Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах

Статті і корисна інформація » Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах » Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах

Сторінка 2

Отже, проблемна ситуація виникає внаслідок постановки перед учнями проблемного завдання , тобто такого завдання, яке містить суперечливість, що властива самому мовному явищу. В даних випадках діти можуть розв'язати її самостійно, в інших - з допомогою вчителя. У проблемному завданні має поєднуватись певна новизна питання із зрозумілістю і доступністю її розкриття.

Знайти вихід із проблемної ситуації допомагає евристична бесіда. В нашому прикладі бесіда може бути проведена за такими питаннями:

1) На яке питання відповідають слова: білі, червоні, жовті? (які?)

2) На що вони вказують? ( на ознаку).

3) Яка їх роль у реченні? (означення).

4) Як змінили вони речення?

Використання евристичного та проблемного підходів до вивчення граматики і, зокрема, прикметника вимагає від молодших школярів певної підготовки. Тому більш поширеними є частково-проблемний , пояснювально-ілюстративний та репродуктивний підходи до вивчення частин мови та іншого граматичного матеріалу. Суть частково-проблемного підходу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, вчитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи у ході евристичної бесіди роблять висновки, або класовод пропонує завдання, яке не містить суперечливості, проте його виконання викликає у молодших школярів труднощі.

В основі цього підходу лежать такі підходи, як евристична бесіда, робота з підручником, граматичний розбір.

Частина матеріалу, передбаченого шкільною програмою для вивчення в процесі роботи над темою "Прикметник" належить до такого, що підлягає засвоєнню внаслідок запам'ятовування. Під час вивчення такого матеріалу використовується традиційний (пояснювально-ілюстративний) підхід. Суть його полягає у тому, що вчитель різними прийомами (повідомлення, демонстрація схем, таблиць, кодокарт тощо) організовує сприймання учнями потрібної їм інформації, яку вони фіксують у пам'яті.

Наприклад, учитель повідомляє, що в українській мові прикметник змінюється за часами і може виступати в однині чи множині. Або діти повинні запам'ятати що за родами прикметники змінюються лише у однині.

Для того, щоб отримані учнями знання з теми " Прикметник" перетворились на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуктовані. Формування умінь і навичок вимагає репродуктивного підходу. Суть його полягає у тому, що вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань.

У таких завданнях, зазвичай, точно вказується порядок дій, які повинні здійснювати учні, при цьому передбачається їх дія за поданим у завданні зразком.

Наприклад, закріплюючи тему "Відмінювання прикметників", можна запропонувати учням вправу:

1. Спиши, узгодивши прикметники з іменниками, виділи закінчення.

Якщо на Новий рік сильний мороз і невеликий сніг - бути (гарний) врожаю. Якщо дерева в січні вкриті (пухнастий) інеєм - теж ознака (добрий) врожаю. Поява (густий) туману на Новий рік - треба чекати (велика) повені.

Правопис суфіксів -ськ-, -цьк-, -зьк- можна закріпити такою вправою:

1. Спиши текст, вставляючи пропущені букви.

Славетний коза . кий гетьман Богдан Хмельни .кий був досить освідченою людиною. Вільно володів поль .кою, латин .кою мовами, а пізніше ще і туре . кою та францу . кою.

До репродуктивного підходу вчитель вдається тоді, коли досягнути навчальної мети іншим шляхом неможливо. Тому його використовують під час закріплення знань, засвоєння способів оперування ними.

У початкових класах під час вивчення прикметника кожен із розглянутих прийомів (евристичний, проблемний, частково-проблемний) використовуються не ізольовано один від одного, а у взаємозв'язку. Так під час евристичної бесіди вчитель може використовувати запитання репродуктивного характеру, спрямовані на актуалізацію опорних знань або проблемні, які містять у собі пізнавальну трудність.

Одержані учнями під час розв'язання проблемних питань знання вчитель закріплює виконанням учнями тренувальних вправ (репродуктивний підхід).

Використання різних підходів забезпечує не лише засвоєння учнями граматичного матеріалу, а й формування умінь і навичок його застосування.

У додатку б до даної роботи наведено конспекти уроків з вивчення прикметника у 3 класі загальноосвітньої школи, в яких знайшли відображення наявні підходи до вивчення цієї частини мови.

Складання граматичних таблиць і алгоритмів при вивченні прикметника.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Національно-культурні традиції українського народу як фактор формування загальнолюдських цінностей
Практика засвідчує, що найбільш успішно загальнолюдські цінності засвоюються у єдності з національною культурою. Наприклад, пізнання перлин національного мистецтва допомагає глибше зрозуміти пісенні, музичні, танцювальні жанри народів світу. Національний фольклор, у якому, як у дзеркалі, відображен ...

Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття “масовості”, В.І. Шепелєва пропонує розрізняти форми позакла ...

Сутність, зміст і значення ігрової діяльності для першокласників
Розуміння того, що в центрі навчального процесу перебуває учень, потребує пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв'язку з цим першочерговими завданнями шкільної освіти є: методологічна переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних техноло ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com