Роль меценатства у збереженні культурної спадщини

Статті і корисна інформація » Меценатство як соціально-культурне явище » Роль меценатства у збереженні культурної спадщини

У сучасному світі такі явища як «благодійність» та «меценатство» трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається дискусійною.

У наукових колах зустрічаються досить різноманітні дефініції поняття «благодійність». У вузькому розумінні «благодійність» – це надання матеріальної допомоги нужденним людям (бідним, сиротам, інвалідам й т.ін.). У широкому розумінні – це безоплатна діяльність зі створення і передачі фінансових, матеріальних й духовних цінностей (благ) для задоволення істотних потреб людини, соціальної групи чи соціальної верстви.

Енциклопедичний словник ХІХ століття Ф. Брокгауза та І. Ефрона трактує «благодійність» як прояв співчуття до ближнього і моральний обов'язок заможного поспішати на допомогу незаможному. Тлумачний словник В. Даля характеризує особистість благодійника як «творящего, делающего добро другим».

Як соціальне явище благодійність виникає в античному суспільстві, з його соціальним і майновим розшаруванням, з появою бідних, але вільних громадян, чиє тяжке становище викликало співчуття у більш заможних людей.

Християнство з його ідеологією загальної любові і людинолюбства, що зародилося, звело благодійність в норму життя, здатну забезпечити людині порятунок душі.

Благодійність як цілеспрямована діяльність на користь іншим має досить багато різновидів або форм. Це і філантропія (людинолюбство), і піклування (від рос. «призревать», тобто «обратить взор со вниманием»), патронаж, покровительство, спонсорство. Один з видів благодійності у сфері культури зазвичай характеризується як меценатство.

Слово «меценат» увічнило пам’ять про реальну людину, яка жила в І столітті до н.е. в Римі і носила це ім’я. Гай Цильній Меценат (74 р. до н.е. – 8 р. н.е.) був відомим державним діячем при імператорі Октавіані Августі.

Про Мецената відомо, що він знатний і багатий, належав до стану вершників, вважався нащадком етруських царів. Походження і стан дозволяли йому зробити видатну кар’єру в Римі. Проте, – окремий випадок у той час, – «честолюбство», заздрість, недоброзичливість були йому зовсім чужі. Меценат не займав офіційних державних посад. Він вів досить незалежний спосіб життя, був прихильником епікурівської філософії. Кращі поети того часу знаходили в Меценаті уважного покровителя і захисника. Він протегував, надаючи матеріальну підтримку Вергілію, Горацію, Луцію Варію Руфу, Сексту Пропорцію та іншим.

Піклування про поетів зробило ім’я Мецената символом фінансової, економічної, політичної і навіть релігійної підтримки творчої і просвітницької діяльності літераторів, музикантів, архітекторів, скульпторів, художників, вчених, педагогів – тих, хто був талановитий, але не мав фінансових засобів.

Слід зазначити, що Меценат не був єдиним римлянином, що протегував мистецтву і культурі. Багаті римські громадяни вважали своїм обов’язком брати на себе витрати по задоволенню різних міських потреб, будували амфітеатри, храми. Таким чином, багатство накладало на свого власника немовби суспільну повинність служити задля загальної користі, проявляти щедрість відносно співгромадян і держави.

Меценат поклав початок безкорисливому ставленню до культури, що одержало подальше, найбільш повне втілення в діяльності благодійників. З того часу слово меценат вживається у значенні – «багатий покровитель наук та мистецтв».

Термін «меценатство» досліджується та аналізується у працях сучасних українських науковців Л. Лавриненка, Т. Рашко, О. Донік, М.Слабошпицького, у нормативно-правових актах, довідникових виданнях тощо.

Так, кандидат педагогічних наук, доцент Л.Я. Лавриненко у своїй статті дає наступне визначення меценатству: «меценатство – це діяльність, що спрямована на підтримку та стимулювання різного роду творчих ініціатив в області мистецтва, освіти і культури. Для меценатства характерно, що фінансування при цьому відбувається у вигляді приватних дарів чи грошових внесків без попереднього розрахунку на отримання взамін прямої чи прихованої вигоди.

Тетяна Рашко зазначає, що меценатство передбачає матеріально незацікавлену і гуманістичну діяльність, яка, однак, може винагороджуватися і славою і престижем.

Михайло Слабошпицький – відомий письменник, виконавчий директор Ліги українських меценатів стверджує: «… людину, яка підтримує служителів муз, потрібно називати меценатом. Зараз звичайне благодійництво, філантропію ототожнюють з меценатством. Філантропія не менш важлива, але добродійництво загалом і підтримку мистецтв (можливо, ще й освіти) слід би було розділяти. Меценатство – цілком український феномен. Бо, скажімо, за часів бездержавності або гетьманської України, кожен представник козацької старшини мав неписаний обов’язок – зі своїх грошей утримувати монастирі. А монастир на той час – це й богадільня, і лічниця, і школа, і літописна студія».

Актуально про педагогіку:

Сутність поняття «комунікативний бар’єр » та його види
В комунікаціях між викладачем і студентами в якості перешкод і бар'єрів можуть виступати статусні відмінності між ними, або бажання чути тільки те, що хочеться почути. У бесіді перешкодою можуть бути і відволікання, і неправильна інтерпретація отриманої інформації реципієнтом, і семантичні проблеми ...

Теоретико-методологічні основи проблеми вільного часу. Історико-педагогічний аспект проблеми
Час людини, сім’ї, суспільства є нематеріальною формою багатства, значною соціальною цінністю. Його головні складові – робочий час, який людина присвячує праці, та час, який людина використовує на власний розсуд. Кожна складова часу має своє призначення, соціально-економічний зміст, функції. Суспіл ...

Освіта і розвиток інтелектуального потенціалу суспільства
Необхідно зазначити, що освіта - це сукупність матеріальних, духовних та людських ресурсів і динамічна послідовність суспільних, приватних і групових заходів з використанням цих ресурсів для розвитку кожної окремої особистості й суспільства в цілому. Таке визначення передбачає, що до системи освіти ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com