Організація та зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

Сторінка 11

— Ми сьогодні навчимося складати рослинний орнамент у смужці. Його елементами будуть квіти, листочки і стебла, причому квіти чергуватимуться з листочками.

Учитель показує 2-3 зразки орнаментів у смужці, де квіти і листочки чергуються, і аналізує розміщення елементів.

— А тепер подивіться, як треба малювати смужку, як її поділити, щоб елементи чергувалися через однакові проміжки.

Учитель малює горизонтальними лініями смужку, ділить її навпіл вертикальною лінією, а потім так само ділить утворені половинки. У проміжках і будуть рівномірно розміщені квіти й листочки.

Закінчивши пояснення, вчитель вивішує таблицю рослинних форм і звертається до учнів.

— Ось на таблиці є зразки квітів і листків. Ви можете їх запозичити для свого орнаменту. А ще краще буде, якщо ви самі придумаєте його елементи. Усю роботу треба виконувати від руки, без допомоги лінійки. Розфарбовувати орнамент можна за власним смаком, але слід брати не більше двох-трьох кольорів.

Діти приступають до роботи. Учитель допомагає їм порадами, індивідуальним поясненням. За 5—6 хв. до кінця уроку вчитель припиняє роботу і ставить запитання:

— Який орнамент ми складали? Як треба розміщувати елементи в смужці? З яких елементів складається рослинний орнамент?

Удома учні закінчують свої роботи. Тим, хто справився із своїм завданням під час уроку, можна запропонувати скласти орнамент з інших рослинних форм.

Позакласне заняття вчитель присвячує складанню орнаменту в смужці за допомогою штампа. Кожний учень повинен мати два штампи: квітку й листочок. Штампи виготовляють з учнівських гумок дорослі — батьки або вчитель. Техніка їх виготовлення нескладна: спочатку на гумку наносять олівцем малюнок, а потім вирізують його контури гострим ножиком або скальпелем.

Учитель повинен показати, як дістати відбитки: пензликом покриваємо штамп акварельною фарбою і обережно прикладаємо до паперу, а потім притискуємо. Щоб зробити другий відбиток, треба знову намазати штамп. Акварельна фарба для намазування штампів повинна бути густою.

На узагальнювальному етапі експерименту вивчався стан сформо-ваності в учнів умінь виконання петриківського розпису. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою діяльнісного критерію. Цей критерій проявляється у таких показниках і уміннях:

впізнавати і відрізняти декоративний народний розпис;

відрізняти петриківський розпис від інших видів декоративного народного розпису;

відображати у петриківському розписі основні його елементи;

створювати візерунки з елементів петриківського розпису;

володіти такими мазками, як "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехідний мазок";

знати порядок утворень найпростіших візерунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії;

використовувати правила ритму, симетрії у власних роботах.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експе-риментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису: низький середній і високий.

Низький рівень відображає нездатність впізнавати і відрізняти декоративний народний розпис; неспроможність відрізняти петриківський розпис від інших видів декоративного народного розпису; відображати у петриківському розписі основні його елементи; створювати візерунки з елементів петриківського розпису; володіти такими мазками, як "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехідний мазок"; знати порядок утворень найпростіших візерунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії; використовувати правила ритму, симетрії у власних роботах.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Актуально про педагогіку:

Таксономія навчальних цілей в різних доменах
Когнітивний домен або пізнавальна сфера (Bloom – 1956) Особистісна або емоційна (ефективна) сфера (Krathwoll – 1964) Психомоторний (сфера) (Simpson – 1966, Kibler – 1970, Harrow – 1972) Когнітивний домен або пізнавальна сфера Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здіб ...

Класифікація форм організації навчання
Вченими виділені такі підстави для класифікації форм організації навчання: кількість і склад учнів, місце навчання, протяжність навчальної роботи. На цих підставах форми навчання діляться відповідно: на індивідуальні, індивідуально-групові, колективні; класні і позакласні; шкільні і позашкільні. Ця ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com