Організація, зміст та перевірка ефективності експериментального дослідження

Завдання початкової школи є сформувати певний рівень пізнавальних мотивів - мотиви самоосвіти і складні форми соціальних мотивів, зокрема соціального співробітництва. Найголовніше в тому, що ці мотиви повинні набути особистісного смислу стати дієвими і домінуючими, ввійти в систему цілей школяра, стати емоційно привабливими. Саме на цій основі в молодшого школяра складається потреба в неперервній освіті і активній життєвій позиції. А сформованість мотивації, пізнавального інтересу зокрема, є показником ефективності навчально-виховного процесу.

Сформованість певного рівня пізнавальних мотивів відіграє важливу роль у процесі вивчення частин мови у початкових класах.

Під час роботи над другим (методичним) розділом роботи ми встановили, що метою вивчення частин мови у початкових класах є:

- ознайомлення з такими самостійними частинами мови як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, прислівник і службовою частиною мови прикметником (без вживання термінів "самостійні" і "службові" частини мови);

- усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмету, ознаки чи дії;

- засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;

- засвоєння певних орфографічних правил;

- розвиток усного і письмого мовлення учнів;

- з'ясування синтаксичних функцій окремих частин мови.

Методика вивчення частин мови і, зокрема, прикметника, диктуються їх лінгвістичними особливостями. Для прикметника це несамостійність граматичних ознак.

Вивчення прикметника здійснюється поступово протягом усіх 4-х років навчання у початковій школі.

Основними завданнями вивчення прикметника у початкових класах є:

- формування поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником;

- вироблення навичок правопису родових і відмінкових закінчень. Цими завданнями і зумовлена система роботи над темою

"Прикметник" у початковій школі, яка є цілеспрямованим процесом, що передбачає певну послідовність в знайомленні із граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямованих на формування прикметників у мовленні. Так у 1 класі діти практично знайомляться зі словами, що є ознаками предметів (без вживання терміну "прикметник"). У 2 (3) класі вводиться термін і дається визначення прикметника, вводиться термін "однина-множина", формується поняття змінювання прикметників за родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання в множині. В 4 класі школярі вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично знайомляться з прикметниками твердої і м'якої групи.

З метою підвищення рівня пізнавального інтересу, який є провідним мотивом навчальної діяльності молодших школярів, під час вивчення прикметників можуть бути використані евристичний та проблемний підходи. Важливе місце належить також традиційному (пояснювально-ілюстративному) підходу до вивчення зазначеної теми.

У роботі над вивченням учнями прикметника значну допомогу вчителю можуть надати різноманітні граматичні таблиці та алгоритми. Можуть використовуватись як готові таблиці, так і складені разом з учнями в процесі роботи над темою.

Використання таблиць та алгоритмів сприятиме стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу.

Результати проведеного дослідження показали, що рівень засвоєння програмованого матеріалу вищий у експериментальній групі, учні ж контрольної групи поступово знижували темп і якість роботи, покладаючись все більше на допомогу вчителя, а не на власні сили.

Актуально про педагогіку:

Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі
Сухомлинський у своїх працях “Батьківська педагогіка” в “Сім’я і школа” висвітлює питання виховання дітей. Основною причиною дитячої бездоглядності й правопорушень є за моїм твердим переконанням, низька педагогічна культура сімейно-шкільного виховання. Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ...

Загальне уявлення про самостійну роботу як виду навчальної діяльності школяра
У педагогічній науці ще не склалося єдине розуміння сутності самостійної роботи. Аналіз опублікованих праць і конкретної практики навчання в сучасній школі свідчать, що дидакти, методисти і вчителі-практики розкривають сутність самостійної роботи через опис або шляхів керівництва її виконанням, або ...