Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці

Статті і корисна інформація » Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах » Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці

Сторінка 8

9. Спілкування між учнями, між ними і вчителем, що не є відособленим джерелом формування пізнавальних інтересів, здійснює значний вплив на формування пізнавальних інтересів. Колективні і міжособистісні відносини, які складаються на уроках в процесі узагальнення між однолітками, учнями і вчителем, об'єктивно змінюють ситуацію учіння і відповідно можуть стимулювати інтелектуальну діяльність, загострювати переживання, сприяти вольовому зусиллю, що здійснює стимулюючий вплив а пізнавальні інтереси учнів.

10. Взаємодія різних видів діяльності в навчальному процесі, сприяє розвитку і формуванню пізнавальних інтересів молодших школярів. Така взаємодія діяльностей (суспільна, художня, ігрова, предметно-практична) сприяє виявленню потенційних можливостей школяра, задоволенню його інтересів; запитів, а також розвиває і сприяє гармонійному розвитку індивідуальностей. Використання поряд з цим спілкування сприяє обміну досвіду, набуття нової інформації за межами навчального процесу.

11. Для підтримки інтересу необхідне правильне поєднання праці і відпочинку. Будь-яка робота, навіть найзахоплююча, втомлює. Щоб уникнути цього, необхідно зберегти нормальний темп роботи, що відповідає даному віку школярів: не дуже швидкий і не дуже повільний. При цьому необхідно врахувати і їх індивідуальні відмінності. Те, що одні діти будуть виконувати повільно, інші можуть зробити швидко. Щоб подолати втому і неприємне почуття втоми, корисно чергувати навчальні предмети, види діяльності, змінювати характер і методи роботи. Чим менший вік дітей, тим частіше повинна відбуватися зміна видів роботи.

Крім формування пізнавального інтересу на уроках вчитель може їх формувати і поза учбовий час (позакласна робота). Зокрема, Г.Т. Щукіна рекомендує такі умови формування пізнавального інтересу [98;с.176]:

- використовувати різні форми задоволення запитань учнів;

- обговорення нової книги, читання віршів і т.п.;

- систематично проводити політінформації, в які включати розділ Про найцікавіше", розглядати питання економіки, політики, культури, науки, літератури в своїй країні і за кордоном;

- готувати виступи учнів перед товаришами в класі;

- спрямовувати діяльність дітей на збір матеріалу, зв'язаного з різноманітними подіями.

Можна формувати пізнавальний інтерес як провідного мотиву навчальної діяльності індивідуально, а також залучати батьків [98;с. 178-179]. В першому випадку можна використовувати ряд прийомів:

- підготовка повідомлень про нові відкриття в різних галузях науки та мистецтва, про цікаві явища життя;

- збір матеріалу в певній області науки за допомогою різноманітних джерел художньої літератури;

- проведення різноманітної дослідницької роботи: вирощування рослин, догляд за тваринами;

- виготовлення наочних посібників з різних предметів: гербаріїв, альбомів, макетів тощо.

У другому випадку рекомендується батькам:

- проводити бесіду з дітьми за запитаннями, що їх цікавить;

- стимулювати дітей задавити питання із області, що їх цікавить;

- проводити пізнавальні ігри;

- рекомендувати книги з метою поглиблення пізнання школярів в області, що їх цікавить;

- проводити бесіду про події дня;

- допомагати проводити досліди та стимулювати будь-який прояв творчої роботи.

Як зазначає А.К.Маркова, формування пізнавального інтересу як провідного мотиву діяльності проходить три етапи:

I етап.

Навчальна діяльність під керівництвом вчителя, коли всі компоненти учбової діяльності (мета, завдання, учбові дії, дії самоконтролю і самооцінки) виконуються і усвідомлюються за допомогою учителя. Цьому сприяють багаточисельні вправи і запитання на аналіз і перетворення учбової діяльності, які може використовувати вчитель протягом уроку. Наприклад: "Дай відповідь, що у твоїй роботі буде результатом, яким способом ти це зробиш, чи є інші способи, співвіднеси їх. Скільки часу на це потрібно, які дії ти використаєш, чому та ін.".

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Проблеми розвитку та взаємодії сучасного світу
З кінця 60-х років минулого століття в західній науковій педагогічній та психологічній літературі ведуться дискусії щодо проблеми толерантності, яку сприймають не лише як традиційну проблему західної думки чи суспільства, а саме як нову спільну проблему глобального світу. У другій половині ХХ столі ...

Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема
Для початку проаналізуємо поняття «середовище», «соціальне середовище» та «гармонізація». Дізнаємося, яку думку на це мають педагоги, соціологи, психологи тощо. Проаналізувавши думку соціологів та філософів таких як Аристотель, П. Бурдьє, В. Виноградський, К. Гаус, Демокріт, А. Каверін, І. Кант, І. ...

Імітативне відтворення
Повторення за вчителем звуків, звукосполучень, слів, речень – це найпоширеніший прийом роботи над вимовою на уроках іноземної мови. Слухання та відтворення того, що вимовляє вчитель, є одним із способів реалізації принципу наочності в навчанні. Як відомо, у викладанні іноземної мови цей принцип вия ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com