Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Статті і корисна інформація » Меценатство як соціально-культурне явище » Створення перших вищих навчальних закладів україни острозької та києво-могилянської академії як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів

Сторінка 2

Костянтин-Василь Костянтинович Острозький (1526–1608) походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI – початку XVII століття. Серед його предків генеалогічна традиція кінця XVI – початку XVII століття називає Руса і давньоруських князів – Рюрика, Володимира Святославича, Ярослава Мудрого та Данила Галицького. Батько Констянтина-Василя – Костянтин Іванович Острозький – великий гетьман литовський.

Молодий Острозький дістав гарну освіту, про що свідчить його листування та промови в сенаті.

Залишившись фактично єдиним спадкоємцем свого багатого батька, Острозький отримав у володіння величезні маєтності на Волині, Київщині, Поділлі та Галичині, які давали щорічно прибуток понад 1 мільйон злотих. Острозький володів також значними земельними маєтками в Угорщині та Чехії.

Політичну кар'єру Острозький почав в 1550 році, отримавши від великого князя литовського посаду старости володимирського і маршалка волинського. В 1559 році Острозький стає воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. 1569 року стає сенатором.

Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях.

Він зберігав вірність своїй нації, був поборником православ'я, виступав проти католицизму й унії, підтримував діяльність братств, сприяв поширенню освіти й книгодрукування в Україні. Як писав його сучасник Захарій Копистянський: «Князь Острожский Василий Константинович… в двух достоинствах преславный – в делах и правоверии… Преграда железная на Украине, страх и трепет татарам, слава и свеча ясносветлая королевства Польского…».

Вибір князем Острога для влаштування академії, друкарні і літературно-наукового гуртка був невипадковим. Насамперед з престижних міркувань, йому важило те, щоб розмістити академію в «домоначальному граді» – місті, яке дало назву родові – і одному з осередків православної Луцько-Острозької єпархії. При кафедральному соборі – замковій Богоявленській церкві – не раз перебував владика із клірошанами. Відповідної ваги осередкові надавало і те, що на зламі XVI – XVII ст. князівський двір (в Острозі та Дубні) ставав центром політичного життя України. Закладати школу Острозький почав в 1577 році, для чого побудував окремий будинок у місті Острозі, у своєму замку. Споруджував школу «майже з королівським розмахом».

Значні суми записала їй близько 1579 р. і його племінниця, дочка його брата Іллі, кн. Галшка Острозька. Вона надала на «шпиталь и академию острозьку, на манастиръ святого Спаса недалеко Луцка над рекою Стыром и на сели Доросиню» шість тисяч коп грошей.

Про Острозьку академію згадується в багатьох джерелах різного періоду. Серед них знаходимо й історико-педагогічні праці, науковим об’єктом дослідження яких була діяльність Острозької школи.

У різних документах вона іменується ще як колегіум, школа, школа підвищеного типу.

Михайло Грушевський писав, що місто Острог на Волині в 1580-1590 роках стає видатним центром літератури й освіти. У ньому знаходили собі притулок багато волелюбних вигнанців, сміливих мислителів, які зазнавали переслідувань у себе на батьківщині. Серед них – Ян Чех, польський математик і філософ Ян Лятос та ін.

На діяльність Острозької школи значний вплив мали вчені з Греції. Грецька освіченість у ХV столітті перебувала в тісному взаємозв’язку з італійською гуманістичною культурою й була перейнята реформаторськими ідеями, які сучасні педагоги називають «особистісно орієнтованим вихованням». Грецьку мову викладали відомі грецькі вчені, «доктори наук латинських і еллінських» Кирило Лукаріс, Діонісій Палеолог і Никифор. Це теж мало вплив на подальші взаємовідносини учнів та вчителів Академії, на її дух співпраці та співтворчості. Недаремно вона здобула в Європі славу «Острозьких Афін».

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Творчий підхід до уроку
розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвин­та і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роз­дивляються зразки гвинтів і га­йок деяких існуючих конструк­цій (у цей час проводжу поточ­ний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки). Пар ...

Екранні технічні засоби навчання
Екранні технічні засоби навчання поділяються на статичні й динамічні, їх іще називають відеограмами, визначаючи як візуальний образ, призначений для подачі навчальної інформації за допомогою проекції (діа-, епі-, стереоскопічної, плоскої, голографічної — для статичного зображення, кінопроекції німо ...

Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність; фізіологічну і психологічну готовність до навчання; бажання вчитися та активність ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com