Крізь століття – з даром до нащадків

Сторінка 3

Коштом найвідомішого українського мецената цукрозаводчика М. Терещенка було збудовано також низку навчальних столичних закладів: чоловічу гімназію на Печерську (нині Український транспортний університет), зразкове міське училище (Інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого), жіночу торгівельну школу (Інститут удосконалення вчителів), бактеріологічний інститут (інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. Громашеського), фінансовано Педагогічний музей (Будинок вчителів), жіночу гімназію на Подолі, училище для сліпих, церковно-парафіяльну школу, комерційне й реальне училище. Микола Артемович зробив найбільший з усіх підприємців внесок – 150 тис. крб. – на будівництво політехнічного інституту; впродовж багатьох років був почесним опікуном 1-ї гімназії, допомагав іншим освітнім закладам. Онукові Миколи Артемовича Михайлу Івановичу Київ завдячує заснуванням консерваторії.

У XX ст., в часи гонiння на все українське, жодне українське видання не виходило без допомоги вiдомого власника цукрових заводiв Василя Симиренка. Вiн за посередництвом Михайла Грушевського пожертвував 100 тис.крб. Науковому товариству iм. Шевченка (НТШ) у Львовi.

Євген Чикаленко, теж власник цукрових заводiв, вiдчутно фiнансував українську культуру.

Створення бiльшостi бiблiотек свiту, як правило, пов'язане з меценатами, благодiйництвом, пожертвами багатих людей у виглядi книжок, грошей на будiвництво бiблiотек, добровiльного надання книжкових колекцiй у користування, вiдкриття та iснування бiблiотек на членськi внески.

Питома вага грошової допомоги закладам освіти призначалася відповідно до духовних заповітів тих чи інших меценатів. Маловідомі за життя – після оприлюднення їх духовних заповітів стали відомі як щедрі меценати культури і освіти. Окрім матеріальної підтримки загальної освіти, меценати приділяли увагу розвитку художніх та музичних шкіл.

Інвестиції української буржуазії в освітянську справу сприяли поширенню позитивного досвіду, пропагували добровільну діяльність, незалежну від держави. Підтримуючи заклади освіти, меценати посередньо сприяли захисту та самостійному становленню молодого покоління, яке бажало отримати освіту. Саме на такому характері допомоги (захист, страхування від життєвих перипетій, активізація внутрішніх сил) базувалося не лише освітянське меценатство, а й соціальне благодійництво.

Звичайно, скільки-небудь масштабно і регулярно виявляти діяльне милосердя могли тільки володарі надлишку відповідних матеріальних ресурсів, тобто багаті. Однак ставлення до такої їх діяльності ніколи не було однозначно позитивним. Таким воно залишається й донині . Можливо, насамперед справа в тому, що саме багатство і його володарі нерідко викликали і викликають у людей суперечливі почуття: повагу і заздрість, захоплення і ненависть, поклоніння і осуд, недовір’я й утриманство .

Марксисти пояснювали дії меценатів прагненням отримати соціальні і податкові привілеї, щоб таким чином, зрештою, поліпшити своє матеріальне становище. Учені ж, так би мовити, ідеалісти віддавали перевагу тому, аби розглядати виключно духовні «пружини» соціальної активності благодійників, їх національно-патріотичні, релігійні і культурно-естетичні корені. Очевидно, істина знаходиться посередині .

Та якби там не було, потрібно визнати, що українські благодійники та меценати зробили досить багато корисного для розвитку науки, культури та суспільства в цілому.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Еволюція поняття "педагогічна технологія"
Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти - "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні т ...

Характеристика загальних закономірностей педагогічного процесу
В закономірностях відображаються об’єктивні, необхідні, суттєві, повторювані за однотипних умов зв’язки та відношення явищ чи процесів дійсності або їхніх різних сторін. В такій складній, великій та динамічній системі, як педагогічний процес, проявляється велика кількість різноманітних зв'язків та ...

Лекція як форма організації навчальної діяльності та метод навчання
Поряд з уроком - основною формою навчального процесу - на старших курсах в аграрних коледжах і технікумах необхідно ширше впроваджувати лекції, семінарські заняття, практикуми, консультації. Дидактичною метою лекції в коледжі є ознайомлення студентів з основним змістом теоретичного матеріалу, голов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com