Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах

Статті і корисна інформація » Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах » Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах

Сторінка 1

Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак. її основні граматичні категорії (рід, число, відмінок) розглядаються тільки в єдності з такими ж категоріями іменника.

Завдання вивчення прикметника в 1-4 класах полягають у формуванні граматичного поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником у виробленні навичок правопису родових і відмінкових закінчень прикметників, у розвитку вміння вживати прикметники в усному і писемному мовленні. Учні повинні засвоїти, що прикметник:

а) називає ознаку предмета;

б) залежить від іменника;

в) відповідає на запитання який? яка? яке?;

г) робить мовлення більш точним, емоційним і багатим.

Ознайомлюючи учнів з прикметником, вчителі повинні перш за все прагнути до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, а отже до використання таких підходів до вивчення теми, які дадуть змогу проникнути у саму суть пізнавального процесу. Такими є евристичний, частково-проблемний і проблемний підходи. Але вони не виключають можливості використання інших, традиційних підходів до вивчення матеріалу, зокрема пояснювально-ілюстративного та репродуктивного.

Суть евристичного підходу до вивчення теми полягає у організації пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача і вони під керівництвом учителя "відкривають " нові для себе завдання.

Головним прийомом роботи у цьому випадку є евристична бесіда. Нею користуються тоді, коли в учнів є попередні знання, спираючись на які на основі спостереження за мовним матеріалом діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок.

Перш ніж користуватись евристичною бесідою, вчитель повинен визначити, який обсяг знань засвоєно учнями, які з цих знань стануть опорними під час вивчення нового матеріалу, зібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей для участі у евристичній бесіді, продумати зміст і логіку послідовності запитань.

Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань.

Наприклад, приступаючи до вивчення прикметника у 3 класі доцільно повторити вже відомі учням відомості про цю частину мови. Це можна зробити таким чином:

На дошці - запис:

Маю сукню ., ., ., віти . , кору, стан . . Як я звуся, діти?

Вчитель читає запис, пояснює значення слова стан і пропонує відгадати, що це. Потім на місці крапок вписує слова зелененьку, гнучкі, ніжні, білу, тоненький.

Учні усвідомлюють необхідність її розв'язання.

(На приклад, учитель показує малюнки і пропонує списати зображені на них предмети (кавун, груша, яблуко тощо). На дошці записані слова, які допоможуть це зробити: колір, розмір, форма, смак, запах. У зошитах учні роблять записи: кавун ( який?) великий, круглий, смугастий, солодкий тощо).

На третьому етапі вчитель в ході евристичної бесіди спрямовує дітей на аналіз мовних фактів і формування висновків.

В ході евристичної бесіди учням можна запропонувати такі питання:

- Які слова допомагають нам краще описати предмет?

- На яке питання вони відповідають?

- На які ознаки вказує прикметник?

- Яким членом речення є прикметник?

Проблемний підхід також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. З використанням проблемного підходу вони вчаться мислити логічно, науково, творчо, а навчальний матеріал стає для них змістовним і цікавим.

Головними прийомами роботи тут є спостереження за мовним матеріалом ,яке створює проблемну ситуацію та евристична бесіда, яка допомагає з неї вийти.

Створення проблемної ситуації - одне з найважливіших питань в теорії і практиці проблемного навчання. У початкових класах вона створюється вчителем і усвідомлюється учнями як власна .

Поштовхом до пошуків шляхів виходу з проблемної ситуації є суперечливість між відомим і невідомим. Пошук шляхів розв'язання проблемної ситуації спонукає учнів до самостійних роздумів, тобто до самостійного осмислення мовного явища.

Шляхи створення проблемної ситуації на уроках граматики різноманітні. Наприклад, при вивченні прикметника можна спеціально організувати порівняння явищ і факторів (Порівняйте речення: Галявина була вкрита квітами; Галявина була вкрита білими, червоними, жовтими квітами) для визначення істотних ознак прикметника , його ролі у реченні.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Розвиток інтересу до зображувальної дійсності у дітей молодшого шкільного віку під час гри
Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва, особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цей розвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальний розвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність ін ...

Постановка експерименту та результати експериментального навчання
У ході педагогічного експерименту, що проводився в три етапи була проаналізована поетапна послідовність дій викладача училищ щодо використання відповідних методів , форм і прийомів навчання, з’ясовано і обґрунтовано оптимальні педагогічні умови формування уявлення про закон пропозиції у процесі вив ...

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com