с) розвиток вітчизняної економіки.
3. Що, на вашу думку, є основним у розв'язанні екологічних проблем?
а) закриття шкідливих підприємств;
в) підвищення рівня екологічної культури населення;
с) інше.
4. Чи вважаєте ви себе причетним до глобальних екологічних проблем (забруднення довкілля)?
а) значною мірою; в) мало причетний; с) зовсім не причетний.
5. Чи хотіли б ви брати участь у окремих акціях (заходах) на захист довкілля?
а) так; в) ні.
Наше дослідження показало, що процес формування екологічної культури саме в позакласних заходах може бути плідним лише тоді, коли він не тільки спонукає учнів до свідомої діяльності, але й викликає в них вольові зусилля, емоційний підйом.
Отже, можна стверджувати, що зростання рівня інтелектуальних умінь і навичок, покращення ціннісної і діяльнішої лінії виховання не являється випадковим, а є результатом позитивного впливу практичних робіт з екології. Звідки випливає, що організація і проведення екологічної за змістом позакласної роботи є ефективним засобом підвищення рівня сформованості інтелектуальних умінь і навичок, які складають основу екологічної культури особистості.
Критерії екологічної культури учнів і ознаки її проявів за рівнями
Критерії |
Ознаки проявів за рівнями | ||
Високий |
Середній |
Низький | |
Інтелектуальний |
Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз –всі частини природного об’єкта та явища описуються в певному порядку та правильній супідрядності. Порівняння – вказуються всі суттєві конкретні ознаки схожості і відмінності природних об’єктів, процесів та явищ, на основі порівняння робляться висновки про причини схожості, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, називається причина явищ при глибокому аналізі. Узагальнення - емпіричне, теоретичне узагальнення, широке системне, побудоване на аналізі типового, істотного з умінням робити висновки, наявністю узагальнюючої ідеї, проводиться логічно в певній системі. |
Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз – всі частини природного об’єкта та явища перераховуються правильно, але без обов’язкової супідрядності. Порівняння – вказуються частини конкретних та відмінних ознак, при встановлені причинно-наслідкових зв’язків – наз. причина явищ. Узагальнення - емпірично широке, побудоване на аналізі типового, істотного з висновками узагальнюючої ідеї, але проводиться вона не послідовно. |
Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз – всі частини природного об’єкта та явища перераховуються правильно, але безсистемно, наявні елементи тавтології. Порівняння – вказуються лише ознаки відмінності або схожості природних об’єктів, процесів та явищ, при встановленні причинно-наслідкових зв’язків, наз. причина, яка обґрунтовується у відповідному змісті підручника. Узагальнення - вузьке, інколи системне, побудоване лише на конкретному прикладі, проводиться за істотними ознаками. |
Ціннісно-мотиваційний |
Учень розуміє і визначає багатогранну цінність природи, усвідомлює сутність екологічних проблем, їх вирішення. Аналізує і оцінює власну поведінку в навколишньому середовищі з етичними нормами. Оцінює шляхи вирішення екологічних проблем та особисту природо-охорону діяльність. Усвідомлює персональну відповідальність за будь – які дії в навколишньому середовищі. Впевнений у справедливості екологічних ідеалів, готовий відстоювати їх і практично реалізувати у життя. |
Учень позитивно ставиться до природи, усвідомлює її естетичне і практичне значення. Разом з тим не завжди усвідомлює сутність екологічних проблем та важливість їх вирішення. Інколи відсутня оцінка власної поведінки в навколишньому середовищі, в тому числі природоохоронної діяльності. Не завжди усвідомлює персональну відповідальність за будь-які дії в навколишньому середовищі. |
Учень позитивно ставиться до природи, але переважає утилітарний підхід до її оцінки. Оцінка власної поведінки в навколишньому середовищі відсутня. Не усвідомлює персональну відповідальність за будь-які дії в навколишньому середовищі. Мотивація до природоохороної діяльності майже не проявляється. |
Діяльнісно-практичний |
Учень оволодів правилами поведінки в природі і додержується їх. Бере активну участь у практичній діяльності, спрямованій на вирішення екологічних проблем. Проводить дослідницьку роботу екологічного спрямування, широку пропагандистську роботу. |
Учень оволодів основними правилами поведінки в природі, але може їх порушувати, бере участь у практичній діяльності, спрямованій на вирішення проблем місцевого значення. Дослідну роботу проводить не систематично. Ініціативу і творчість проявляє чач від часу. |
Учень оволодів основними правилами поведінки в природі, але додержується їх за умови контролю. Не бере участі в практичній діяльності. Не проводить дослідницької роботи, не виявляє ініціативи в природоохоронній діяльності. |
Актуально про педагогіку:
Аналіз чинних навчальних програм із курсу «Я і Україна» з точки зору
використання народознавчого метеріалу
Для з’ясування, шляхів використання народознавчого матеріалу на уроках «Природознавства» в початковій школі, ми проаналізували чинні навчальні програми даного курсу. Навчальний курс «Природознавство» реалізує галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змі ...
Упражнения тренинга
Психологические причины употребления алкоголя "мозговой штурм" Установка: упражнение проводится с целью выявления возможных вариантов проведения досуга без употребления алкоголя. Участникам предлагается свободно высказаться по поводу причин, побуждающих подростка употреблять алкоголь. Вед ...
Педагогічні експериментальні дослідження
Педагогічний експеримент є своєрідним комплексом методів дослідження, який забезпечує науково- об’єктивну і доказову перевірку, правильно обґрунтованої на початку дослідження, гіпотези. Він дозволяє перевірити ефективність тих або інших нововведень в область навчання і виховання. Педагогічний експе ...