Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Статті і корисна інформація » Меценатство як соціально-культурне явище » Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Сторінка 5

Зі створенням Острозької академії, формуванням науково-освітнього центру, головним чином у зв'язку з підготовкою до видання Біблії, заснуванням в Острозі літературно-наукового гуртка почалося відродження української культури наприкінці XVI – в першій половині XVII століть. Приходиться лише дивуватися, як у таких важких умовах, коли йшли безперервні війни, коли територію України, її душу шматували держави-сусіди, нашим співвітчизникам, зокрема Костянтину Острозькому, вдалося зробити те, що він зробив. Розвиваючи культуру, шкільництво, обороняючи православну віру, вони тим самим зберегли наш народ як націю. Бо духовність – це на той час єдине, що живило народ, гарантувало його майбутність.

Занепад Острозької академії, як і всього Острозького культурно-освітнього центру, почався незабаром після смерті князя Костянтина Острозького і був прямим наслідком переходу міста Острога до спадкоємців. Його діти й онуки окатоличилися і перейшли в табір противників православ’я.

Як свідчить унікальний документ «Постановєнє на Академіє Острозской», датований приблизно після 1629, на потреби Академії ще на початку XVII ст. з більмазького фільварку (окраїна Острога), а також із Завидова та Борисова (під Острогом) й суразьких володінь виконувалися різні повинності, відповідно до «фундушу і листовного надання від світлої пам'яті князя його милості небощика старого (тобто, князя Острозького, який помер 1608) з оренди суразької на школу Острозьку». Можна припустити, аналізуючи цей документ та залучаючи інші свідчення, що припинення надання підтримки і субсидій Академії після смерті князя Острозького призвело до згортання її діяльності. Висококваліфіковані викладачі-чужоземці вже не мали змоги приїжджати до Острога. Почав розпадатися літературно-публіцистичний гурток, згортала свою діяльніть друкарня. Цей процес, однак, тривав близько 10 років і у 1636 р. Острозька академія припинила своє існування.

Все ж вироблена в Острозі система шкільництва не зникла безслідно. Сформований власне тут тип національного вищого навчального закладу православного спрямування слов'яно-греко-латинська академія – був перенесений до Києва і дав імпульс відкриттю Києво-Могилянської Академії, звідки поширився до Молдавії та Москви. У тому, що Київ перейняв естафету українського вищого шкільництва, була закономірність. Саме завдяки «острожанам» близько 1615 р. (час поступового занепаду Академії) тут утворилися два культурно-освітні осередки – братство зі школою та літературно-перекладацький гурток з друкарнею при Печерській Лаврі. До їх становлення, зокрема, доклали зусиль Іов Борецький, перший ректор братської школи, та лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький. Вже на їх основі Петро Могила у 1632 р. зміг заснувати Київську Академію.

Насіння науки й освіти, що вкинула щедра рука Костянтина Острозького в український ґрунт, зійшло рясними сходами. В Острозі не тільки визначився тип вищої школи, що став характерним для східнослов’янських земель протягом довгого часу, а й склався взаємозв’язок школи з культурним і суспільно-політичним життям суспільства. Острозька академія відіграла значну роль у розвитку вітчизняної науки, культури й освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 

Актуально про педагогіку:

Сутність та шляхи формування пізнавального інтересу школярів до вивчення іноземної мови
Всебічний розвиток особистості молодої людини здійснюється цілісним процесом виховання та навчання. Творчі пошуки вчителів вже багато років спрямовані до того, щоб використовувати для цієї мети єдність навчальної та позанавчальної діяльності учнів. Одне з суттєвих місць тут належить пізнавальним ін ...

Конспект уроку для 6-го класу за програмою "Образотворче мистецтво"
Тема уроку: "Пейзаж у живописі". Тип уроку. Комбінований урок: формування та вдосконалення умінь і творче застосування їх на практиці. Мета уроку. Навчальна. Формування умінь: • спостерігати вплив світла на зміну кольорів; • передавати колір природних форм відповідно до змін часу доби та ...

Особливості фізичного розвитку учнів початкових класів у організації фізкультурно-оздоровчої роботи
З метою ефективної організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами нами вивчались особливості фізичного розвитку дітей цієї вікової категорії. При вивченні фізичного розвитку школярів частіше використовують тільки основні соматометричні показники – довжина і вага тіла, окружність г ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com