Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Статті і корисна інформація » Екологічне виховання школярів у позакласній роботі з біології. Розділ рослини » Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Сторінка 3

2) Розуміння багатосторонньої цінності природи як джерела матеріальних та духовних сил суспільства.

3) Набуття прикладних знань, практичних вмінь та навиків раціонального природокористування, розвивання здібностей оцінювати стан навколишнього середовища, приймати правильні рішення по його поліпшенню, передбачати можливі наслідки своїх дій й не допускати негативних впливів на природу у всіх видах суспільно-трудової діяльності.

4) Свідоме дотримання норм поведінки в природі, що виключає нанесення їй шкоди, забруднення чи руйнування природного середовища.

5) Розвиток потреби в спілкуванні з природою, бажанні до пізнання навколишньої природи в поєднанні з морально-естетичними переживаннями.

6) Активізація діяльності по поліпшенню й видозмінного середовища, не стримуючи відношення до діяльності людей, що спричиняють їй шкоду, пропаганда природоохоронних ідей.

Так, кандидати педагогічних наук A.C. Прутченков і В.А.Самкова вважають, що виховання екологічної культури включає обов'язкову активну участь учнів в різноманітній інтелектуальній та практичній діяльності. Тільки тоді учні оволодівають уміннями аналізувати вчинки по відношенню до оточуючого середовища, залучаються до самостійного вирішення екологічних задач.

Багато авторів, зокрема І.Д. Звєрєв вважає, що в екологічній освіті і вихованні слід застосовувати якомога більше різноманітних методів, методичних прийомів і форм навчання для того, щоб екологічна освіта була ефективнішою. Звєрєв підкреслює, що в екологічному навчанні будь-який вид діяльності організовувати як колективний. Ігрова, навчальна, трудова діяльність не повинні розглядатися ізольовано.

Чи необхідна допомога психологів в екологічному вихованні? На це запитання відповідає Лаптєва в своїх статтях: "В екологічному вихованні дітей необхідна допомога психологів. Адже потрібно навчити людей відчувати красу природи й біль при її загибелі. Навчити всі свої дії і вчинки звіряти з тим, як вони відгукнуться на природі і людях, що живуть поряд". З точки зору американських психологів Д. Бехнета, Дж. Бутлера, Лрошанського ставлення до навколишнього середовища формується в процесі взаємодії емоційної, інтелектуальної і вольової сфер поведінки психіки людини. Впливаючи одна на одну, вони створюють систему психологічних установок особистості, які проявляються в формі оціночного судження, поведінки діяльності в навколишньому середовищі.

Пустовіт Г.П. вважає, що антропоцентрична екологічна свідомість як психічна основа екологічно безграмотних дій людини в довкіллі, результатом якої є ініційовані нею численні екологічні кризи і навіть екологічні катастрофи, призвела сьогодні до нагального створення нової системи взаємодії людини і природи.

Дослідження вчених-психологів підтверджують, що екологічна освіта і виховання неподільні. Зокрема, Є.М.Кудрявцева зазначає, що екологічна освіта сьогодні є прикладом здійснення психолого-педагогічного принципу виховання в результаті якої формується особистість школяра, світогляд.

У розв'язанні цих проблем пріоритет належить формам позакласної, позаурочної та позашкільної екологічної освіти й виховання. Освіта в галузі навколишнього середовища нині розглядається суспільством європейських країн, як безперервний процес, що стосується усіх вікових, соціальних та професійних груп населення. Проте її загальною ланкою є школа, оскільки саме за шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше. Тому у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях зазначається, що екологічна освіта є творчим процесом.

В останні роки державою прийнята концепція неперервної біологічної світи, яка впроваджується через традиційні дидактичні форми навчально виховної роботи: класно-урочну, домашню, позакласну, позашкільну. Значущість системних досліджень позакласної роботи з біології здійснює екологічну підготовку школярів, знижує можливість підготовки до пошукової діяльності, до ранньої спеціалізації молоді. Чи ж залишилась позакласна робота незмінною в своїх завданнях, принципах визначення змісту і формах проведення на етапі реформуванні шкільної освіти? Насамперед візьмемо на себе сміливість виявити, що сама назва цієї форми - „позакласна робота" - втратила на сьогодні першочергове значення.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Аналіз програмових вимог щодо ознайомлення дітей дошкільного віку з народною іграшкою
Зроблено вивчення та аналіз вимог дійсних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку щодо використання української народної іграшки як засобу виховання. За програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку „Малятко” пропонується такий зміст роботи: Перша група раннього віку (перший рік ...

Поняття соціально-педагогічної реабілітації
Під реабілітацією розуміють відновлення життєвих сил дитини на основі інтегрованого комплексу заходів, що роблять благотворний вплив на його соматичне здоров'я, психіку, способи поведінки і побудови стосунків. Соціальна реабілітація дитини може бути здійснена на основі заходів соціально-педагогічно ...

Особливості предмету та система категорій сучасної педагогіки вищої школи
Сучасна педагогіка – це складна галузь наукових знань з великим обсягом теоретичних і емпірічних концепцій та уявлень. Вона диференціюється на окремі напрямки: історія педагогіки, переддошкільна та дошкільна педагогіка, педагогіка школи, педагогіка професійно-технічної освіти, педагогіка середніх с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com