Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні

На сучасному етапі розвитку освітніх процесів відбувається пошук нових парадигм освіти та оптимальних моделей її структури та змісту. Особливо це є актуальним для шкільної історичної освіти, на яку покладаються основні надії щодо подолання кризи в історичній свідомості суспільства в період нестабільності. Сьогодні вчені та вчителі активно працюють над проблемою модернізації викладання історії, не порушуючи балансу між модерними освітніми тенденціями та споконвічними навчально-виховними традиціями.

Останнім часом науковцями, авторами навчальних програм, вчителями значна увага приділяється визначенню оптимального співвідношення вивчення вітчизняної історії та історії рідного краю. Через знання та розуміння подій місцевої історії учень повинен прийти до усвідомлення минулого, його зв’язку з сучасністю та розуміння загальноісторичних процесів у цілому. Тому для вирішення означених завдань важливо розглянути попередній досвід та сучасний стан формування краєзнавчої складової курсу вітчизняної історії в системі шкільної історичної освіти України.

Мета: комплексне дослідження місця та ролі історичного краєзнавства в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів України.

Дана мета визначає наступні завдання:

Дослідити місце історичного краєзнавства у вітчизняному законодавстві про освіту.

Показати роль історичного краєзнавства в системі шкільної історичної освіти.

Визначити методи організації навчання історичного краєзнавства в загальноосвітній школі.

Застосувати методи роботи з краєзнавчим матеріалом в методичній розробці уроку з історії рідного краю.

Предмет дослідження: методи організації навчання та роль історичного краєзнавства як елемента системи історичної освіти школярів.

Об’єкт дослідження: історичне краєзнавство в контексті сучасної шкільної історичної освіти.

Історіографія: Розкриття ролі і місця краєзнавства в системі освіти, конкретизація його змісту, функцій, форм і методів краєзнавчої роботи знайшли відображення у ґрунтовних дослідженнях багатьох відомих учених – краєзнавців (І. Безкоравайний, О. Діброва, Ф. Заставний, М. Костриця, М. Крачило, О. Савченко, В. Серебрій, І. Соколова, П. Тронько).

Нинішній період «краєзнавчого ренесансу», активізований розробками Я. Жупанського, М. Костриці, М. Крачила, В. Круля, В.Обозного, П. Тронька, О. Шаблія, П. Щищенка, має широкі перспективи. Для нього характерне використання на уроках історії краєзнавчого матеріалу, посилення краєзнавчої роботи й вивчення суспільствознавчих наук на основі реалізації краєзнавчого принципу, поєднання глибоких національних традицій гуманітарної освіти з орієнтацією на загальнолюдські гуманістичні цінності та стандарти. Свідченням цього є впровадження курсу історії рідного краю в школах усіх областей країни та створення навчальних посібників і хрестоматій з цього предмету.

Розвиток історичного краєзнавства ставить підвищені вимоги до науково-методичного забезпечення. Багато аспектів шкільного історичного краєзнавства висвітлено у дослідженнях прикарпатських науковців В.Грабовецького, В. Полєка, П.Арсенича, Я. Треф’яка, С. Пушика, які зробили вагомий внесок у розвиток національного краєзнавства.

Актуально про педагогіку:

Технології та методи навчання електронних таблиць в школі
Формування інформатичних компетентностей учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій – є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації ці ...

Вимоги до навчального кабінету біології
Вимоги до навчального кабінету біології: 1. Наявність паспорта кабінету, оформленого із зазначенням функціонального призначення наявного в ньому обладнання, приладів, технічних засобів, наочних посібників, дидактичних матеріалів та ін 2. Наявність плану роботи навчального кабінету на навчальний рік ...

Інші форми організації навчального процесу
а) семінарські заняття. Метою проведення семінарських занять в коледжі є розширення самостійної роботи учнів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студентів, їх спеціальністю. Завершальний момент семінару – практична реалізація пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com