Авторські пропозиції та їх результативність

Анкета для вчителя

1. Як ви розумієте виховання патріотизму в учнів початкових класів?

Яке місце відводиться системі патріотичного виховання початковій школі? Чому?

Які основні завдання висуваються для ефективного досягнення мети патріотичного виховання молодших школярів?

А) формування любові до рідного краю;

Б) формування духовно-моральних взаємин;

В) формування любові до культурного спадку свого народу;

Г) виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

Д) толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

4. У якому із напрямків здійснюється патріотичне виховання школярів в вашому класі?

А) героїко-патріотичне виховання;

Б) морально-патріотичне виховання;

В) національно-патріотичне виховання;

Г) краєзнавчо-патріотична робота.

5. Які методи та засоби використовуються для системи патріотичного виховання в умовах полікультурного суспільства?

А) українська державна, національна символіка і фольклор;

Б) краєзнавча робота: організація мандрівок, екскурсій, уявних подорожей в історичне минуле;

В) система виховних позаурочних заходів, яка охоплює великий цикл народних, релігійних, родинних звичаїв і свят;

Г) використання сюжетно-рольових народних ігор, як засобу формуванню морально-патріотичних якостей особистості учня.

5. Які труднощі виникають в процесі виховання патріотизму у вашому класі?

А) пасивна участь батьків у долучені до навчально-виховного процесу;

Б) низький рівень емоційної рефлексії, пасивності учнів у процесі патріотичного виховання школи;

В) необхідність реформувати систему патріотичного виховання у зв’язку з новими полікультурними умовами суспільства;

Г) система виховання патріотів у початковій школі є ефективною і не потребує змін.

За результатами проведеного анкетування встановлено, що 28% вчителів здійснюють патріотичне виховання в морально-патріотичному напрямку, оскільки вважають, що в початковій школі є важливим для формування патріотизму є моральні засади особистості: гуманність, доброта, справедливість, чесність; 35% у національно-патріотичному; активно використовуючи в навчально-виховному процесі українську державну, національну символіка і фольклор, підтримують народні звичаї, традиції; 22% героїко-патріотичному, оскільки воно покликане об’єднати зусилля сім’ї і держави, громадських організацій для досягнення єдиної мети - формування патріотичної свідомої особистості; 15% поєднують та реалізують всі напрямки патріотичного виховання, оскільки кожен з них має свою свої особливості є важливим на рівні з іншими.

Серед труднощів, які виникають в процесі виховання патріотизму 35% педагогів виділяють пасивну участь батьків у долучені до шкільного виховного процесу; 25% учителів виділяють низьку емоційну рефлексію, пасивність учнів на систему патріотичного виховання школи; 32 % вчителів висловлюють потребу реформи системи патріотичного виховання у зв’язку з новими полікультурними умовами суспільства; і лише 8% вчителів стверджують, що система виховання патріотів у початковій школі є ефективною і не потребує змін.

На формувальному етапі експериментального дослідження, щоб визначити рівень сформованості патріотичних почуттів у молодших школярів, ми розглянули класифікацію запропоновану Р. Фельдхаусом, яка розглядає компетентності (знання, настанови і цінності, інтелектуальні вміння й уміння участі) відповідно до політичного, правового, соціального, культурного та економічного вимірів громадянства як провідного напрямку патріотизму. У відповідності до компетентностей Р. Фельдхаус виділив 5 чинників, що визначають рівень сформованості патріотичних почуттів молодших школярів:

1 Активна діяльність патріота своєї країни;

Актуально про педагогіку:

Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики
Організовуючи формувальний експеримент в експериментальних групах, ми використовували особистісно-орієнтовного підходу до дітей старшого дошкільного віку, передбачаючи при цьому поступовий розвиток творчо-художнього мислення дітей, їх самостійності у процесі слухання музики. Основним видом нашої ек ...

Розвиток методики навчання історії на початку XX ст
Педагоги початку XX ст. прагнули до такої побудови уроку, яка стимулювала б самостійну пізнавальну діяльність учнів, формувала в них потребу в знаннях. Одні бачили цей шлях у вивченні наочності, інші - в роботі учнів над доповідями і рефератами, треті - у використанні історичних джерел. Деякі ж вза ...

Визначальні ознаки індивідуального стилю діяльності
У дослідженнях, спрямованих на виявлення ІСД працівників виробничої сфери та учнів ПТУ, було встановлено три визначальні фактори ІСД: 1) Динаміка входження в роботу й рівень утомлюваності: сильні -характерна невисока втомлюваність, відрізняються поступовим втягуванням у роботу, надають перевагу роб ...