Фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки молодших спеціалістів-аграрників

Сторінка 4

У процесі дослідження ми зробили висновок, що означені властивості мають безпосереднє відношення до пізнавальних здібностей, які корелюють з прийнятливістю до засвоєння знань і способів навчальної діяльності.

До видів практичного навчання відносять навчальну практику, виробничі технологічну та економічну практики, виробничу переддипломну практику.

Коротко зупинимося на можливостях різновидів практики у формуванні професійних умінь і навичок.

Слід зазначити, що до навчальної практики належить:

практичне навчання студентів робочих професій;

навчальна практика з окремих навчальних дисциплін;

практичне навчання навичок за спеціальністю (комплексна навчальна практика) .

Доцільно зазначити, що залежно від характеру спеціальності навчальна практика проводиться в навчальних, навчально-виробничих майстернях, господарствах, на полігонах, у лабораторіях навчального закладу, на підприємствах.

Під час виробничої практики студенти виконують завдання, що сприяють реалізації повної дидактичної мети – підготовці висококваліфікованого фахівця. Такі практики проводяться в господарствах і установах на робочих місцях, які оплачуються і відповідають робочим професіям, набутим студентами у процесі навчальної практики. Виконуючи робочий план практики, студенти вчаться у реальних виробничо-технологічних умовах застосовувати знання і вміння, набуті у процесі теоретичного навчання, виконання лабораторно-практичних робіт, навчальних практик.

Важливу роль у підготовці фахівця відіграє виробнича переддипломна практика. Якраз цей вид практики є поєднуючою ланкою між навчально-професійною і виробничою професійною діяльністю майбутнього молодшого спеціаліста. Завдання проведення переддипломної практики:

набуття студентами умінь і навичок організаторської роботи на виробництві;

узагальнення і закріплення професійних умінь і навичок;

ознайомлення з економікою конкретного виробництва;

підбір матеріалів для виконання дипломної роботи (проекта);

адаптація майбутніх фахівців до змінних умов (соціальних виробничо-технологічних) сучасного господарювання на селі;

подальше формування професійної спрямованості студента, розвиток його професійної мотивації;

вивчення способів організації праці на конкретному підприємстві, у господарстві;

набуття досвіду роботи на окремих робочих місцях, становлення професійного динамічного стереотипу.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що на практичну підготовку майбутніх фахівців-аграрників впливають такі фактори:

технологія підготовки молодших спеціалістів у вищих аграрних закладах освіти;

професійно-пізнавальний інтерес та професійна спрямованість особистості студента, його ціннісні орієнтації;

матеріально-технічна база технікуму, коледжу;

сім’я, родинні традиції студентів;

професійна компетентність викладачів, майстрів виробничого навчання;

пізнавальні та спеціальні (технічні, економічні, агрономічні тощо) здібності студентів;

групова навчальна діяльність;

зміст практичної підготовки майбутнього фахівця;

оцінка якості підготовки фахівців-аграрників;

форми і методи практичного навчання.

Вищезазначені фактори перетворяться із можливості в дійсність, якщо організаційно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі.

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Досвід як філософська,соціальна, культурно-освітня категорія
Передача накопиченого досвіду властива людському суспільству. Досвід є одним з головних чинників подальшого розвитку суспільства. З цих тверджень випливає, що людина від народження не має готових форм поведінки. А це свідчить про те, що вона розвивається шляхом засвоєння досвіду, накопиченого попер ...

Використання комп’ютера у процесі навчання математики молодших школярів
Немає потреби і неможливо однаково навчати і навчити всіх дітей, сформувати в кожної дитини одні й ті самі вміння та навички з різних предметів, добитися від дітей одного і того самого рівня розвитку логічного та творчого мислення, однакового сприймання дійсності. Це стосується і навчання математик ...

Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі
У розвитку мислення учнів початкових класів велику роль відіграє правильна організація навчання і вміле керування розумовою діяльністю школярів з боку вчителя. Враховуючи думку В. Сухомлинського, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якб ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com