного мовлення. Рольові ігри
Для того щоб навчити учнів самостійно вживати різні види ДЄ виконуються умовно-комунікативні рецептивно-продуктивні вправи на обмін репліками. Основний режим роботи: учен1 – учень2, тобто у парах. 1 – кожному з пари учнів потрібно давати можливість вживати як реактивну, так і обов’язково ініціативн ...

Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності учнів молодших класів
Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю школяра, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Гра дітей молодшого віку відзначається своєрідним переходом до нової ...

Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами
Метою формувального експерименту була практична перевірка висунутої гіпотези щодо зниження комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами шляхом цілеспрямованого використання комплексу прийомів та засобів, спрямованих на попередження й подолання цих бар’єрів. Завдання: 1) Розробити ком ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com