Правове виховання: зміст, завдання, принципи

Статті і корисна інформація » Етико-правове виховання молодших школярів » Правове виховання: зміст, завдання, принципи

Сторінка 6

Систему правового виховання складають такі елементи:

1) суб’єкти: державні органи, організації, спеціально уповноважені державок) особи, що здійснюють правовиховну діяльність;

2) об’єкти – виховувані громадяни або громадські групи;

3) сукупність правовиховних заходів, певних способів і засобів.

Суб’єкт правового виховання може мати правовиховну функцію як основну.

Об’єкт правового виховання у ході правовиховного процесу зазнає впливу двох факторів, від яких залежить ефективність правового виховання:

1) об’єктивний фактор – позитивні зовнішні умови, що сприяють правовиховній діяльності (демократизація суспільства, захист прав особи, успіхи правотворчої діяльності, юридичної практики та ін.), або негативні умови, що ускладнюють правовиховну діяльність (недосконалість законодавства, невідпрацьованість способів і засобів правового виховання та ін.);

2) суб’єктивний фактор – позитивний внутрішній духовно-правовий стан особистості (її правова вихованість, настанова на правомірну поведінку) або негативний (правова настанова на неправомірну поведінку, однією з підстав якої є правовий нігілізм).

Правовиховні заходи можна зобразити у вигляді сукупності способів і засобів правового виховання. Способи правового виховання:

– правова освіта (або інакше: правовий всеобуч);

– правова пропаганда;

– юридична практика державних органів та інших організацій (наприклад, правовиховна діяльність суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, юстиції, адвокатури і т.д.);

– правомірна поведінка громадян, їх особиста участь у здійсненні (реалізації) та охороні правових норм;

– самовиховання.

Засоби правового виховання:

1) нормативно-правові акти, акти застосування норм права;

2) ознайомлювальні і роз’яснювальні матеріали про правові акти в пресі (у кожній газеті мають бути рубрики типу «Правова освіта», «Юридичний всеобуч», «Консультує юрист», «Запитуйте – відповідаємо»);

3) правові радіо- і телевізійні журнали типу «Право», «Закон» та інші у республіканському (Автономна Республіка Крим), обласних, міських і районних центрах, які систематично інформують про законодавчі та інші нормативні акти України, діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів юстиції, а також про стан правопорядку, боротьби з правопорушеннями тощо;

4) юридичні газети, метою яких є поширення правових знань;

5) організаційно-освітні: прес-конференції, брифінги, зустрічі, лекції, бесіди, семінари, вечори питань і відповідей, консультації та ін.

Заслуговує на увагу пропозиція про створення довідкової інформаційно-правової телефонної служби для оперативних відповідей на запитання індивідів, які відчувають потребу у виборі лінії своєї поведінки з погляду її відповідності нормам права, закону.

Механізм правового виховання – це порядок перенесення правових ідей і настанов, що містяться в суспільній правосвідомості, у свідомість виховуваних (особи, громадської групи).

Функціональними елементами механізму правового виховання є такі:

1) суспільна правосвідомість;

2) система норм права;

3) способи і засоби правового виховання;

4) правосвідомість виховуваних, яких необхідно збагатити правовими ідеями і настановами, що містяться в суспільній правосвідомості.

Стрижневою ниткою, яка пов’язує усі ланки (структурні елементи) механізму правового виховання, є правова інформація, яка на рівні перших трьох елементів виступає як оповіщувальна (дескриптивна), а на рівні четвертого елемента – як командна (перскриптивна) інформація.

Суспільна правосвідомість і правосвідомість виховуваних – це внутрішня, духовна частина механізму правового виховання, а система норм права, способи і засоби правового виховання – його зовнішня, інструментальна частина.

Механізм правового виховання особи в духовному внутрішньому зрізі (правовиховний процес особи) можна зобразити у вигляді таких стадій:

1) накопичення правових знань, правової інформації;

2) перетворення накопиченої інформації на правові переконання, звички правомірної поведінки;

3) готовність діяти, керуючись цими правовими переконаннями, тобто поводитися правомірно, відповідно до закону.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Методичні, психологічні та лінгвістичні характеристики початкового ступеня навчання ІМ
Практична мета навчання ІМ в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма. Визначення обсягу навчального мате ...

Творчий підхід до уроку
розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвин­та і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роз­дивляються зразки гвинтів і га­йок деяких існуючих конструк­цій (у цей час проводжу поточ­ний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки). Пар ...

Технологічні аспекти реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками девіантної поведінки
При роботі з підлітками девіантної поведінки, доцільно використовувати певні технології, які можуть допомогти їм пристосуватися до нормального життя. Відомо, що реабілітувати підлітка девіантної поведінки досить складно, для цього потрібен певний період часу, нерідко він може затягуватися на довго. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com