Застосування ефективних форм і методів здійснення екологічного виховання в позакласній роботі з біології. Розділ Рослини

Статті і корисна інформація » Екологічне виховання школярів у позакласній роботі з біології. Розділ рослини » Застосування ефективних форм і методів здійснення екологічного виховання в позакласній роботі з біології. Розділ Рослини

Сторінка 3

с) розвиток вітчизняної економіки.

3. Що, на вашу думку, є основним у розв'язанні екологічних проблем?

а) закриття шкідливих підприємств;

в) підвищення рівня екологічної культури населення;

с) інше.

4. Чи вважаєте ви себе причетним до глобальних екологічних проблем (забруднення довкілля)?

а) значною мірою; в) мало причетний; с) зовсім не причетний.

5. Чи хотіли б ви брати участь у окремих акціях (заходах) на захист довкілля?

а) так; в) ні.

Наше дослідження показало, що процес формування екологічної культури саме в позакласних заходах може бути плідним лише тоді, коли він не тільки спонукає учнів до свідомої діяльності, але й викликає в них вольові зусилля, емоційний підйом.

Отже, можна стверджувати, що зростання рівня інтелектуальних умінь і навичок, покращення ціннісної і діяльнішої лінії виховання не являється випадковим, а є результатом позитивного впливу практичних робіт з екології. Звідки випливає, що організація і проведення екологічної за змістом позакласної роботи є ефективним засобом підвищення рівня сформованості інтелектуальних умінь і навичок, які складають основу екологічної культури особистості.

Критерії екологічної культури учнів і ознаки її проявів за рівнями

Критерії

Ознаки проявів за рівнями

Високий

Середній

Низький

Інтелектуальний

Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз –всі частини природного об’єкта та явища описуються в певному порядку та правильній супідрядності. Порівняння – вказуються всі суттєві конкретні ознаки схожості і відмінності природних об’єктів, процесів та явищ, на основі порівняння робляться висновки про причини схожості, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, називається причина явищ при глибокому аналізі. Узагальнення - емпіричне, теоретичне узагальнення, широке системне, побудоване на аналізі типового, істотного з умінням робити висновки, наявністю узагальнюючої ідеї, проводиться логічно в певній системі.

Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз – всі частини природного об’єкта та явища перераховуються правильно, але без обов’язкової супідрядності.

Порівняння – вказуються частини конкретних та відмінних ознак, при встановлені причинно-наслідкових зв’язків – наз. причина явищ. Узагальнення - емпірично широке, побудоване на аналізі типового, істотного з висновками узагальнюючої ідеї, але проводиться вона не послідовно.

Учень оволодів основними прийомами розумової діяльності, які використовуються в дослідницькій роботі. Аналіз – всі частини природного об’єкта та явища перераховуються правильно, але безсистемно, наявні елементи тавтології. Порівняння – вказуються лише ознаки відмінності або схожості природних об’єктів, процесів та явищ, при встановленні причинно-наслідкових зв’язків, наз. причина, яка обґрунтовується у відповідному змісті підручника. Узагальнення - вузьке, інколи системне, побудоване лише на конкретному прикладі, проводиться за істотними ознаками.

Ціннісно-мотиваційний

Учень розуміє і визначає багатогранну цінність природи, усвідомлює сутність екологічних проблем, їх вирішення. Аналізує і оцінює власну поведінку в навколишньому середовищі з етичними нормами. Оцінює шляхи вирішення екологічних проблем та особисту природо-охорону діяльність. Усвідомлює персональну відповідальність за будь – які дії в навколишньому середовищі. Впевнений у справедливості екологічних ідеалів, готовий відстоювати їх і практично реалізувати у життя.

Учень позитивно ставиться до природи, усвідомлює її естетичне і практичне значення. Разом з тим не завжди усвідомлює сутність екологічних проблем та важливість їх вирішення. Інколи відсутня оцінка власної поведінки в навколишньому середовищі, в тому числі природоохоронної діяльності. Не завжди усвідомлює персональну відповідальність за будь-які дії в навколишньому середовищі.

Учень позитивно ставиться до природи, але переважає утилітарний підхід до її оцінки. Оцінка власної поведінки в навколишньому середовищі відсутня. Не усвідомлює персональну відповідальність за будь-які дії в навколишньому середовищі. Мотивація до природоохороної діяльності майже не проявляється.

Діяльнісно-практичний

Учень оволодів правилами поведінки в природі і додержується їх. Бере активну участь у практичній діяльності, спрямованій на вирішення екологічних проблем. Проводить дослідницьку роботу екологічного спрямування, широку пропагандистську роботу.

Учень оволодів основними правилами поведінки в природі, але може їх порушувати, бере участь у практичній діяльності, спрямованій на вирішення проблем місцевого значення. Дослідну роботу проводить не систематично. Ініціативу і творчість проявляє чач від часу.

Учень оволодів основними правилами поведінки в природі, але додержується їх за умови контролю. Не бере участі в практичній діяльності. Не проводить дослідницької роботи, не виявляє ініціативи в природоохоронній діяльності.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Індивідуальна робота із картками
Ціль: Розглянути систему виховних впливів на дитину. Завдання: Запропонувати кожному вчителю ряд шаблонів на яких відзначено способи впливу на дитину, що відносяться до двох протилежних груп. Вам необхідно скласти схему за якою треба показати можливі результати розвитку рис особистості при домінуюч ...

Початкові положення експериментального дослідження
У рамках нашого дослідження з метою діагностики рівня розвитку творчих здібностей школярів був проведений констатувальний експеримент на базі Яблунівської загальноосвітньої школи I–III ступенів та школи № 1 м. Копичинці. Його метою було вивчення реальної картини стану проблеми розвитку творчих здіб ...

Методика вивчення особливостей розумового розвитку дітей із дизграфією
Дискусійним є включення в зміст поняття “розумовий розвиток” знань і відповідних їм операцій, прийомів, методів пізнання. Ряд авторів (В.А.Крутецький, Є.Н.Кабанов-Мелер) відносять їх лише до умов розвитку. Звичайно без оволодіння знаннями і методами пізнання немає розвитку, тому вони дійсно є умова ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com