Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Так вважають А.М.Захлєбний та І.Т.Суравєгіна , що в позакласній роботіі вчитель має більші можливості для організації дискусії та обговорень екологічних проблем, які виконують інтегруючу роль в навчанні. Крім того, вона відіграє роль відпочинку від напруженої роботи в класі. Різноманітна діяльність учнів реалізується в усіх типах позакласної роботи: індивідуальній, груповій, масовій. Індивідуальна - спостереження в природі, написання рефератів. Групова в літній час - екологічно-польова практика. Масова - конференції, екологічні кампанії, екологічні вечори, виставки, ділові ігри на екологічні теми, агітбригади, екскурсії.

Нетрадиційним формам і методам екологічної освіти і виховання присвячена стаття Т. Остроуменко. Серед них автор визначає: екологічні конгреси, рейди екологічних загонів, екологічні експедиції, захист екологічних проектів, екологічних віталень

Аргументи на користь розвитку позакласних форм екологічної освіти висловлюють спеціалісти різних країн. Так, навчання поза класом, як відзначається в додатку до навчальних програм шкіл Великої Британії - це не самостійний навчальний предмет, це перш за все можливість істотно доповнити процес підготовки підростаючого покоління до життя.

Наведені докази переваг екологічної освіти учнів у позакласний час підтверджують високу зацікавленість ними педагогічної громадськості різних країн світу, оскільки вона дає змогу повніше врахувати знання й інтереси школярів, їхні пізнавальні й інтелектуальні можливості, використання набутих знань, умінь та навичок у практичній діяльності з охорони навколишнього середовища. Доцільно організована з точки зору педагогічних вимог спілкування школярів з природою, спостереження за наслідками природо перетворюючої діяльності людини і, головне, її оцінка та особиста участь у природоохоронній роботі сприяє формуванню гуманістичних якостей особистості.

Підлітковий вік характеризується пошуком гармонії у світі природи, осмисленням особистої позиції у взаємовідносинах з ним. Педагогічна стратегія цього віку полягає в стимулюванні такої інтелектуальної діяльності учнів, у якій на світоглядному, абстрактному рівні формуються педагогічно бажані зв'язки в індивідуальній картині світу.

Таким чином, оглянувши педагогічну, методичну і психологічну літературу по проблемі екологічного виховання школярів, ми можемо зробити такі висновки.

Вивченням проблеми екологічного виховання школярів займається багато педагогів, методистів і психологів. Вони визначили цілі і завдання екологічного виховання (М.Н. Мамедов, І.Т. Суравегіна, І.Д.Зверев), розробили різноманітні форми, методи і методичні прийоми екологічного виховання у позакласній роботі з учнями усіх вікових груп (І.Д.Зверев, А.М.Захлебний, Т.П. Остроуменко), а також запропонували новітні, неординарні підходи у вирішенні цієї проблеми (А. Наесс, В. Скребець).

Але, нажаль, нам зустрілося дуже мало джерел в яких були б розроблені форми і методи екологічного виховання в позакласній роботі з молодшими підлітками. Тому ми і вирішили зайнятися вивченням цієї проблеми.

Актуально про педагогіку:

Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі
Дослідження проводилося в спеціалізованій школі № 77 Комінтернівського району міста Харкова, в 2 – В класі. Вік дітей: 8 - 9 років; усього дівчинок - 14, хлопчиків - 12. Специфіка школи: з поглибленим вивчанням предметів ХЕЦ (художньо-естетичний цикл) та англійської мови. У початкових класах виклад ...

Умови формування екологічних знань
Психолого-педагогічні основи екологічної освіти і виховання школярів розробляються з врахуванням: вікових особливостей вчаться, виражаються у взаємозв'язку мислення, пам'яті, уваги І успішності напрями їх свідомості на дотримання етичних і цивільних норм суспільства і оптимізації навколишнього сере ...

Використання наочних засобів на уроках розвитку мовлення
Велике значення для розвитку мовленнєвої діяльності мають наочні засоби, що їх використовує вчитель, виконуючи при цьому різні дидактичні завдання: концентрація уваги; розвиток мислительних процесів; розвиток пам’яті; формування певних стандартів мовлення (побудова тексту, правильність вимови та ін ...