збагачення мислення почуттями;
розвиток спостережливості;
формування активної самооцінки своїх можливостей;
підтримка прагнення до особистісного зростання;
підтримування дитячої ініціативи;
виховання відповідального ставлення до учіння.
Таким чином, створення позитивної мотивації до навчання передбачає врахування таких положень психолого-педагогічної науки:
Кожен учень має відчувати себе суб’єктом навчально-виховного процесу; розуміти, що цей процес організовано саме для нього, що мета й завдання освіти – його особиста мета, що він відіграє у навчанні не підлеглу, а досить активну й важливу роль. Всі ці моменти реалізуються через особистісно-зорієнтоване навчання.
Щоб виробити у дітей змістовну мотивацію учіння, саму навчальну діяльність слід будувати із врахуванням її основних компонентів: змістовного, операційного та мотиваційного.
Розвиток і становлення позитивної мотивації учбової діяльності школярів залежить від підкріплення у вигляді:
результатів та успішного виконання діяльності;
володіння відповідними способами дій;
підвищення соціального статусу в реальних контактних групах.
Оптимальним підходом у формуванні позитивної мотивації учіння першокласників, на наш погляд, буде:
вплив на мотивацію дитини “знизу вверх”, тобто виховання мотивів через організацію різноманітних видів діяльності за умови активності учня;
врахування взаємозв’язку між перспективними та актуальними мотивами;
збудження позитивних емоцій, що можуть бути безпосередньо мотивом діяльності чи сприяти її вмотивуванню (стан емоційного збудження спричиняє готовність до сприймання і закріплення мотиву);
створення позитивного емоційного фону у класі та реалізація вимог гуманістичної психології до організації навчально-виховного процесу.
Наведені теоретичні положення постали в основі організації та проведення експериментального дослідження мотиваційної готовності 6-річок до шкільного навчання.
Актуально про педагогіку:
Традиції та обряди як основа української етнопедагогіки
Народознавство - це наука про народний досвід виховання і навчання підростаючих поколінь, виховну мудрість певної етнічної спільності людей. Предметом вивчення етнопедагогіки виступає народна педагогіка - сукупність педагогічних знань і виховного досвіду, що збереглися в традиціях сімейного вихован ...
Методична структура курсу геометрії
« .Головне завдання викладення курсу геометрії в школі – навчити учнів логічно мислити, аргументувати свої твердження, доводити .» . Навряд знайдеться хоч один учень (який закінчив школу), якому не знадобиться розмірковувати, аналізувати, доводити». Логічне мислення – не тільки міркувати, доводити, ...
Відділення педагогіки і психології вищої школи
Склад: Інститут вищої освіти; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти. Теми науково-дослідних робіт – актуальні психолого-педагогічні проблеми систем вищої і післядипломної педагогічної освіти. Представлені такими напрямами: філософські засади модернізації вищої школи; економіко-упр ...