Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі

Видатний швейцарський педагог І.Г. Песталоцці вважав, що єдиний справжній фундамент людського пізнання - сприймання природи. Увесь запас знань, яких набуває людина за допомогою відчуттів, є результатом бережливого ставлення до природи.

В.О. Сухомлинський зазначає роль природа в розумовому вихованні: „В природі немає ніякої магічної сили, яка безпосередньо впливає на розум, почуття й волю. Природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її, проникає думкою в причинно-наслідкові зв'язки.”

На сьогодні педагоги також не залишають поза увагою проблему екологічного виховання. Так, доктор педагогічних наук, професор - С. Дєжнікова вважає, що головна причина екологічної кризи заключається не тільки у відсталих технологіях, а й в дуже низькій культурі людей. Тому потрібно зробити школу такою, де підлітки могли б не тільки отримати : різноманітні знання по екології, а й стати активними учасниками створення нових цінностей. Основою кризового стану сучасної системи освіти є розрив між результативністю системи освіти та потребами реального життя суспільства, одним з пріоритетів моделі освіти XXI століття визначено екологічну освіту як спосіб виховання екологічної культури .

A.A. Горєлов зазначає, що розвиток наукових спрямувань проникає в межах тенденції екологізації людської діяльності. Екологізація- урахування можливих наслідків впливу людини на природне середовище з метою звести до мінімуму негативні наслідки природо перетворюючої діяльності. Така тенденція - необхідність нашого часу. "Золоте правило " екології: відносься до всієї природи так, як ти хотів би, щоб відносилися до тебе.

А. Батовкіна погоджується з іншими вченими-методистами, що екологічна освіта і виховання спрямовується на подолання споживацького ставлення до природи і її ресурсів, поєднання раціонального у взаєминах людини природи.

А на думку доктора філософських наук, професора М.М. Мамедова і доктора педагогічних наук, професора І.Т. Суравєгіної однією з причин логічної безвідповідальності є " не розробленість змісту базових знань з екології, обов'язкових для кожного учня". Базові знання повинні включатися до кожного з основних напрямків сучасної екології: класичної (біологічної) екології, глобальної екології, екології людини й соціальної екології.

Тому на сьогоднішній день багато науковців, вчителів, педагогів займаються проблемою екологічної підготовки школярів. Виділені цілі й завдання екологічного навчання й виховання. Доктор філософських наук М.Н. Мамедов та доктор педагогічних наук І.Т. Суравєгіна метою екологічного навчання вважають:

■ формування пізнавального (когнітивного) рівня пізнання, вивчаючи принципи організації й функціонування екосистем, що визначають якість природного середовища та здоров'я людини;

■ виховувати потребу екологічної діяльності ж необхідної умови стійкого розвитку системи "суспільство - природа".

■ засвоєння й розвиток природничо-наукових, суспільних та технічних знань про взаємодію суспільства й природи;

■ формування ціннісного відношення людей до світу й до праці;

■ розвиток потреби спілкування з природою, виявлення активного відношення до неї, турботу про її стан сьогодні і в майбутньому.

І.Д. Звєрєв виділяє мету і задачі екологічного навчання і виховання: формування системи наукових знань, поглядів і переконань, що забезпечують відносини учнів до навколишнього середовища у всіх видах діяльності.

Задачами екологічного навчання і виховання вважає наступне:

1) Засвоєння ведучих ідей, головних понять й наукових фактів, на боці яких визначається оптимальний вплив людини на природу відповідно до її законів.

Актуально про педагогіку:

Основні управлінські функції та вимоги до їх виконання
Державне управління – це вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого, впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої влади. Всі можливі тонкощі і особливості роботи управлі ...

Граматичний лад мовлення молодших школярів та його характеристика
Програми передбачають набуття учнями елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне й монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак основну увагу в навчанні слід приділяти розвитку умінь здійснювати всі види мовленнєво ...

Зв’язок методики з іншими науками
МВІМ як самостійна педагогічна наука пов’язана з багатьма іншими науками і використовує виявлені ними факти і закономірності. Лінгвістика, психологія і психолінгвістика, педагогіка – знаходяться у тіснішому зв’язку з методикою, ніж інші науки, які вивчають мовлення чи процес передачі інформації. То ...