Організація та зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

Дослідно-експериментальна робота проводилася у 4-х класах Голо- гірської СЗШ І-ІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 46 учнів початкових класів. Педагогічним експериментом було охоплено 24 школярі.

Робота проводилася у три етапи протягом 2007-2009 рр.

На першому етапі (І семестр 2007–2008 н. рр.) здійснено аналіз науково-методичної літератури з обраної проблеми, визначено методо-логічні та теоретичні основи дослідження, його об'єкт, предмет, мету й основні завдання, уточнено гіпотезу, розроблено методику констатуючого експерименту.

На другому етапі дослідження (ІІ семестр 2007 – 2008 н. рр.) прове-дено констатуючий експеримент, визначено та обґрунтовано педагогічні умови і розроблено методику формування творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку засобами петриківського розпису.

На третьому етапі дослідження (2008–2009 н. рр.) проведено формуючий експеримент, здійснено аналіз і узагальнення одержаних даних, сформульовано основні висновки дослідження, підготовлено відповідні методичні рекомендації.

Власне експериментальне дослідження було проведене за такої послі-довності: на констатуючому етапі проведено діагностику стану сформова-ності в учнів контрольного та експериментального класів умінь виконання петриківського розпису та виявлено майже однаковий рівень таких умінь.

На формуючому етапі експерименту з учнями експериментального класу проводилася цілеспрямована робота з поглибленого формування умінь і навичок виконання петриківського розпису; при цьому учні контрольного класу навчалися за традиційною методикою; на узагальню-вальному етапі експерименту виявлялася ефективність проведених занять шляхом порівняння навчальних досягнень учнів контрольного та експери-ментального класів у галузі виконання петриківського розпису.

Наведемо приклад методичної послідовності виконання елементів петриківського розпису на уроці образотворчого мистецтва. При цьому враховувалося, що порядок виконання декоративного малюнка є наступним:

1) попередній збір матеріалу за завданням вчителя;

2) попереднє вивчення об'єктів, форма яких повинна бути декора-тивно перероблена в малюнках;

3) виконання декількох варіантів декоративної переробки різних елементів орнаменту;

4) виконання схемного, робочого ескізу декоративного малюнка в чверть альбомного листу;

5) лінійна побудова малюнка на основі робочого ескізу і поперед-ніх нарисів і зарисовок;

6) завершення роботи в кольорі (аквареллю або гуашшю).

На першому з двох уроків, що відводяться для виконання декора-тивного малюнка, учні виконували нариси з натури, зразки декоративної переробки різних елементів орнаменту, робочий ескіз і лінійна побудова малюнка. На другому уроці композиція декоративного малюнка остаточно уточнюється і завершується в кольорі.

Під час самостійної роботи школярів вчитель постійно стежить за тим, щоб вони творчо підходили до складання композиції малюнка, до процесу декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу. З цією метою педагог аналізує перед всім класом найвдаліші варіанти, концентруючи увагу дітей на конкретних елементах малюнка (витонченість ліній, вдале чергування графічних плям, красиве поєднання колірних відтінків, цільна композиція і т. п.). Іноді вчитель пропонує школярам виконати додаткові зразки декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу, що інтерпретуються в творчому малюнку, вимагає докладного, продуманого промальовування одного або декількох робочих ескізів.

Актуально про педагогіку:

Формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності як одної з найефективніших форм самостійної роботи
Немає сумнівів, що діти найбільше вчаться, наслідуючи, писав К.Д. Ушинський, але було б помилкою вважати, що з наслідування сама собою виросте самостійна діяльність. Наслідування дає багато матеріалу для самостійної діяльності, проте, якби не було самостійної діяльності, незалежної від наслідування ...

Система завдань, спрямованих на розвиток комунікативних умінь учнів з урахуванням міжпредметних зв’язків
Комунікативний підхід до навчання української мови в початкових класах став домінуючим у сучасній методиці й практиці шкільного навчання, що насамперед передбачає засвоєння її безпосередньо через спілкування. Отже, основна увага вчителя зосереджується на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Одноч ...

Експериментальна перевірка впливу дидактичної гри як засобу формування самостійності учнів молодшої школи загальноосвітнього навчального закладу
У контрольній групі навчання проводилось відповідно до діючих навчальних програм і методичних посібників. Для педагога експериментальної групи були підготовлені методичні рекомендації, які включали ігрові завдання і вправи, дидактичні ігри, що сприяли формуванню самостійності учнів, а також завданн ...