Організація, зміст та перевірка ефективності експериментального дослідження

Завдання початкової школи є сформувати певний рівень пізнавальних мотивів - мотиви самоосвіти і складні форми соціальних мотивів, зокрема соціального співробітництва. Найголовніше в тому, що ці мотиви повинні набути особистісного смислу стати дієвими і домінуючими, ввійти в систему цілей школяра, стати емоційно привабливими. Саме на цій основі в молодшого школяра складається потреба в неперервній освіті і активній життєвій позиції. А сформованість мотивації, пізнавального інтересу зокрема, є показником ефективності навчально-виховного процесу.

Сформованість певного рівня пізнавальних мотивів відіграє важливу роль у процесі вивчення частин мови у початкових класах.

Під час роботи над другим (методичним) розділом роботи ми встановили, що метою вивчення частин мови у початкових класах є:

- ознайомлення з такими самостійними частинами мови як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, прислівник і службовою частиною мови прикметником (без вживання термінів "самостійні" і "службові" частини мови);

- усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмету, ознаки чи дії;

- засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;

- засвоєння певних орфографічних правил;

- розвиток усного і письмого мовлення учнів;

- з'ясування синтаксичних функцій окремих частин мови.

Методика вивчення частин мови і, зокрема, прикметника, диктуються їх лінгвістичними особливостями. Для прикметника це несамостійність граматичних ознак.

Вивчення прикметника здійснюється поступово протягом усіх 4-х років навчання у початковій школі.

Основними завданнями вивчення прикметника у початкових класах є:

- формування поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником;

- вироблення навичок правопису родових і відмінкових закінчень. Цими завданнями і зумовлена система роботи над темою

"Прикметник" у початковій школі, яка є цілеспрямованим процесом, що передбачає певну послідовність в знайомленні із граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямованих на формування прикметників у мовленні. Так у 1 класі діти практично знайомляться зі словами, що є ознаками предметів (без вживання терміну "прикметник"). У 2 (3) класі вводиться термін і дається визначення прикметника, вводиться термін "однина-множина", формується поняття змінювання прикметників за родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання в множині. В 4 класі школярі вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично знайомляться з прикметниками твердої і м'якої групи.

З метою підвищення рівня пізнавального інтересу, який є провідним мотивом навчальної діяльності молодших школярів, під час вивчення прикметників можуть бути використані евристичний та проблемний підходи. Важливе місце належить також традиційному (пояснювально-ілюстративному) підходу до вивчення зазначеної теми.

У роботі над вивченням учнями прикметника значну допомогу вчителю можуть надати різноманітні граматичні таблиці та алгоритми. Можуть використовуватись як готові таблиці, так і складені разом з учнями в процесі роботи над темою.

Використання таблиць та алгоритмів сприятиме стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу.

Результати проведеного дослідження показали, що рівень засвоєння програмованого матеріалу вищий у експериментальній групі, учні ж контрольної групи поступово знижували темп і якість роботи, покладаючись все більше на допомогу вчителя, а не на власні сили.

Актуально про педагогіку:

Основні вимоги до уроку
До уроку ставляться такі вимоги. Чіткість дидактичної мети. Виділяють три основні ознаки дидактичної мети: загальноосвітня, виховна і розвивальна. Навчальна (загальноосвітня) мета передбачає конкретизацію того розділу навчальної програми, у якому йдеться про те, що учень повинен знати і що — вміти. ...

Проблемні ситуації, правила і прийоми їх створення
Важливий компонент проблемного навчання — проблемна ситуація, тобто ситуація, для оволодіння якою студент або колектив мають знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій. Проблемні ситуації створюють різними способами. З точки зору педагогічної практики заслуговує на увагу підхід до кла ...

Сучасна сім'я і соціальний педагог
У багатьох країнах світу модель системи соціальних служб віддзеркалює концептуальний підхід: від особистості – до сім'ї, від сім'ї – до сімейно-сусідського товариства в будинку, мікрорайоні. Клієнтами сімейного педагога є сім'я та її близьке оточення за місцем проживання. Не чекаючи, поки до нього ...