Застосування ефективних форм і методів здійснення екологічного виховання в позакласній роботі з біології. Розділ Рослини

Статті і корисна інформація » Екологічне виховання школярів у позакласній роботі з біології. Розділ рослини » Застосування ефективних форм і методів здійснення екологічного виховання в позакласній роботі з біології. Розділ Рослини

Сторінка 3

с) розвиток вітчизняної економіки.

3. Що, на вашу думку, є основним у розв'язанні екологічних проблем?

а) закриття шкідливих підприємств;

в) підвищення рівня екологічної культури населення;

с) інше.

4. Чи вважаєте ви себе причетним до глобальних екологічних проблем (забруднення довкілля)?

а) значною мірою; в) мало причетний; с) зовсім не причетний.

5. Чи хотіли б ви брати участь у окремих акціях (заходах) на захист довкілля?

а) так; в) ні.

Наше дослідження показало, що процес формування екологічної культури саме в позакласних заходах може бути плідним лише тоді, коли він не тільки спонукає учнів до свідомої діяльності, але й викликає в них вольові зусилля, емоційний підйом.

Отже, можна стверджувати, що зростання рівня інтелектуальних умінь і навичок, покращення ціннісної і діяльнішої лінії виховання не являється випадковим, а є результатом позитивного впливу практичних робіт з екології. Звідки випливає, що організація і проведення екологічної за змістом позакласної роботи є ефективним засобом підвищення рівня сформованості інтелектуальних умінь і навичок, які складають основу екологічної культури особистості.

Критерії екологічної культури учнів і ознаки її проявів за рівнями

Критерії

Ознаки проявів за рівнями

Високий

Середній

Низький

Інтелектуальний

Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз –всі частини природного об’єкта та явища описуються в певному порядку та правильній супідрядності. Порівняння – вказуються всі суттєві конкретні ознаки схожості і відмінності природних об’єктів, процесів та явищ, на основі порівняння робляться висновки про причини схожості, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, називається причина явищ при глибокому аналізі. Узагальнення - емпіричне, теоретичне узагальнення, широке системне, побудоване на аналізі типового, істотного з умінням робити висновки, наявністю узагальнюючої ідеї, проводиться логічно в певній системі.

Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз – всі частини природного об’єкта та явища перераховуються правильно, але без обов’язкової супідрядності.

Порівняння – вказуються частини конкретних та відмінних ознак, при встановлені причинно-наслідкових зв’язків – наз. причина явищ. Узагальнення - емпірично широке, побудоване на аналізі типового, істотного з висновками узагальнюючої ідеї, але проводиться вона не послідовно.

Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз – всі частини природного об’єкта та явища перераховуються правильно, але безсистемно, наявні елементи тавтології. Порівняння – вказуються лише ознаки відмінності або схожості природних об’єктів, процесів та явищ, при встановленні причинно-наслідкових зв’язків, наз. причина, яка обґрунтовується у відповідному змісті підручника. Узагальнення - вузьке, інколи системне, побудоване лише на конкретному прикладі, проводиться за істотними ознаками.

Ціннісно-мотиваційний

Учень розуміє і визначає багатогранну цінність природи, усвідомлює сутність екологічних проблем, їх вирішення. Аналізує і оцінює власну поведінку в навколишньому середовищі з етичними нормами. Оцінює шляхи вирішення екологічних проблем та особисту природо-охорону діяльність. Усвідомлює персональну відповідальність за будь – які дії в навколишньому середовищі. Впевнений у справедливості екологічних ідеалів, готовий відстоювати їх і практично реалізувати у життя.

Учень позитивно ставиться до природи, усвідомлює її естетичне і практичне значення. Разом з тим не завжди усвідомлює сутність екологічних проблем та важливість їх вирішення. Інколи відсутня оцінка власної поведінки в навколишньому середовищі, в тому числі природоохоронної діяльності. Не завжди усвідомлює персональну відповідальність за будь-які дії в навколишньому середовищі.

Учень позитивно ставиться до природи, але переважає утилітарний підхід до її оцінки. Оцінка власної поведінки в навколишньому середовищі відсутня. Не усвідомлює персональну відповідальність за будь-які дії в навколишньому середовищі. Мотивація до природоохороної діяльності майже не проявляється.

Діяльнісно-практичний

Учень оволодів правилами поведінки в природі і додержується їх. Бере активну участь у практичній діяльності, спрямованій на вирішення екологічних проблем. Проводить дослідницьку роботу екологічного спрямування, широку пропагандистську роботу.

Учень оволодів основними правилами поведінки в природі, але може їх порушувати, бере участь у практичній діяльності, спрямованій на вирішення проблем місцевого значення. Дослідну роботу проводить не систематично. Ініціативу і творчість проявляє чач від часу.

Учень оволодів основними правилами поведінки в природі, але додержується їх за умови контролю. Не бере участі в практичній діяльності. Не проводить дослідницької роботи, не виявляє ініціативи в природоохоронній діяльності.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Професійна культура викладача
Професійна культура викладача складається з сукупності умінь, які він може ефективно реалізовувати під час своєї педагогічної діяльності. Для професійної культури сучасного викладача ВНЗ важливі педагогічні уміння – це сукупність послідовно розгорнених дій, що базуються на теоретичних знаннях. Част ...

Технічні засоби навчання: класифікація та функції
Технічні засоби навчання (ТЗН) — обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності. До ТЗН належать: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються. Класифікувати ...

Організація, зміст і перевірка ефективності експериментального дослідження
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі у Капустинській ЗОШ І-ІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяло участь 48 учнів 4-х класів. Експериментальний й контрольний класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com