Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Зі створенням Острозької академії, формуванням науково-освітнього центру, головним чином у зв'язку з підготовкою до видання Біблії, заснуванням в Острозі літературно-наукового гуртка почалося відродження української культури наприкінці XVI – в першій половині XVII століть. Приходиться лише дивуватися, як у таких важких умовах, коли йшли безперервні війни, коли територію України, її душу шматували держави-сусіди, нашим співвітчизникам, зокрема Костянтину Острозькому, вдалося зробити те, що він зробив. Розвиваючи культуру, шкільництво, обороняючи православну віру, вони тим самим зберегли наш народ як націю. Бо духовність – це на той час єдине, що живило народ, гарантувало його майбутність.

Занепад Острозької академії, як і всього Острозького культурно-освітнього центру, почався незабаром після смерті князя Костянтина Острозького і був прямим наслідком переходу міста Острога до спадкоємців. Його діти й онуки окатоличилися і перейшли в табір противників православ’я.

Як свідчить унікальний документ «Постановєнє на Академіє Острозской», датований приблизно після 1629, на потреби Академії ще на початку XVII ст. з більмазького фільварку (окраїна Острога), а також із Завидова та Борисова (під Острогом) й суразьких володінь виконувалися різні повинності, відповідно до «фундушу і листовного надання від світлої пам'яті князя його милості небощика старого (тобто, князя Острозького, який помер 1608) з оренди суразької на школу Острозьку». Можна припустити, аналізуючи цей документ та залучаючи інші свідчення, що припинення надання підтримки і субсидій Академії після смерті князя Острозького призвело до згортання її діяльності. Висококваліфіковані викладачі-чужоземці вже не мали змоги приїжджати до Острога. Почав розпадатися літературно-публіцистичний гурток, згортала свою діяльніть друкарня. Цей процес, однак, тривав близько 10 років і у 1636 р. Острозька академія припинила своє існування.

Все ж вироблена в Острозі система шкільництва не зникла безслідно. Сформований власне тут тип національного вищого навчального закладу православного спрямування слов'яно-греко-латинська академія – був перенесений до Києва і дав імпульс відкриттю Києво-Могилянської Академії, звідки поширився до Молдавії та Москви. У тому, що Київ перейняв естафету українського вищого шкільництва, була закономірність. Саме завдяки «острожанам» близько 1615 р. (час поступового занепаду Академії) тут утворилися два культурно-освітні осередки – братство зі школою та літературно-перекладацький гурток з друкарнею при Печерській Лаврі. До їх становлення, зокрема, доклали зусиль Іов Борецький, перший ректор братської школи, та лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький. Вже на їх основі Петро Могила у 1632 р. зміг заснувати Київську Академію.

Насіння науки й освіти, що вкинула щедра рука Костянтина Острозького в український ґрунт, зійшло рясними сходами. В Острозі не тільки визначився тип вищої школи, що став характерним для східнослов’янських земель протягом довгого часу, а й склався взаємозв’язок школи з культурним і суспільно-політичним життям суспільства. Острозька академія відіграла значну роль у розвитку вітчизняної науки, культури й освіти.

Актуально про педагогіку:

Формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції
Реформування українського суспільства значною мірою впливає на характер та зміст навчання іноземної мови в ЗНЗ. Підвищується роль іноземної мови не тільки як джерела знань про іншомовні країни, а й як засобу здійснення іншомовного спілкування, в основу якого закладено соціолінгвістичну компетенцію ...

Розвиток зв’язного мовлення на уроках читання
Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальним ...

Передавання тиску рідиною. Закон Паскаля
Дослід з кулею Паскаля Обладнання: 1. Куля Паскаля. 2. Склянка з водою. 3. Великий кристалізатор або кювета. Для досліду використовують прилад заводського виробництва, який називається кулею Паскаля (рис. 2.1). Цей прилад складається зі скляного циліндра з металевими оправами на обох кінцях і поршн ...