Авторські пропозиції та їх результативність

Сторінка 6

Порівняльний аналіз результатів дозволяє зробити висновок, про доцільне використання запропонованої нами методики патріотичного виховання спрямованої на розвиток патріотичної рефлексії для ефективнішого процесу формування патріотичних почуттів, громадянських уявлень та знань, що забезпечується за умов:

1) доцільного вибору системи продуктивних засобів (краєзнавчої роботи) та методів патріотичного виховання в умовах полікультурного суспільства;

2) практичного втілення у шкільне життя даних методів виховання у системі урочної і позаурочної виховної роботи.

У сучасній педагогіці, у суспільній свідомості, у практичній діяльності вчителів усе сміливіше і наполегливіше з'являються думки про необхідність нового розуміння ролі та місця патріотичного виховання в початковій школі, його культуростворюючих функцій.

Адже виховати патріота - означає сформувати комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Серед них патріотична свідомість, громадянська відповідальність, готовність захищати Батьківщину і працювати для її розвитку, підвищувати міжнародний авторитет; повага до конституції, законів держави, правових норм, досконалі знання і володіння державною мовою; повага до батьків, свого роду, традицій та історії рідного народу; дисциплінованість, працьовитість, завзятість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу екологію; шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв національних меншин, які проживають в Україні; висока культура міжнаціонального спілкування.

Основними завданнями патріотичного виховання у сучасні початкові школі є: формування чітких уявлень та знань школярів про свою приналежність до української культури, шанування мови, пісень, зберігання її звичаїв, традицій та поінформування про культуру інших народів, виховання взаємоповаги у ставлення до чужої культури, толерантності, схильності до компромісу, дбайливого ставлення до культурної та історичної спадщини всіх народів, що населяють країну. Вони реалізуються через такі напрями як: героїко-патріотичне, морально-патріотичне; національно-патріотичне виховання та краєзнавчо-патріотична робота.

Сучасна українська педагогіка спирається на багатовікову спадщину, на кращі традиції у вихованні учнів. Основи патріотизму закладено такими вітчизняними філософами та громадськими діячами: Л. Баранович, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, Т. Шевченко, М. Максимович і В. Каразін, Ю. Федькович, М. Шашкевич, О. Потебня, П. Юркевич і М. Драгоманов, Б. Грінченко, І. Франко і М. Грушевський, К. Ушинський і С. Русова, С. Сірополко, Г. Ващенко і В. Янів, А. Волошина і О. Шаян, Д. Чижевський, Ю. Бойко-Блохін, Ю. Шевельов і В. Сухомлинський.

Протягом останніх років у нашій країні вжито чимало заходів у впровадженні системи патріотичного виховання молодших школярів: видано експериментальні підручники, які нині проходять апробацію, у загальноосвітніх школах діють експериментальні майданчики, проводяться конференції та семінари, Академією педагогічних наук України розроблено концепцію громадянського виховання. Питання громадянської освіти знайшли відображення у Концепції дванадцятирічної освіти. Незважаючи на відмінність підходів, методик та масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їх мета - виховання патріота своєї країни, а отже - громадянина, який цінує та готовий відстоювати ідеали свободи, демократичні цінності і права людини. Незалежно від своєї національності та світогляду учень має змогу дізнатися про духовне коріння своєї нації.

Молодший шкільний вік, як період становлення особистості, має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Сутність та структура фразеологізмів
Фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Вони містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги. „У лексем домінанта, як правило, належить до нейтрального стилю, а у фразео-логізмів вона звичайно виходить за межі нейтрального стилю й тяжіє до стилістично забарвлен ...

Дидактичні функції історичного краєзнавства
Останнім часом неухильно зростає роль краєзнавства в навчальній і позаурочній роботі. Конкретні знання про свій край повинні увійти до складу обов'язкових базисних знань з історії Батьківщини, а у ряді випадків – з історії ближнього і далекого зарубіжжя. Це відповідає вимогам державного стандарту ш ...

Характерні ознаки дидактичної гри
Дидактична гра має свої ознаки. Характерними її ознаками є: · моделювання ситуацій навчально-виховного характеру та прийняття навчально-педагогічних рішень; · розподіл ролей між учасниками гри; · різноманітність рольових цілей при виробленні рішення; · взаємодія учасників гри, які виконують ті чи і ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com