Прояви мотиваційної готовності дитини до навчання у школі

збагачення мислення почуттями;

розвиток спостережливості;

формування активної самооцінки своїх можливостей;

підтримка прагнення до особистісного зростання;

підтримування дитячої ініціативи;

виховання відповідального ставлення до учіння.

Таким чином, створення позитивної мотивації до навчання передбачає врахування таких положень психолого-педагогічної науки:

Кожен учень має відчувати себе суб’єктом навчально-виховного процесу; розуміти, що цей процес організовано саме для нього, що мета й завдання освіти – його особиста мета, що він відіграє у навчанні не підлеглу, а досить активну й важливу роль. Всі ці моменти реалізуються через особистісно-зорієнтоване навчання.

Щоб виробити у дітей змістовну мотивацію учіння, саму навчальну діяльність слід будувати із врахуванням її основних компонентів: змістовного, операційного та мотиваційного.

Розвиток і становлення позитивної мотивації учбової діяльності школярів залежить від підкріплення у вигляді:

результатів та успішного виконання діяльності;

володіння відповідними способами дій;

підвищення соціального статусу в реальних контактних групах.

Оптимальним підходом у формуванні позитивної мотивації учіння першокласників, на наш погляд, буде:

вплив на мотивацію дитини “знизу вверх”, тобто виховання мотивів через організацію різноманітних видів діяльності за умови активності учня;

врахування взаємозв’язку між перспективними та актуальними мотивами;

збудження позитивних емоцій, що можуть бути безпосередньо мотивом діяльності чи сприяти її вмотивуванню (стан емоційного збудження спричиняє готовність до сприймання і закріплення мотиву);

створення позитивного емоційного фону у класі та реалізація вимог гуманістичної психології до організації навчально-виховного процесу.

Наведені теоретичні положення постали в основі організації та проведення експериментального дослідження мотиваційної готовності 6-річок до шкільного навчання.

Актуально про педагогіку:

Технологія профілактики та корекції дитячих страхів
В психолого-педагогічній літературі описані різноманітні способи корекції страхів. В цілому, всі пропонуючи способи умовно поділені на три групи: гра зі страхом; малювання страху; вербалізація страху (казки, розповіді, страшні історії). На основі цих даних можна створити комплекс методик, котрий бу ...

Мета формування лексичної компетенції
Мета формування лексичної компетенції школярів зумовлює правомірність застосування наступних принципів при роботі з іншомовним лексичним матеріалом: принцип диференційованого підходу до навчання лексики; принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей; принцип посильної філологізаці ...

Аналіз учбового плану
Учбовий план – це державний документ, в якому встановлюється час навчання, тривалість учбового процесу і його структура, повний перелік предметів розподілений по роках навчання, час на вивчення кожного предмету, перелік предметів на заліки і іспити, режим учбової роботи (теоретичні та практичні зан ...