Форми і методи екологічного виховання

Сторінка 2

Мета виховання широкого екологічного кругозору учнів, формування відповідального відношення не тільки до людей, праці, але і до природи реалізується при умові взаємозв'язку навчання з різними формами екологічного виховання: екологічні експедиції, екологічні стежки, екскурсії, екологічні агітбригади, екологічні табори, захист екологічних проектів, екологічні вікторини, прес-конференції, брейн-ринг, еколого - туристичний похід, тиждень екології і т. д.

Однією із ефективних форм екологічного виховання є екологічна стежка. Екологічна стежка — це своєрідна лабораторія в природі, де створюються умови для виконання системи завдань, які організовують і спрямовують діяльність учнів у природному оточенні. Цим визначається і ряд вимог до організації екостежки: вибір місця маршруту та його довжина, вибір природних об'єктів, підготовка екскурсоводів тощо. Організація екосте-жини сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визначають види рослин і тварин, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, нагромаджують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії людини та природи, оволодівають навичками екологічно грамотної поведінки в природному середовищі, розвивають уміння пропагувати ідеї охорони природи серед однолітків та населення, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв'язання.

Важливим моментом в організації і створенні екологічної стежки є підготовчий етап. Він починається з пошуку доступних естетично виразних і приваблюючих ландшафтів місцевості, де організовується стежка. Серед природних об'єктів ландшафту обираються найбільш інформаційно насичені (старе дерево, гайок, озерце, болітце тощо). На основі відібраних об'єктів розробляється маршрут стежки, який краще всього прокладати по вже протоптаних людьми стежках. Довжина маршруту не повинна перевищувати двох кілометрів, а тривалість екскурсії — 2,5 години (ці параметри змінюються з урахуванням віку учнів).

Після того як маршрут прокладено, починається наступна стадія підготовчого етапу. Під керівництвом учителя розробляються тематика та зміст рефератів до кожного відповідного об'єкта. Реферативні повідомлення повинні бути змістовними та емоційними. На основі написаних рефератів здійснюється підготовка екскурсоводів, краще всього 2—3 різного віку на один об'єкт. Залежно від категорії відвідувачів стежки розробляється і рівень інформації про об'єкт.

Наступний етап — розробка паспорта стежки (встановлення контактів з міською радою з метою отримання допомоги в проектуванні та обладнанні, яке передбачає створення інформаційних знаків та щитів, обладнання оглядових майданчиків тощо). Доцільно створити такі типи інформаційних щитів і знаків: загальний путівник-схема стежки, правила і норми поведінки, гасла, екологічні знаки тощо. Екологічна стежка допомагає ефективно реалізувати цілий ряд проблем комплексного виховання. Вона дає змогу поглиблено вивчити програмовий матеріал з біології та географії, є місцем проведення екскурсій, передбачених програмою, формує в дітей ініціативу і творчість, виховує доброту, відвертість, любов до ближнього, чуйність. Екостежка може бути місцем проведення екологічних акцій та фестивалів. Усі знання, навички, уміння, почуття, переконання, які формуються під час занять на навчальній екологічній стежці, спрямовані на вирішення одного з найгуманніших завдань сучасності — збереження довкілля, у якому живе людина.

Важливе місце у навчально-виховній роботі з учнями займають екскурсії. Зони є однією з форм екологічної освіти і засобом виховання шкільної молоді. Взагалі, екскурсії є дуже активною формою організації природоохоронної діяльності учнів, під час яких у них формуються позитивні установки, навички спостережливості, орієнтації у позитивних і негативних явищах у природному середовищі, емоційно-естетичного сприйняття, відповідальність за її стан Проводяться вони з різною метою і в різних біогеоценозах а саме у лісі, парку , на луках . я.

Кожна екскурсія планується вчителем заздалегідь. Для того щоб її провести, педагог сам повинен добре знати особливості обраного ландшафту: його різною метою і в різних біогео-ценозах: у лісі, парку, на луках, біля боліт і озер. Об'єктами вивчення під час екскурсії є рослинний і тваринний світ, абіотичні умови природного середовища. Під час екскурсій учні навчаються спостерігати об'єкти і явища, аналізувати географічне розташування, кліматичні умови, експозицію і рельєф, ґрунти, характерних представників флори і фауни, їх пристосування до умов існування тощо. Знаючи це, учитель розробляє інструктивні картки-завдання для окремих учнів і цілих груп. За такими інструкціями учні краще орієнтуються на місцевості, ефективніше виконують завдання і пізнають навколишній світбиста ініціатива і творчість школярів, а допомогти їм у цьому мають учителі різних предметів.

Однією з форм екологічного виховання, спрямованого на пізнання природи і зрозуміння її законів, є туристичні походи. Еколого-туристичний похід — це створення сприятливих умов для учнів, які прагнуть краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу природи, а також для школярів, які не знаходять себе в стінах школи, не можуть виявити свої таланти і яскраві риси характеру. Саме такі діти розкриваються під час проведення туристичних походів, мають позитивний вплив на інших і допомагають учителю.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Аналіз змісту підготовки вчителя трудового навчання на ІПФ
Розширення функцій вчителя в сучасному суспільстві, ускладнення задач і змісту українського виховання молоді обумовлюють підвищення вимог до особистості вчителя. Учитель сьогодні повинний володіти найсучаснішою освітою, високим рівнем інтелектуального, морального і фізичного розвитку, глибоким знан ...

Мотиви і мотивація діяльності і навчання
Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет). Кожна діяльність обумовлює свої мотиви, які можуть називатись і класифікуватись по-різному. Наприклад, С. Занюк вид ...

Критерії оцінки рівня вихованості
Критерій (від гр. kriterion) – ознака, на основі якої здійснюється оцінка, мірило. Критерії вихованості – це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості(колективу). Критерії вихованості умовно поділяють на «тверді» і «м'які». До «твердих» критеріїв належать важлив ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com