Фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки молодших спеціалістів-аграрників

Сторінка 4

У процесі дослідження ми зробили висновок, що означені властивості мають безпосереднє відношення до пізнавальних здібностей, які корелюють з прийнятливістю до засвоєння знань і способів навчальної діяльності.

До видів практичного навчання відносять навчальну практику, виробничі технологічну та економічну практики, виробничу переддипломну практику.

Коротко зупинимося на можливостях різновидів практики у формуванні професійних умінь і навичок.

Слід зазначити, що до навчальної практики належить:

практичне навчання студентів робочих професій;

навчальна практика з окремих навчальних дисциплін;

практичне навчання навичок за спеціальністю (комплексна навчальна практика) .

Доцільно зазначити, що залежно від характеру спеціальності навчальна практика проводиться в навчальних, навчально-виробничих майстернях, господарствах, на полігонах, у лабораторіях навчального закладу, на підприємствах.

Під час виробничої практики студенти виконують завдання, що сприяють реалізації повної дидактичної мети – підготовці висококваліфікованого фахівця. Такі практики проводяться в господарствах і установах на робочих місцях, які оплачуються і відповідають робочим професіям, набутим студентами у процесі навчальної практики. Виконуючи робочий план практики, студенти вчаться у реальних виробничо-технологічних умовах застосовувати знання і вміння, набуті у процесі теоретичного навчання, виконання лабораторно-практичних робіт, навчальних практик.

Важливу роль у підготовці фахівця відіграє виробнича переддипломна практика. Якраз цей вид практики є поєднуючою ланкою між навчально-професійною і виробничою професійною діяльністю майбутнього молодшого спеціаліста. Завдання проведення переддипломної практики:

набуття студентами умінь і навичок організаторської роботи на виробництві;

узагальнення і закріплення професійних умінь і навичок;

ознайомлення з економікою конкретного виробництва;

підбір матеріалів для виконання дипломної роботи (проекта);

адаптація майбутніх фахівців до змінних умов (соціальних виробничо-технологічних) сучасного господарювання на селі;

подальше формування професійної спрямованості студента, розвиток його професійної мотивації;

вивчення способів організації праці на конкретному підприємстві, у господарстві;

набуття досвіду роботи на окремих робочих місцях, становлення професійного динамічного стереотипу.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що на практичну підготовку майбутніх фахівців-аграрників впливають такі фактори:

технологія підготовки молодших спеціалістів у вищих аграрних закладах освіти;

професійно-пізнавальний інтерес та професійна спрямованість особистості студента, його ціннісні орієнтації;

матеріально-технічна база технікуму, коледжу;

сім’я, родинні традиції студентів;

професійна компетентність викладачів, майстрів виробничого навчання;

пізнавальні та спеціальні (технічні, економічні, агрономічні тощо) здібності студентів;

групова навчальна діяльність;

зміст практичної підготовки майбутнього фахівця;

оцінка якості підготовки фахівців-аграрників;

форми і методи практичного навчання.

Вищезазначені фактори перетворяться із можливості в дійсність, якщо організаційно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі.

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Використання елементів гри на уроках в початкових класах
Як навчити кожну дитину самостійно вчитися? Як сформувати її пізнавальні інтереси, активне ставлення до навчального процесу? Ці питання хвилюють вчителя щоразу, коли він починає працювати з першокласниками. Як же уникнути психічних та фізичних перевантажень маленьких школярів. Тут добрим помічником ...

Мета, завдання, зміст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків
Профілактична діяльність у вказаному напрямку, яка здійснюється на рівні держави через систему заходів підвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику для підлітків, створення умов для реалізації їхніх інтересів, пізнавальних потреб, здібностей в різних видах суспільно корисної та ...

Донауковий розвиток соціальної педагогіки в культурі доіндустріального суспільства
Хронологічні рамки доіндустріального (або традиційного) суспільства охоплюють найдовший період філогенезу, а саме від приходу кроманьйонця (Homo sapiens) приблизно 40 тис. років тому у верхньому палеоліті – до великих географічних відкриттів наприкінці XV cт. н.е. Саме 40 тис. років тому формування ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com