Патріотичне виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства

Статті і корисна інформація » Патріотичне виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства

Питання про формування громадянськості у підростаючого покоління є актуальним для сучасної педагогічної практики. Ця проблема у суспільстві з’являється через дві групи причин. По-перше, через наявність певних тенденцій нігілізму до моральних цінностей, громадянської відповідальності, національної культури. По-друге, у зв’язку з посиленням акценту на примноження матеріальних цінностей, що викликане хибними уявленнями про індивідуальне виживання.

Громадянська освіта - це вимога часу, тому розвиток та вдосконалення її системи є актуальним завданням для всіх демократичних країн. Багатий досвід громадянської освіти накопичено в умовах зрілих демократій Великої Британії, США, Канади, Франції, Італії, Нідерландів та інших, де створено різноманітні підручники, розроблено начальні курси, діють науково-методичні центри, налагоджено відповідну підготовку та перепідготовку вчителів. Значних зусиль щодо розвитку освіти для демократії докладають і країни, як: Польща, Румунія, Латвія, Росія.

В умовах впливу і тісного взаємозв’язку різних культур серед магістральних цілей і пріоритетів освіти визначено виховання людини-патріота демократичного світогляду, яка поважає традиції інших народів та їх культури. Саме тому особливо важливим для вітчизняної педагогічної теорії і практики є досвід у сфері полікультурної освіти і виховання. Ідеї полікультурності знайшли своє відображення в основних державних документах про освіту: Державній національній програмі "Освіта” (Україна ХХІ століття), "Концепції 12-річної загальної середньої освіти”, "Концепції громадянського виховання”, (2000 р.), "Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття ”. Полікультурні компетенції включено до Державного стандарту базової та середньої шкільної освіти 2003 р.

Виховання як невід’ємний чинник полікультурної освіти визначає спрямованість змісту освіти і педагогічного процесу на формування усвідомленого вибору учнями етичних цінностей та готовності до життєдіяльності в умовах культурного розмаїття людської спільноти, передбачає конкретне втілення ідеї полі культурної освіти у процесі навчання.

Основною ідеєю є здатність до діалогу, створення умов для розвитку і взаємодії різноманітних культур, у яких найбільш повно розкривається і усвідомлюється значимість власної культури, її цінностей та пріоритетів. Еволюція світу призводить до розвитку культури, яка є одним із важливих елементів людського буття. Лише у демократичному суспільстві здатен розкритися культурний потенціал, який спрямований на розвиток людини як громадянина, високоморальної, естетично розвинутої особистості, здатної творити за законами правди і краси. "Бути громадянином сьогодні - це усвідомлювати, що кожен з поміж нас є носієм загальних інтересів. З приводу цього ми усі відповідаємо за майбутнє країни, планети, довкілля і реальності жити разом. ”

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що основи патріотичного виховання були закладені в народній педагогіці, великого значення їй відводиться у працях А. Любара, В. Мацюка, В Пугача, М. Стельмаховича, Д. Федоренко. Для нашого дослідження цікавими є роботи М. Аркаса, Л. Дмитрієва, Д. Лихачева, В. Яременко, в яких описується виховний ідеал древньоруської епохи, основною частиною якого виступає патріотичне виховання.

Фундаментальне значення для дослідження проблеми патріотичного виховання молодших школярів має етнопедагогічна спадщина вчених, діячів культури, педагогів України: М. Драгоманова, М. Коцюбинського, Лесі Українки, И. Франка, Т. Шевченка.

Серед класиків педагогічної науки до проблеми патріотизму зверталися Г. Ващенко, А. Духнович, А. Макаренко, А Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський. У своїх працях та наукових роботах вони висвітлювали проблеми розвитку патріотичних почуттів молодших школярів, як основної частини національної системи виховання, звеличували ідею виховання "свідомого ” громадянина, патріота своєї країни.

Актуальність проблеми, наявні суперечності, та нові вимоги часу, які склалися в сучасним умовах навчально-виховного процесу обумовили вибір теми дипломної роботи: "Патріотичне виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства”.

Мета дослідження - є наукове обґрунтування проблеми патріотичне виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства, власні пропозиції щодо реалізації основних напрямків патріотичного виховання молодших школярів.

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

На основі теоретичного аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури уточнити сутність і розглянути історіографію патріотичного виховання молодших школярів, виділити основні поняття проблеми.

Теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні особливості патріотичного виховання учнів у сучасній початкові школі.

Розробити авторську систему формування особистості молодшого школяра у полі культурному виховному просторі.

4. Розглянути шляхи вдосконалення виховання патріотів в умовах полікультурного суспільства.

5. Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов щодо патріотичного виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства.

Об’єкт дослідження - процес патріотичного виховання молодших школярів в умовах полі культурного суспільства.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування уявлень молодших школярів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання; мета, завдання, зміст, основні методи та форми патріотичного виховання школярів; системний підхід до формування особистості молодшого школяра у полі культурному виховному просторі, основні принципи патріотичного, громадянського, морального, політичного, суспільного виховання, як складових національного виховання, концептуальні положення 12-річної загальної середньої освіти, концепції громадянського виховання, також інші нормативні документи в галузі шкільної системи освіти.

У роботі ми спиралися на наукові положення і висновки щодо формування патріотичного виховання в загальноосвітній школі, і в початковій школі, зокрема: сучасні педагогічні концепції та програми теорії навчально-виховного процесу (Г. Сковороди, К. Ушинського, С. Русової, Г. Ващенка, В. Сухомлинського); концепції національного виховання до розвитку і формування моральних, свідомих громадян своєї країни (Б. Грінченко, С. Черкасенко, Т. Лубенець, І. Огієнко); методи і настанови народної педагогіки до виховання особистості в дусі патріотизму (Т. Шевченко, М. Максимович і В. Каразін, Ю. Федькович, М. Шашкевич, О. Потебня, П. Юркевич і М. Драгоманов, Б. Грінченко, І. Франко і М. Грушевський); демократизації та гуманізація освіти в умовах полікультурного суспільства (С. Вдович, О. Велемець, Д. Герцюк, В. Курило, О. Дорошенко).

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, порівняння, класифікація, моделювання та узагальнення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з метою вивчення методики формування патріотичного світогляду молодших школярів в умовах полі культурного суспільства; емпіричні - (анкетування, бесіда, спостереження) для вивчення сформованості уявлень з проблеми дослідження педагогічний експеримент з метою перевірки засвоєння знань народознавчого матеріалу на основі моделювання різних проблемних ситуацій; статистичні - аналіз та опрацювання результатів педагогічного експерименту методами факторного аналізу (в основу було взято п’ятифакторну модель-оцінок запропонованих характеристик доброго громадянина та ілюстрацій до них).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося у травні 2010 року у 1-А та 4-А класі загальноосвітньої школи № 14, м. Тернополя. У дослідженні взяли участь 24 учні 1-А класу та 28 учнів 4-А класу; а також вчителі початкової школи. Дослідження було проведено у два етапи. Час проведення дослідження з 1.05.2010 по 20.05.2010 р.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що:

обгрунтовано психолого-педагогічні особливості патріотичного виховання особистості в умовах полікультурного суспільства (використання в навчально-виховному процесі сучасних ідей гуманізації та демократизації системи освіти); створення системи уроків і позаурочних виховних заходів краєзнавчо-патріотичного напрямку;

удосконалено зміст і методику виховання патріотів в умовах полікультурного суспільства, яка передбачає вирішення актуальних проблем сучасної школи, на основі теоретичного та практичного оновлення й удосконалення патріотичних почуттів, знань та навичок учнів;

набули подальшого ефективного розвитку такі засоби, як використання матеріалу народознавства (краєзнавства, фольклору) у процесі патріотичного виховання учнів та розширення можливостей втілення їх на практиці.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці системи патріотичного виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства на основі ефективного використання краєзнавчо-патріотичного напрямку. Створено рекомендації щодо впровадження у процес виховання авторської системи патріотичного виховання школярів.

Актуально про педагогіку:

Аналіз поняття «проект» та «проектна технологія» у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців
Запровадження компетентністного підходу у діяльність навчального закладу передбачає організацію навчально-виховного процесу, який передбачає формування життєво компетентної особистості, готової і здатної до активної та успішної життєдіяльності у суспільстві. Це значною мірою залежить від педагогічн ...

Формування дбайливого відношення школярів до природи
Етапи шкільного навчання, вікові можливості вчаться, реальні умови соціального і природного оточення все це обумовлює характер відносин школярів до природи, що формуються, їх діяльність по скороченню і зменшенню навколишнього середовища. Розглянемо вікові особливості відношення до природи дітей, пі ...

Виховання читацьких інтересів молодших школярів у процесі оволодіння рідною мовою і читанням
Як свідчать результати психолого-педагогічних досліджень, найбільш продуктивним для залучення дітей до книг і читання являється дошкільне дитинство і молодший шкільний вік: 3-5 років при індивідуальних заняттях в сім’ї, 6-7р. в системі всеобучу. Це період так званого дитячого читання. Він завершуєт ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com