Педагогічна освіта незалежної України — важливий чинник підвищення ефективності навчання

Статті і корисна інформація » Педагогічна освіта незалежної України — важливий чинник підвищення ефективності навчання

Сторінка 3

Слід також внести зміни до переліку педагогічних спеціальностей. Зокрема, змінити назву напряму підготовки педагогічних працівників з «Педагогічна освіта» на «Освіта» як таку, що адекватно відповідає його змісту і функціональному призначенню.

Крім того, враховуючи набутий досвід, пропозиції ректорів щодо необхідності зближення змісту підготовки вчителів-предметників у педагогічних і класичних університетах, назріла потреба вилучити з переліку спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти (із зазначенням навчальних предметів)»,

а замість неї ввести назви спеціальностей: відповідно до назв шкільних навчальних предметів, передбачених Державним стандартом загальної середньої освіти. Необхідно продумати також, як готувати фахівців з моніторингу освіти та створення засобів діагностики її якості, з управління освітою на різних рівнях, з правових та економічних питань освіти.

Особливої уваги заслуговує проблема підготовки вчителів із подвійних спеціальностей і спеціалізацій. Можна навести багато аргументів «за» і «проти». Але істина, очевидно, на боці тих, хто враховує реальну ситуацію школи і спирається на вітчизняний та зарубіжний досвід. Так, в однокомплектній шкоті II-III ступенів повне тижневе навчальне навантаження набирається лише з двох-трьох навчальних предметів, а у школі II ступеня – лише з мови та літератури.

Важливим аргументом на користь поєднання є також те, що з відкриттям навчальних закладів різних типів та запровадженням профільного навчання значно розширився спектр навчальних предметів. Мабуть, таке поєднання необхідне, але його потрібно здійснювати виважено и науково обґрунтовано.

Поєднуватися можуть насамперед близькі за змістом освіти спеціальності, тобто ті, які взаємно доповнюють одна одну. На таких самих засадах запроваджуються педагогічні спеціалізації, якими передбачаються підготовка вчителів до викладання навчальних предметів варіативної компоненти навчального плану та проведення позашкільної і позакласної роботи.

Слід відразу застерегти, що поняття «педагогічна спеціалізація» в цьому розумінні дещо відмінне від його загальноприйнятого трактування як поглибленої фахової підготовки в межах даної спеціальності. Зміст освіти з педагогічної спеціалізації має бути унормованим, тобто входити до галузевого стандарту як його складова.

Потребує ґрунтовного обговорення питання щодо визначення кваліфікації за педагогічними спеціальностями. Особливо актуальним воно є в умовах упровадження двоциклової підготовки та багатопрофільності педагогічних спеціальностей.

Пропонується за напрямом «Педагогічна освіта» («Освіта») у випадку поєднання спеціальностей (спеціалізацій) кваліфікацію педагогічного працівника визначати: для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» – за першою спеціальністю і спеціалізацію, якщо вона зорієнтована на основну школу; для освітньо-кваліфікаційною рівня «магістр» – за поєднаними спеціальностями.

Педагогічні кваліфікації за фундаментальними спеціальностями класичних університетів визначаються з однієї спеціальності для бакалавра і магістра за умови відповідної професійно-педагогічної підготовки.

Згідно з такою схемою забезпечується можливість переходу бакалавра педагогічної освіти на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра відповідної спеціальності у класичному університеті.

Підготовку педагогічних працівників за напрямом «Педагогічна освіта», або, за новою назвою – «Освіта», тобто фактично в педагогічних університетах можна вважати основною формою підготовки вчителів.

Проте, як відомо, кваліфікацію вчителя традиційно здобувають і в класичних університетах за фундаментальними спеціальностями (фізика, хімія, біологія та ін.) за умови відповідної психолого-педагогічної, методичної та практичної підготовки студентів. В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу таку професійно-педагогічну підготовку студент може пройти і в іншому навчальному закладі, що, до речі, відповідає принципу мобільності, передбаченому Болонською декларацією.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Аналіз стану проблеми на практиці
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще ...

Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання учнів
З метою успішного формування фізичних якостей в учнів почат-кових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних вправ на основі певних алгоритмів фізичної діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів. Як зазначає А.М.Пишкало, керівництво діял ...

Психолого-педагогічні основи самовиховання учнів молодшого шкільного віку
Виховання й самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості. Під самовихованням розуміється свідома, цілеспрямована й самостійна діяльність, щовиникає в результаті активної взаємодії особистості із середовищем, що впливає на розвиток і вдосконалювання особистості. Дослідження, пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com