Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Статті і корисна інформація » Меценатство як соціально-культурне явище » Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Сторінка 2

Костянтин-Василь Костянтинович Острозький (1526–1608) походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI – початку XVII століття. Серед його предків генеалогічна традиція кінця XVI – початку XVII століття називає Руса і давньоруських князів – Рюрика, Володимира Святославича, Ярослава Мудрого та Данила Галицького. Батько Констянтина-Василя – Костянтин Іванович Острозький – великий гетьман литовський.

Молодий Острозький дістав гарну освіту, про що свідчить його листування та промови в сенаті.

Залишившись фактично єдиним спадкоємцем свого багатого батька, Острозький отримав у володіння величезні маєтності на Волині, Київщині, Поділлі та Галичині, які давали щорічно прибуток понад 1 мільйон злотих. Острозький володів також значними земельними маєтками в Угорщині та Чехії.

Політичну кар'єру Острозький почав в 1550 році, отримавши від великого князя литовського посаду старости володимирського і маршалка волинського. В 1559 році Острозький стає воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. 1569 року стає сенатором.

Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях.

Він зберігав вірність своїй нації, був поборником православ'я, виступав проти католицизму й унії, підтримував діяльність братств, сприяв поширенню освіти й книгодрукування в Україні. Як писав його сучасник Захарій Копистянський: «Князь Острожский Василий Константинович… в двух достоинствах преславный – в делах и правоверии… Преграда железная на Украине, страх и трепет татарам, слава и свеча ясносветлая королевства Польского…».

Вибір князем Острога для влаштування академії, друкарні і літературно-наукового гуртка був невипадковим. Насамперед з престижних міркувань, йому важило те, щоб розмістити академію в «домоначальному граді» – місті, яке дало назву родові – і одному з осередків православної Луцько-Острозької єпархії. При кафедральному соборі – замковій Богоявленській церкві – не раз перебував владика із клірошанами. Відповідної ваги осередкові надавало і те, що на зламі XVI – XVII ст. князівський двір (в Острозі та Дубні) ставав центром політичного життя України. Закладати школу Острозький почав в 1577 році, для чого побудував окремий будинок у місті Острозі, у своєму замку. Споруджував школу «майже з королівським розмахом».

Значні суми записала їй близько 1579 р. і його племінниця, дочка його брата Іллі, кн. Галшка Острозька. Вона надала на «шпиталь и академию острозьку, на манастиръ святого Спаса недалеко Луцка над рекою Стыром и на сели Доросиню» шість тисяч коп грошей.

Про Острозьку академію згадується в багатьох джерелах різного періоду. Серед них знаходимо й історико-педагогічні праці, науковим об’єктом дослідження яких була діяльність Острозької школи.

У різних документах вона іменується ще як колегіум, школа, школа підвищеного типу.

Михайло Грушевський писав, що місто Острог на Волині в 1580-1590 роках стає видатним центром літератури й освіти. У ньому знаходили собі притулок багато волелюбних вигнанців, сміливих мислителів, які зазнавали переслідувань у себе на батьківщині. Серед них – Ян Чех, польський математик і філософ Ян Лятос та ін.

На діяльність Острозької школи значний вплив мали вчені з Греції. Грецька освіченість у ХV столітті перебувала в тісному взаємозв’язку з італійською гуманістичною культурою й була перейнята реформаторськими ідеями, які сучасні педагоги називають «особистісно орієнтованим вихованням». Грецьку мову викладали відомі грецькі вчені, «доктори наук латинських і еллінських» Кирило Лукаріс, Діонісій Палеолог і Никифор. Це теж мало вплив на подальші взаємовідносини учнів та вчителів Академії, на її дух співпраці та співтворчості. Недаремно вона здобула в Європі славу «Острозьких Афін».

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Методика викладання теми “Підцарство Одноклітинні або Найпростіші”
Навчально-виховними завданнями з теми найпростіші є : дати учням поняття про одноклітинні тварини, ознайомити їх з найдавнішим первісним типом організації та розвитку тварин, спільними і відмінними ознаками в будові одноклітинних тварин і рослин, давши тим самим правильне розуміння єдності органічн ...

Педагогічні погляди Квінтілліана
Квінтіліан /42-118 рр. н.е. /. Будучи не лише теоретиком, але і практиком, в обширному /12 книг/ творі "Про виховання оратора" систематизував і переробив запозичені з Греції педагогічні ідеї і доповнив їх обширними дидактичними вказівками, чому його можна назвати першим за часом дидактом. ...

Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання
Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому ро ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com