Авторські пропозиції та їх результативність

Аналізуючи програму основних орієнтирів виховання для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх шкіл України, ми дійшли висновку, що виховні досягнення програми сформовані добре, проте у тематичному змісті виховної роботи є частина тем, які недоцільно реалізовувати в певному класі, оскільки вони є занадто складними для молодших школярів. Деякі із них варто перенести з 1-2 класів у 3-4 класи.

Наприклад, у 1-му класі тему: "Екологія в загадках” краще вилучити із програми, оскільки поняття "екології” є надто важким для розуміння першокласниками. Тему: "Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи” варто перенести у 3-тій клас, для ознайомлення учнів з орієнтуванням на місцевості, оскільки починаючи з цього класу діти вивчають карту, план, краще усвідомлюють її практичне використання.

У 2-му класі важкою для учнів буде тема: "Чорнобиль - рана України”, оскільки в силу своїх вікових психологічних особливостей вони не зможуть зрозуміти значення цієї катастрофи для людства взагалі, і рідного краю, зокрема. Нелегкою для сприйняття другокласників є тема "Дивовижні звірі Марії Приймаченко”, бо картини авторки мають дуже символічний характер, а ознайомлення із символами учні вивчають на уроках образотворчого мистецтва починаючи з 3-го класу. Тема: "Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи” буде складною для розуміння другокласників, як ми вже зазначили вище, її доцільно перенести у 3-тій клас.

У 3-му класі тема "Подорож лісовою стежкою" є легкою для розуміння, її доцільніше можна розглядати у 1-му класі. "Заповідні місця мого краю” краще перенести у 4-тий клас. Тему "Чорнобиль не має минулого часу” варто давати для ознайомлення, але сформулювати простіше, наприклад: "Чорнобиль - рана України”. Дітям також буде проблематично зрозуміти тему: "Таємниці Катерини Білокур”; картини художниці мають складне символічне значення.

У 4-му класі тема " Жива і нежива природа" є дуже простою, її доцільніше подати у 1-му або 2-му класі, коли діти починають вчитись розмежовувати предмети природи на уроках "Я і України”. Виховну діяльність з таких тем, як "Заповідні місця мого краю”, "Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи” також ватро проводити лише у 4-му класі.

Для ефективнішого патріотичного виховання молодших школярів ми обрали один із основних його напрямків виховання - краєзнавчо-патріотичну роботу і з метою його удосконалення ми пропонуємо включити у виховну систему початкової школи ознайомлення учнів із визначними місцями нашого краю: парками, замками, печерами, озерами та водоспадами.

Об’єкт дослідження - процес краєзнавчо-патріотичного виховання молодших школярів.

Методи роботи - бесіда, розповідь, демонстрація (наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.), спостереження у процесі проведення екскурсії молодшим школярам.

Форми роботи - гра-подорож визначними місцями рідного краю, екскурсія, створення карти мандрівок, пошуково-орієнтувальна гра за картою мандрівок краю.

У 1-му класі (враховуючи програмові вимоги курсу "Я і Україна ”)

Київ - столиця України;

Тернопіль - мала Батьківщина;

Тернопільський замок;

Бережанський парк та замок;

Гермаківський дендропарк Зборівського району;

у 2-му класі

Вишнівецький парк Збаразького району;

Карстові озерця Гусятинського району;

Подільський товтровий кряж "Медобори” Підволочиського та Гусятинського району

Більче-Золотецький парк Борщівського району;

у 3-му класі

Печера лабіринт "Вертеба" с. Більче-Золоте Борівського району;

Млинковецька печера-лабіринт с. Млинки Бучачького району;

Стрілковецька Печера "Блакитні озера" Борівського району та ще 5 печер у цьому районі;

Актуально про педагогіку:

Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України
Вперше за багатовікову історію існування України її народ має змогу будувати свою соціально-економічну систему, визначати і втілювати в життя свою внутрішню та зовнішню політику, приймати свої закони, творити свою культуру; відновлювати традиції своїх предків, запозичу вати нинішній передовий досві ...

Роль мотивації учнів у початковому навчанні української мови
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається. Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, ...

Аналіз результатів апробації педагогічних умов підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій
Методична робота показала, що використання проблемних ситуацій на уроках обслуговуючої праці підвищує якість знань, викликає цікавість до предмету, приводить до прояву міжособистісних відносин типу "вчитель-учень", "учень-вчитель", знімає напругу і робить атмосферу уроку психоло ...