Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Так вважають А.М.Захлєбний та І.Т.Суравєгіна , що в позакласній роботіі вчитель має більші можливості для організації дискусії та обговорень екологічних проблем, які виконують інтегруючу роль в навчанні. Крім того, вона відіграє роль відпочинку від напруженої роботи в класі. Різноманітна діяльність учнів реалізується в усіх типах позакласної роботи: індивідуальній, груповій, масовій. Індивідуальна - спостереження в природі, написання рефератів. Групова в літній час - екологічно-польова практика. Масова - конференції, екологічні кампанії, екологічні вечори, виставки, ділові ігри на екологічні теми, агітбригади, екскурсії.

Нетрадиційним формам і методам екологічної освіти і виховання присвячена стаття Т. Остроуменко. Серед них автор визначає: екологічні конгреси, рейди екологічних загонів, екологічні експедиції, захист екологічних проектів, екологічних віталень

Аргументи на користь розвитку позакласних форм екологічної освіти висловлюють спеціалісти різних країн. Так, навчання поза класом, як відзначається в додатку до навчальних програм шкіл Великої Британії - це не самостійний навчальний предмет, це перш за все можливість істотно доповнити процес підготовки підростаючого покоління до життя.

Наведені докази переваг екологічної освіти учнів у позакласний час підтверджують високу зацікавленість ними педагогічної громадськості різних країн світу, оскільки вона дає змогу повніше врахувати знання й інтереси школярів, їхні пізнавальні й інтелектуальні можливості, використання набутих знань, умінь та навичок у практичній діяльності з охорони навколишнього середовища. Доцільно організована з точки зору педагогічних вимог спілкування школярів з природою, спостереження за наслідками природо перетворюючої діяльності людини і, головне, її оцінка та особиста участь у природоохоронній роботі сприяє формуванню гуманістичних якостей особистості.

Підлітковий вік характеризується пошуком гармонії у світі природи, осмисленням особистої позиції у взаємовідносинах з ним. Педагогічна стратегія цього віку полягає в стимулюванні такої інтелектуальної діяльності учнів, у якій на світоглядному, абстрактному рівні формуються педагогічно бажані зв'язки в індивідуальній картині світу.

Таким чином, оглянувши педагогічну, методичну і психологічну літературу по проблемі екологічного виховання школярів, ми можемо зробити такі висновки.

Вивченням проблеми екологічного виховання школярів займається багато педагогів, методистів і психологів. Вони визначили цілі і завдання екологічного виховання (М.Н. Мамедов, І.Т. Суравегіна, І.Д.Зверев), розробили різноманітні форми, методи і методичні прийоми екологічного виховання у позакласній роботі з учнями усіх вікових груп (І.Д.Зверев, А.М.Захлебний, Т.П. Остроуменко), а також запропонували новітні, неординарні підходи у вирішенні цієї проблеми (А. Наесс, В. Скребець).

Але, нажаль, нам зустрілося дуже мало джерел в яких були б розроблені форми і методи екологічного виховання в позакласній роботі з молодшими підлітками. Тому ми і вирішили зайнятися вивченням цієї проблеми.

Актуально про педагогіку:

Проблема використання народної іграшки як засобу виховання дітей в творах педагогів світової і вітчизняної науки
В Законі України про дошкільну освіту вказано, що одним із завдань дошкільної освіти є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і н ...

Психологічна діагностика стресостійкості та комунікативної компетентності соціальних педагогів
Для визначення рівня стресостійкості та комунікативної компетентності нами було проведено комплекс методик. Велике значення для розвитку стійкості до стресів молодих людей має адаптація до певних умов середовища. Тому особливо важливою для молодої людини є здатність пристосовуватися до стресових си ...

Соціально-педагогічна робота
Соціальне виховання школи реалізується через головні програми: створення (або розвиток) внутрішньо-шкільного виховного середовища та активізація виховного потенціалу мікросередовища (педагогізація мікросоціума), тобто програми внутрішньої та зовнішньої соціально-педагогічної діяльності школи. Ці пр ...