Авторські пропозиції та їх результативність

Аналізуючи програму основних орієнтирів виховання для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх шкіл України, ми дійшли висновку, що виховні досягнення програми сформовані добре, проте у тематичному змісті виховної роботи є частина тем, які недоцільно реалізовувати в певному класі, оскільки вони є занадто складними для молодших школярів. Деякі із них варто перенести з 1-2 класів у 3-4 класи.

Наприклад, у 1-му класі тему: "Екологія в загадках” краще вилучити із програми, оскільки поняття "екології” є надто важким для розуміння першокласниками. Тему: "Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи” варто перенести у 3-тій клас, для ознайомлення учнів з орієнтуванням на місцевості, оскільки починаючи з цього класу діти вивчають карту, план, краще усвідомлюють її практичне використання.

У 2-му класі важкою для учнів буде тема: "Чорнобиль - рана України”, оскільки в силу своїх вікових психологічних особливостей вони не зможуть зрозуміти значення цієї катастрофи для людства взагалі, і рідного краю, зокрема. Нелегкою для сприйняття другокласників є тема "Дивовижні звірі Марії Приймаченко”, бо картини авторки мають дуже символічний характер, а ознайомлення із символами учні вивчають на уроках образотворчого мистецтва починаючи з 3-го класу. Тема: "Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи” буде складною для розуміння другокласників, як ми вже зазначили вище, її доцільно перенести у 3-тій клас.

У 3-му класі тема "Подорож лісовою стежкою" є легкою для розуміння, її доцільніше можна розглядати у 1-му класі. "Заповідні місця мого краю” краще перенести у 4-тий клас. Тему "Чорнобиль не має минулого часу” варто давати для ознайомлення, але сформулювати простіше, наприклад: "Чорнобиль - рана України”. Дітям також буде проблематично зрозуміти тему: "Таємниці Катерини Білокур”; картини художниці мають складне символічне значення.

У 4-му класі тема " Жива і нежива природа" є дуже простою, її доцільніше подати у 1-му або 2-му класі, коли діти починають вчитись розмежовувати предмети природи на уроках "Я і України”. Виховну діяльність з таких тем, як "Заповідні місця мого краю”, "Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи” також ватро проводити лише у 4-му класі.

Для ефективнішого патріотичного виховання молодших школярів ми обрали один із основних його напрямків виховання - краєзнавчо-патріотичну роботу і з метою його удосконалення ми пропонуємо включити у виховну систему початкової школи ознайомлення учнів із визначними місцями нашого краю: парками, замками, печерами, озерами та водоспадами.

Об’єкт дослідження - процес краєзнавчо-патріотичного виховання молодших школярів.

Методи роботи - бесіда, розповідь, демонстрація (наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.), спостереження у процесі проведення екскурсії молодшим школярам.

Форми роботи - гра-подорож визначними місцями рідного краю, екскурсія, створення карти мандрівок, пошуково-орієнтувальна гра за картою мандрівок краю.

У 1-му класі (враховуючи програмові вимоги курсу "Я і Україна ”)

Київ - столиця України;

Тернопіль - мала Батьківщина;

Тернопільський замок;

Бережанський парк та замок;

Гермаківський дендропарк Зборівського району;

у 2-му класі

Вишнівецький парк Збаразького району;

Карстові озерця Гусятинського району;

Подільський товтровий кряж "Медобори” Підволочиського та Гусятинського району

Більче-Золотецький парк Борщівського району;

у 3-му класі

Печера лабіринт "Вертеба" с. Більче-Золоте Борівського району;

Млинковецька печера-лабіринт с. Млинки Бучачького району;

Стрілковецька Печера "Блакитні озера" Борівського району та ще 5 печер у цьому районі;

Актуально про педагогіку:

Забезпечення інноваційного розвитку професійної освіти
Для впровадження інноваційних освітніх та виробничих технологій, реалізації наукових підходів до визначення змісту, форм і методів навчання, забезпечення якості підготовки майбутніх робітників на базі Балинського вищого професійного вищого професійного училища №36 функціонує експериментальний педаг ...

Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів
З метою перевірки гіпотези нашого дослідження була розроблена експериментальна програма та методика формувального експерименту, визначені психолого-педагогічні умови підвищення ефективності диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору. У навчальному експерименті брали участь дві групи ...

Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики – недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь ...