Крізь століття – з даром до нащадків

Сторінка 2

Крім того, Терещенки матеріально підтримували творчу молодь. Іван Миколайович більш як чверть століття фінансував Київську рисувальну школу Мурашка, де здобули освіту багато українських художників. Його син Михайло виділив 50 тисяч карбованців на утримання консерваторії. Сім’я вносила свою частку в спорудження храмів, надавала кошти на встановлення пам’ятників не тільки російським державним діячам, а й відомим українцям (Миколі Гоголю в Ніжині, Івану Котляревському в Полтаві).

Годилося б ще сказати про освітянські справи. У 1871 р. Григорій Галаган заснував і в подальшому утримував Колегію Павла Галагана в м. Києві, у 1876 р. пожертвував власний маєток у с. Дігтярі Прилуцького пов. Полтавської губ., брав участь у заснуванні чоловічої та жіночої гімназій у м. Прилуках. Колегія Павла Галагана виховала плеяду науковців та діячів культури: філолог, сходознавець, поет, перекладач Агатангел Кримський, ботанік Липський, історик Петрушевський, юрист Грабар та багато інших. Саме тут уперше в Києві (1917 року) почали вивчати українську мову, літературу та історію.

Єлизавета Іванівна Скоропадська (1832-1890) – українська громадська діячка і меценатка, тітка гетьмана П. Скоропадського, дружина Лева Милорадовича, сина відомого Г. Милорадовича. Підтримувала своїми пожертвами українські видання та недільні школи, жіночу гімназію в Полтаві. Заснувала на свої кошти школу в с. Рибці поблизу Полтави. Після заборони видань українською мовою у Російській імперії пожертвувала гроші на розвиток українського руху в Галичині – зокрема, на товариство «Просвіта» та журнал «Правда». Внесла 20 тис. австрійських крон для заснування у Львові Літературно-наукового товариства ім. Т. Шевченка. (1873; з 1893 – Наукове товариство ім. Т. Шевченка). З 1878 р. очолювала Полтавське філантропічне товариство.

Сергій Федорович Грушевський, батько відомого історика, заповів 100 тисяч капіталу у відсоткових паперах на початкове міське училище: 50 % – на його спорудження та відсотки з решти – на подальше утримання. У 1917-му там також запровадили викладання українською мовою.

Розмаїття iмен XIX ст. свiдчить про суттєвий вплив меценатiв на розвиток культури: Олександр та Iлля Безбородьки (утримували Нiжинську гiмназiю), Павло Бiлецький-Носенко, подружжя Русових, Харитоненкiв, Алчевських.

Добродійництво, або, як казали римляни, меценатство, набуло особливого поширення серед шанованих, багатих і не дуже, знаних українців. Меценатом, хоч і не вельми заможним, був письменник Михайло Старицький, який продав власний маєток на Поділлі, аби допомогти звестися на ноги професійному українському театру, створивши славнозвісну театральну трупу корифеїв Марка-Кропивницького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької. При цьому його не дуже цікавили особисті доходи. Він навіть зазнав відчутних збитків, бо платив акторам ставки, яких не мали на той час і актори російських імператорських театрів.

Микола Лисенко за гроші, зібрані громадськістю до ювілею композитора, для поправки його здоров'я, відкрив у Києві музично-драматичну школу. З ініціативи й активної участі Миколи Артемовича та його дружини Пелагеї Георгіївни у рідному Глухові були збудовані чоловіча та жіноча гімназія, Федорівське міське училище, назване на честь померлого брата Федора, ремісниче училище, учительський інститут та церква св. Дмитра Ростовського при ньому, притулок для дітей-сиріт.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Методичні, психологічні та лінгвістичні характеристики початкового ступеня навчання ІМ
Практична мета навчання ІМ в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма. Визначення обсягу навчального мате ...

Основні напрямки формування стресостійкості у майбутніх соціальних педагогів
Розв’язання різноманітних соціально-педагогічних завдань, спрямованих на забезпечення умов формування всебічно розвиненої, інтелігентної, духовно багатої, внутрішньо вільної та відповідальної особистості ускладнюється сьогодні загостренням суперечностей, які супроводжують перехідні періоди розвитку ...

Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни
Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com