Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Статті і корисна інформація » Екологічне виховання школярів у позакласній роботі з біології. Розділ рослини » Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Сторінка 3

2) Розуміння багатосторонньої цінності природи як джерела матеріальних та духовних сил суспільства.

3) Набуття прикладних знань, практичних вмінь та навиків раціонального природокористування, розвивання здібностей оцінювати стан навколишнього середовища, приймати правильні рішення по його поліпшенню, передбачати можливі наслідки своїх дій й не допускати негативних впливів на природу у всіх видах суспільно-трудової діяльності.

4) Свідоме дотримання норм поведінки в природі, що виключає нанесення їй шкоди, забруднення чи руйнування природного середовища.

5) Розвиток потреби в спілкуванні з природою, бажанні до пізнання навколишньої природи в поєднанні з морально-естетичними переживаннями.

6) Активізація діяльності по поліпшенню й видозмінного середовища, не стримуючи відношення до діяльності людей, що спричиняють їй шкоду, пропаганда природоохоронних ідей.

Так, кандидати педагогічних наук A.C. Прутченков і В.А.Самкова вважають, що виховання екологічної культури включає обов'язкову активну участь учнів в різноманітній інтелектуальній та практичній діяльності. Тільки тоді учні оволодівають уміннями аналізувати вчинки по відношенню до оточуючого середовища, залучаються до самостійного вирішення екологічних задач.

Багато авторів, зокрема І.Д. Звєрєв вважає, що в екологічній освіті і вихованні слід застосовувати якомога більше різноманітних методів, методичних прийомів і форм навчання для того, щоб екологічна освіта була ефективнішою. Звєрєв підкреслює, що в екологічному навчанні будь-який вид діяльності організовувати як колективний. Ігрова, навчальна, трудова діяльність не повинні розглядатися ізольовано.

Чи необхідна допомога психологів в екологічному вихованні? На це запитання відповідає Лаптєва в своїх статтях: "В екологічному вихованні дітей необхідна допомога психологів. Адже потрібно навчити людей відчувати красу природи й біль при її загибелі. Навчити всі свої дії і вчинки звіряти з тим, як вони відгукнуться на природі і людях, що живуть поряд". З точки зору американських психологів Д. Бехнета, Дж. Бутлера, Лрошанського ставлення до навколишнього середовища формується в процесі взаємодії емоційної, інтелектуальної і вольової сфер поведінки психіки людини. Впливаючи одна на одну, вони створюють систему психологічних установок особистості, які проявляються в формі оціночного судження, поведінки діяльності в навколишньому середовищі.

Пустовіт Г.П. вважає, що антропоцентрична екологічна свідомість як психічна основа екологічно безграмотних дій людини в довкіллі, результатом якої є ініційовані нею численні екологічні кризи і навіть екологічні катастрофи, призвела сьогодні до нагального створення нової системи взаємодії людини і природи.

Дослідження вчених-психологів підтверджують, що екологічна освіта і виховання неподільні. Зокрема, Є.М.Кудрявцева зазначає, що екологічна освіта сьогодні є прикладом здійснення психолого-педагогічного принципу виховання в результаті якої формується особистість школяра, світогляд.

У розв'язанні цих проблем пріоритет належить формам позакласної, позаурочної та позашкільної екологічної освіти й виховання. Освіта в галузі навколишнього середовища нині розглядається суспільством європейських країн, як безперервний процес, що стосується усіх вікових, соціальних та професійних груп населення. Проте її загальною ланкою є школа, оскільки саме за шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше. Тому у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях зазначається, що екологічна освіта є творчим процесом.

В останні роки державою прийнята концепція неперервної біологічної світи, яка впроваджується через традиційні дидактичні форми навчально виховної роботи: класно-урочну, домашню, позакласну, позашкільну. Значущість системних досліджень позакласної роботи з біології здійснює екологічну підготовку школярів, знижує можливість підготовки до пошукової діяльності, до ранньої спеціалізації молоді. Чи ж залишилась позакласна робота незмінною в своїх завданнях, принципах визначення змісту і формах проведення на етапі реформуванні шкільної освіти? Насамперед візьмемо на себе сміливість виявити, що сама назва цієї форми - „позакласна робота" - втратила на сьогодні першочергове значення.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Педагогічний моніторинг
Джерела виникнення терміну "моніторинг" лежать в Белль Ланкастерській педагогічній системі навчання. Суть системи полягала в тому, що вчитель висловлював свої знання невеликій групі (10 чоловік) учнів, кожен з яких вів свою групу. Таким чином, один вчитель міг охопити викладанням декілька ...

Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні. Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків Тип зв'язку Вид зв'язку 1. Учбового матеріалу, що за змістом вивчається 1. По використо ...

Психологічні особливості учнів початкових класів та їх врахування в організації домашньої роботи
Вступ дитини до школи ― це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною і психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються й продовжують розвиватися фізичні й розумові сили, формуються психічні властивості молодшого школяра. Психічний і особис ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com